1 Мета роботи

1.1 Поглибити знання про форми тіла риб і їх зовнішні ознаки;

1.2 Встановити залежність зовнішньої будови риб від умов навколишнього середовища.

2 Матеріальне забезпечення

2.1 Риба з різною формою тіла (з колекції);

2.2 Кювети, пінцети;

2.3 Таблиці: “Форми тіла риб”, “Форми рота”, “Типи луски”, “Схема зовнішньої будови риб”.

3 Теоретичне обґрунтування

Розрізняють такі основні форми тіла риб:

– торпедовидна, вона характерна для риб, які здійснюють великі міграції. Це тунці, лососі, акули та ін.;

– стріловидна, риби з такою формою тіла розвивають велику швидкість на короткі відстані. Це щука, сарган, сайра;

– стрічкоподібна, таку форму тіла мають риби-шаблі, оселедцевий король;

– вугреподібна, ця форма тіло характерна для вугрів та міног;

– плоска, тіло цих риб сплющено з боків (камбали) або в спинно-черевному напрямку (скати).

– кулеподібна, таку форму тіла мають риба-куля, риба-їжак та ін.

Тіло риб складається з трьох відділів: голови, тулуба і хвоста.

Головний відділ – відстань від початку рота до кінця зябрової кришки.

Тулубовий відділ – від кінця голови до анального отвору або до початку анального плавця.

Хвостовий відділ – від початку анального плавця до кінця хвостового плавця. Відстань між кінцем анального плавця до початку хвостового називається хвостовим стеблом.

На голові у риб розрізняють отакі частини: рило, щоки, лоб. На неї знаходяться рот, очі, носові та зяброві отвори, брязкальця та органи дотику.

Розташування і будова рота залежить від характеру її живлення. Розрізняють такі типи рота:

– верхній (чехонь);

– кінцевий (окунь, судак, тунець);

• нижній (акула, осетрові);

• напівверхній (уклєя);

• напівнижній (лящ, сазан);

• видвіжний (короп);

• у вигляді трубки (риба-бекас);

• у вигляді присоски (міноги).

Плавці риб бувають парними та непарними. До парних відносяться грудні “Р” і черевні “У”. Непарні – спинні “Д”, анальні “А” і хвостові “С”.

Зовнішній скелет плавців костистих риб складається з промінів, які можуть бути м’якими і колючими, гіллястими і не гіллястими.

Грудні і черевні плавці виконують у риб функцію рівноваги. Черевні плавці можуть розташовуватися у риб на череві (абдомінальне положення) – коропові, оселедцеві, лососеві та ін.; за грудними плавцями, чи під ними (торакальне) – тунець, скумбрія, ставрида; на горлі (гулярне) – тріскові.

Спинні і анальні плавці виконують функцію стабілізаторів. Спинних плавців може бути один (щука, сазан); два (окунь, ставрида); три (тріска, минтай).

Хвостовий плавець надає рибам поступальний рух вперед. За формою розрізняють декілька типів хвостових плавців:

• асиметричний (гетероцеркальний) – у акул, осетрових та ін.;

• лжесиметричний (гомоцеркальний) – більшість костистих риб;

• симетричний (дифіцеркальний) -у панцирної щуки, вугрових.

У риб виділяють три основні типи луски:

– плакоїдну – у акул, скатів;

– ганоїдну – у багатоперів, панцирної щуки;

– кісткову – у багатьох сучасних риб. Вона підрозділяється на два види: циклоїдну (коропові, щуки) і ктеноїдну (окунь, морський карась).