Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Пристрої та техніка НВЧ.doc
Скачиваний:
10
Добавлен:
24.04.2019
Размер:
5.67 Mб
Скачать

УДК 621.385.6

Пристрої i техніка НВЧ / В.Г. Удачин, І.П. Заїкiн, 0.0. Зеленський,

С.В. Хуторненко. – Навч.посібник до лаб.практикуму. Харків: Держ. аерокосмічний ун-т "Харк. авїац. Ін-т", 1998. 226 с.

Систематизовано теоретичні відомості та матеріал для виконання дванадцяти лабораторних робіт, теми яких відповідають оcновним розділам курсу.

Відображено питання техніки безпеки, сформульовано правила поведінки студентів у лабораторії, вимоги щодо оформлення звітів.

Для студентів технічних вузів, що навчаються за фахом "Конструювання i технології радіоелектронних засобів", "Радіоелектронне обладнання ЛА", "Біотехнічні та медичні апарати і системи".

Іл. 89. Табл. 15. Бібліогр.: 25 назв

Рецензенти: д-р техн. наук, проф. В.Г. Ягуп,

канд. фіз.-мат. наук А.П. Касьяненко

Д ержавний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського

"Харківський авіаційний Інститут", 1998

ПЕРЕДМОВА

Мета лабораторного практикуму – вивчення властивостей пристроїв НВЧ, методики вимірювання їх параметрів, а також набуття навичок роботи з вимірювальною апаратурою та самими пристроями НВЧ.

Кожен опис лабораторної роботи містить: теоретичний матеріал стосовно принципу роботи досліджуваних пристроїв НВЧ; відомості про особливості конструктивного виконання даного пристрою та його типові технічні характеристики; методичні вказівки щодо проведення роботи на вимірювальній установці; завдання на попередній розрахунок типових характеристик пристрою НВЧ, а також перелік контрольних запитань і список рекомендованої літератури.

Технічні описи основних вимірювальних приладів подано у додатках 1 – 3.

Лабораторні роботи сприяють закріпленню навчального матеріалу, викладеного в лекційному курсі. Загальні положення, наведені в посібнику, необхідно вивчити до початку лабораторних занять. До занять допускаються студенти, які вивчили матеріал теми, опис до лабораторної роботи і виконали попереднє розрахункове завдання.

Автори висловлюють щиру подяку випускникам І студентам РТФ Сивульку Ю.М., Голінку Ю.М., Волощуку Д.В., Бондарю 0.0., Лук"янову Р.Г., Єременку І.Г., Шевченку В.М., Ємельяненку С.М., Барбаашну В.С., Колеснику О.В. за велику допомогу при підготовці рукопису.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

0.1. Правила виконання лабораторних робіт

Кожен студент допускається до виконання роботи тільки після опитування його викладачем на початку занять. Під час опитування студент зобов'язаний показати, що він виконав попереднє розрахункове завдання, ясно уявляє собі мету роботі, твердо знає теорію питання та методику вимірювань, відповідно до вимог Держстандарту вміє накреслити функціональну схему вимірювальної установки і поводитися з вимірювальними приладами.

З метою одержання найбільшої користі від виконання лабораторних робіт, запобігання псуванню радіоапаратури 1 для того, щоб не завдати шкоди здоров’ю, необхідно виконувати такі правіла:

1. Ознайомитись з правилами техніки безпеки і суворо їх додержувати.

2. До приходу в лабораторію вивчити конструкцію та властивості пристроїв, використовуючи опис лабораторної роботи і технічну літературу, вказану в ньому, а також виконати попереднє розрахункове завдання.

3. У процесі підготовки дослідів ознайомитись з принципом роботи вимірювальних приладів і з інструкцією щодо їх експлуатації.

4. Після закінчення кожної лабораторної роботи повністю оформлений звіт здати викладачеві.

5. Приступати до виконання роботи 1 залишати лабораторію після роботи лише з дозволу викладача.

6. При виявленні зіпсованості в приладі або лабораторному макеті негайно вимкнути прилад, припинити роботу і сповістити про це викладача або лаборанта.

0.2. Основні правила техніки безпеки в лабораторії нвч

У лабораторії слід остерігатись ураження високими напругами та шкідливого впливу на організм електромагнітного поля сантиметрового діапазону.

Систематичне опромінювання сантиметровими хвилями може викликати у людини ряд функціональних розладів, у першу чергу – нервової системи.

Їх прояви: підвищена втомленість, головний біль, роздратованість, сонливість. Спостерігаються також уповільнення пульсу, зниження кров'яного тиску. Іноді сантиметрові хвилі негативно впливають на очі (особливо на кришталик). функціональні розлади досить швидко зникають після припинення роботи в умовах опромінення (через 3-4 тижні). Тільки інтенсивне опромінення може викликати необоротні зміни нервової та судинної систем.

Вживання елементарних запобіжних заходів є захистом людини від інтенсивного опромінення на робочому місці:

а) при опроміненні протягом усього робочого дня – не більш ніж 10 мкВт/см2 (0,01 мВт/см2);

б) при опроміненні протягом всього двох годин за робочий день – не більш ніж 100 мкВт/см2 (0,1 мВт/см2) при обов'язковому використанні захисних окулярів;

в) при опроміненні протягом 15...20 хв за робочий день – не більш ніж 1000 мкВт/см2 (1 мВт/см?) при обов'язковому користуванні захисними окулярами.

Щоб виключити шкідливий вплив опромінення на здоров’я осіб, які працюють у лабораторії, а також запобігти пошкодженню апаратури, необхідно виконувати такі правила техніки безпеки:

1. Працювати в умовах сантиметрового опромінення, яке перевищує граничні норми, ЗАБОРОНЕНО.

2. Не визначати наявність генерації потужності за тепловим ефектом, який сприймається рукою.

3. Усі роботи проводити при мінімально можливих, достатніх для їх виконання потужностях.

4. Не знаходитись поблизу джерел інтенсивного випромінювання сантиметрових хвиль, відкритого кінця хвилеводу, антени, у напрямку головного максимуму діаграми направленості антени, не дивитись у випромінюючі хвилеводи та антени незахищеними очима.

5. Не вмикати генератор сантиметрових хвиль доти, доки не буде повністю зібрано схему досліду.

6. Не залишати без необхідності відкритими кінці хвилеводів, по яких проходить електромагнітна хвиля.

7. Вимикати генератори сантиметрових хвиль слід негайно після закінчення досліду.

8. Не знаходитись у полі випромінювання антени особам, які не беруть участі у проведенні досліду.

9. Не торкатися деталей та дротів, які знаходяться під напругою (наприклад, корпус і відбивач клістрона).

10. Не ремонтувати і не розбирати електричні схеми при ввімкненому живленні, а хвилеводні системи – при працюючих генераторах.

11. Не вмикати в мережу несправні схеми, макети та прилади, а також пристрої, технічний стан яких невідомий.

12. При зникненні напруги в мережі привести схему в початковий стан, тобто усі прилади вимкнути і повідомити про це викладача.

13. У схемах, які мають лампи з підігрівними катодами, не вмикати напругу без попереднього прогріву лампи.