Основна література:

1. Андреев Ю.В. Архаическая Спарта / Ю.В. Андреев// Вестник древней истории.— 1987.—№4.— С. 24-36.

2. Андреев Ю.В. Гражданская община и государство в античности / Ю.В. Андреев // Вестник древней истории. – 1989.– №4. – С. 28-36.

3. Виппер Ю.Р. Лекции по истории Греции. Очерки истории Роимской империи: В 2-х т.— Ростов-на-Дону, 1995.

4. Драгунский Д.В., Цимбургский В.Л. Генотип европейской цивилизации // Полис.— 1991.— №1.— С. 69-82.

5. Кошеленко Г.А. Введение. Древнегреческий полис / Античная Греция: проблемы развития полиса: В 2-х т.— М. : Наука, 1983. — Т.1

6. Бузескуп В.П. История афинской демократии.— СПб., 1909.

7. Доватур А.И. Рабство в Аттике V1-V вв. До н.э. —М. : Аспект-Пресс, 2008.— 456 с.

8. Мир философии: В 2-х ч./ Ред.. Кураев В.И.— Ч.1, М. : Изд. полит. литературы, 1991.— 624 с.

9. Пикус Н.П. Характерные черты истории спартанського общества и государства // Вестник древней истории.— 1985.—№5.— С. 41-57.

10. Фролов Э.Д. Рождение греческого полиса. – Л. : Наука, 1988.– 434 с.

3. Особливості еволюції держави, суспільства та економічних відносин у середньовічній Європі (2 год.) План

1. Проблема Середньовіччя й феодалізму в історіографії.

2. Форми державного устрою в епоху Середньовіччя: варварська, станово-представницька, абсолютна монархії.

3. Основні стани середньовічного суспільства: лицарство, міщанство, селянство, духовенство. Їхня загальна характеристика.

4. Розвиток середньовічної економіки.

Засвоїти поняття і терміни до теми: феодалізм, феод, ф’єф, варварська монархія, баналітет, селянська сеньйорія, стани населення, чорне чернецтво.

Методичні поради

Розглядаючи проблему Середньовіччя й феодалізму в зарубіжній і вітчизняній історіографії, необхідно зробити порівняльний аналіз різних концепцій учених немарксистського і марксистського спрямування. Потрібно, щоб студенти зрозуміли різницю між „феодом“ і „ф’єфом“ — термінами, які заклали основи розуміння та саме поняття „феодального ладу“(аграрної цивілізації), а також порівняти різні точки зору щодо періодизації Середньовіччя. Окремо запинитися на працях істориків школи „анналів“.

Аналізуючи друге питання, слід розкрити еволюційні процеси у становленні західноєвропейської монархії від „варварської“ до „абсолютної“. Слід підвести студентів до розуміння передумов утворення двопалатного парламенту в більшості країн Західної Європи, пояснити форми боротьби між королівською владою і парламентом, що відбувалася у вигляді „редукцій“ та „екзекуцій прав“.

Розкриваючи зміст наступних питань, потрібно з'ясувати передумови виникнення станів у варварських суспільствах, показати неоднорідність кожного із станів, їхню відносну замкненість та соціальний статус. Необхідно звернути увагу студентів на залежність королівської влади від васалів першого ступеню, адміністрації незалежних міст та церкви. Аналізуючи ментальні установки різних соціальних груп населення, основну увагу необхідно звернути на формування особливого середньовічного менталітету з його сеньйорією, етикетом та різними формами взаємозалежності.

Аналізуючи останнє питання, слід показати ті кількісно-якісні перетворення на селі, які призвели до практичного зникнення вільного виробника, сприяли повному закріпаченню селянина. Зворотні процеси відбувалися в середньовічному місті, де на зміну залежному виробнику приходять цехи. Необхідно також охарактеризувати головні галузі середньовічної економіки.

Спираючись на історичні джерела й наукову літературу, слід підвести студентів до розуміння шляхів формування середньовічного суспільства західного зразка та його відмінних рис від суспільств інших регіонів.