- •1. Основные санитарные требования к размещению предприятий и планировки его территории.
- •2. Основные санитарные требования к производственным помещениям.
- •3. Санитарные требования к бытовым и вспомогательным помещениям (по сНиП 2.09.04 - 87).
- •4. Які заходи необхідно використати для захисту від надлишкового тепла в виробничих приміщеннях?
- •5. Основні заходи для зниження загазування та запиленості повітряного середовища приміщень.
- •6. Які існують види місцевої вентиляції у виробничих умовах? Призначення, принцип їх дії і область застосування.
- •7.Классификация вентиляций
- •8. Нормування складу повітряного середовища при проведенні робіт у газонебезпечних місцях
- •9. Які ви знаєте основні заходи для нормалізації параметрів мікроклімату виробничих приміщень?
- •10. Визначення необхідного повітрообміну при загальнобмінній вентиляції для виявлення шкідливих речовин, водяних парів і надлишкового тепла із приміщення. Кратність повітрообміну.
- •11. Природна вентиляція виробничих приміщень. Аерація. Призначення, причини виникнення, область застосування, достоїнства і недоліки аерації. Порядок проектування аерації.
- •13. Яким образом можна визначити площі припливних і витяжних вікон для організації природної вентиляції виробничих приміщень.
- •14. Визначення необхідного повітрообміну для виробничих приміщень, де неможливо організувати природне провітрювання.
- •15. Порядок визначення робочих характеристик вентиляторів для механічної вентиляції.
- •16. Порядок визначення необхідного повітрообміну по кратності повітрообміну. У яких випадках можливе визначення повітрообміну по кратності?
- •17. Механічна вентиляція на підприємствах. Задачі, схема, методика розрахунку механічної вентиляції.
- •18. Порядок визначення необхідного повітрообміну при загальнообмінній вентиляції для виведення шкідливих речовин односпрямованої і не односпрямованої дії із приміщення.
- •19. Порядок проектування загально обмінної вентиляції для постів управління гарячих цехів.
- •20. Порядок проектування припливної місцевої вентиляції робочих місць для зниження впливу теплової дії на робітників гарячих цехів.
- •21. Які існують основні напрямки теплозахисту працівників гарячих цехів? Основні етапи проектування механічної припливної вентиляції для зниження впливу теплового випромінювання.
- •22.Гідравлічний розрахунок утрат напору повітря у повітроводах при проектуванні механічної вентиляції
- •23.Вимога санітарних норм до устрою виробничого освітлення в приміщеннях промислових підприємств
- •24. Який виявляє вплив шум на людину, основні джерела шуму та основні засоби зниження шуму у приміщеннях?
- •25. Які шумові характеристики устаткування повинні навести підприємства виробники у технічній документації на устаткування? Дайте характеристику цим характеристикам
- •26. Акустичний розрахунок рівня звукового тиску від джерела шуму, який знаходиться у відкритому просторі
- •27. Акустичний розрахунок рівня звукового тиску від джерела шуму, який знаходиться в закритому приміщенні
- •28. Порядок проектування необхідної звукоізоляції постів управління виробничих приміщень
- •29. Який виявляє вплив вібрація на людину, основні джерела вібрації та основні засоби зниження дії вібрації на робочих місцях?
- •30. Порядок розрахунку інтенсивності опромінення робочих місць на промислових підприємствах.
- •32. Які заходи необхідно використати для захисту від дії теплового випромінювання в виробничих приміщеннях?
- •33. Які заходи необхідно використати для захисту від дії електромагнітного випромінювання в виробничих приміщеннях?
- •34. Які заходи необхідно використати для захисту від дії радіаційного випромінювання в виробничих приміщеннях?
- •35. Які заходи необхідно використати для захисту від дії рентгенівського випромінювання в виробничих приміщеннях?
- •36. Основні вимоги безпеки до технологічних процесів.
- •38. Дайте пояснення заходам щодо забезпечення безпеки експлуатації виробничого устаткування
- •39. Які можуть бути небезпечні зони при дії технологічного обладнання та які існують засоби безпеки при його експлуатації?
- •40. Дія електричного струму на людину, фактори, що вражають, види поразки, причини пораження струмом у приміщеннях і основні засоби по захисту людини від поразки електричним струмом.
- •41. Що таке шагова напруга та від яких факторів залежить розмір небезпечної зони для людини?
- •43. Способи захисту людини від поразки електричним струмом. Захисне заземлення і занулення: призначення, принцип дії, область застосування.
- •47. Які застосовують прилади для захисту від поразки атмосферною електрикою?
- •48. Які застосовують пристрої для захисту від прямого удару блискавки, принцип їхньої дії й основні вимоги до їх проектування?
- •49. Які ви знаєте вторинні прояви блискавки і способи захисту людини від дії вторинних проявів атмосферної електрики?
- •50. Який небезпечний вплив надає блискавка на людину і які заходи захисту від її вражаючих факторів застосовуються у виробничих приміщеннях?
- •53. Які вимоги пред’являються для забезпечення безпеки експлуатації посудин та систем, працюючих під тиском, що відрізняються від атмосферного?
- •54. Організація безпечної експлуатації на промислових підприємствах посудин та систем, працюючих під тиском.
- •55. Які основні пожеже небезпечні показники газоподібних, пилоподібних, рідких та твердих речовин ви знаєте?
- •56. Яким чином можна попередити утворення вибухонебезпечних концентрацій пару пальної рідини або газу у приміщеннях?
- •57. Як класифікуються та характеризуються приміщення по пожежній та вибуховій небезпеці?
- •58. Які основні заходи по пожежній профілактиці проводяться на промисловому підприємстві?
- •59. Які основні засоби застосовуються для припинення горіння та як це обумовлює вибір вогнегасних речовин, які застосовуються для гасіння?
- •60. Як класифікується та характеризуються вогнегасні речовини? Галузь їхнього застосування.
- •61. Причини пожеж та вибухів у приміщеннях, основні заходи по їх запобіганню.
- •62. Вогнегасні речовини, що застосовуються при гасінні пожеж електроустановок, які знаходяться під напругою електричного струму.
1. Основные санитарные требования к размещению предприятий и планировки его территории.
Основные санитарные требования к размещению предприятий и планировки его территории изложены в ”Санитарных нормах проектирования промышленных предприятий и СНиП “Генеральные планы промышленных предприятий”.
Выбор строительной площадки предприятия зависит от тех вредностей, которые может выделять данное предприятие. При выборе площадки учитываются природно-климатические условия выбранного района застройки: розу ветров; среднегодовую скорость ветра в данной местности; среднюю летнюю, зимнюю температуру воздуха; уровень грунтовых вод; уклон площадки; естественное освещение площадки и т. д.
Производственные помещения располагают на территории предприятия по производственным признакам, по признакам безопасности, пожарной опасности и т. д. Поэтому на территории предприятия планируют определенные зоны: предзаводская, производственная зона, подсобная зона, зона складов сырья и готовой продукции. Территория предприятия должна быть озеленена.
Предприятие отделено от населенного пункта санитарно-защитной зоной в зависимости от класса предприятия. Для первого класса предприятий (металлургические предприятия с полным циклом, коксохимические, агломерационные и др.) ширина санитарно-защитной зоны составляет 1000 м, для второго класса предприятий - 500 м, для третьего класса - 300 м, для четвертого класса - 100 м и для пятого класса - 50 м.
2. Основные санитарные требования к производственным помещениям.
К производственным помещениям предъявляются следующие основные требования:
высота помещения от пола до потолка должна быть не менее 3 м, высота на площадках обслуживания – не менее 2 м;
на каждого работающего должно приходиться не менее 15 м3 объема помещения и не менее 4,5 м2 площади;
помещения должны быть оборудованы устройствами для вентиляции (естественной или искусственной);
должны быть устройства для естественного и искусственного освещения производственных помещений.
3. Санитарные требования к бытовым и вспомогательным помещениям (по сНиП 2.09.04 - 87).
Вспомогательные и бытовые помещения располагают в отдельном помещении или в пристройках к производственным зданиям.
Нормы площади к вспомогательным помещения: для рабочих комнат управления не менее 4 м2/раб. место; для конструкторских бюро – 6 м2; для учебных заведений – 1,75 м2/чел.; для преподавательских (на комнату) – не менее 36 м2.
К санитарно-бытовым помещениям относят: гардеробные, душевые, умывальные, для сушки одежды, для обогрева, для обеспыливания одежды, для отдыха, санузлы и др.
Состав бытовых помещений зависит от группы производственного процесса, т. е. от тех вредностей, которые возникают в производственном процессе и загрязняют одежду и тело работающих.
4. Які заходи необхідно використати для захисту від надлишкового тепла в виробничих приміщеннях?
Для обоснования необходимости проектирования средств защиты от тепловых излучений необходимо определить фактическое значение интенсивности тепловых излучений экспериментально (например, актинометром). Наиболее эффективным средством защиты от тепловых излучений является установка теплозащитных экранов: телоотводящих, теплоотражательных и теплопоглощающих.
Проектирование теплоотводящих экранов.
Экраны устанавливают в зоне открывающихся проемов на расстоянии 500-600 мм от горячих поверхностей и на расстоянии 15-20 мм от наружных поверхностей оборудования без проемов . Так как экран располагается на некотором расстоянии от стенки, то тепло, передаваемое излучением, воспринимается водой полностью, а конвекцией лишь частично, так как горячий воздух в прослойке уносится вверх.
Недостатки этих экранов: громоздкость конструкции;– необходимость наличия трубопроводов, фильтров и насосов для подачи воды;– необходимость подготовки воды (умягчения, фильтрования и т.п.) для продления срока службы экрана;– сравнительно малый срок службы экрана из-за отложения накипи.
Поэтому эти экраны применяют для экранирования высокотемпературных печей (доменных).
Проектирование теплоотражательных экранов.
Достоинства теплоотражательных экранов: – простота конструкции; – сравнительно малые габариты экранов; – удобство в эксплуатации; – эффективное отражение тепловых лучей. В качестве недостатка следует отнести возможность снижения эффективности экранирования при изменении отражательной способности материала экрана. Теплоотражательные экраны применяют для экранирования печей для нагрева под обработку давлением, под термообработку и т.п., а также для облицовки постов управления.