- •Білгород-Дністровський державний моррибпромтехнікум
- •Промислова іхтіологія
- •Спеціальностей
- •Перелік лабораторних робіт
- •1 Мета роботи
- •2 Матеріальне забезпечення
- •3 Теоретичне обґрунтування
- •4 Хід роботи
- •7 Контрольні питання
- •8 Література
- •1 Мета роботи
- •2 Матеріальне забезпечення
- •3 Теоретичне обґрунтування
- •4 Хід роботи
- •7 Контрольні питання
- •8 Література
- •1 Мета роботи
- •2 Матеріальне забезпечення
- •3 Теоретичне обґрунтування
- •4 Хід роботи
- •7 Контрольні питання
- •8 Література
- •1 Мета роботи
- •2 Матеріальне забезпечення
- •3 Теоретичне обґрунтування
- •3.1 Визначення віку за лускою
- •3.2 Визначення віку риб за отолітами і кістками
- •4 Хід роботи
- •7 Контрольні питання
- •8 Література
- •1 Мета роботи
- •2 Матеріальне забезпечення
- •3 Теоретичне обґрунтування
- •4 Хід роботи
- •7 Контрольні питання
- •8 Література
- •1 Мета:
- •2 Матеріальне забезпечення:
- •3 Теоретичне обґрунтування
- •4 Хід роботи
- •7 Контрольні питання
- •8 Література
- •1 Мета:
- •2 Матеріальне забезпечення:
- •3 Теоретичне обґрунтування
- •4 Хід роботи
- •7 Контрольні питання
- •8 Література
- •1 Мета:
- •2 Матеріальне забезпечення:
- •3 Теоретичне обґрунтування
- •4 Хід роботи
- •7 Контрольні питання
- •8 Література
- •1 Мета:
- •2 Матеріальне забезпечення:
- •3 Теоретичне обґрунтування
- •4 Хід роботи
- •7 Контрольні питання
- •8 Література
- •1 Мета:
- •2 Матеріальне забезпечення:
- •3 Теоретичне обґрунтування
- •4 Хід роботи
- •7 Контрольні питання
- •8 Література
- •1 Мета:
- •2 Матеріальне забезпечення:
- •3 Теоретичне обґрунтування
- •4 Хід роботи
- •7 Контрольні питання
- •8 Література
- •1 Мета:
- •2 Матеріальне забезпечення:
- •3 Теоретичне обґрунтування
- •4 Хід роботи
- •7 Контрольні питання
- •8 Література
- •2 Матеріальне забезпечення
- •3 Теоретичне обґрунтування
- •Ракоподібні.
- •Водорості. Найбільш промислове значення мають зелені, бурі і червоні водорості.
- •4 Хід роботи
- •7 Контрольні питання
- •8 Література
- •Перелік лабораторних робіт
- •1 Мета:
- •1.1 Вивчити видовий склад зоопланктону і бентосу прісних
- •2 Матеріальне забезпечення
- •3 Теоретичне обґрунтування
- •4 Хід роботи
- •7 Контрольні питання
- •8 Література
- •2 Матеріальне забезпечення
- •3 Теоретичне обґрунтування
- •Ракоподібні.
- •Водорості. Найбільш промислове значення мають зелені, бурі і червоні водорості.
- •4 Хід роботи
- •7 Контрольні питання
- •8 Література
- •1 Мета роботи
- •2 Матеріальне забезпечення
- •3 Теоретичне обґрунтування
- •4 Хід роботи
- •7 Контрольні питання
- •8 Література
1 Мета роботи
1.1 Поглибити знання про форми тіла риб і їх зовнішні ознаки;
1.2 Встановити залежність зовнішньої будови риб від умов навколишнього середовища.
2 Матеріальне забезпечення
2.1 Риба з різною формою тіла (з колекції);
2.2 Кювети, пінцети;
2.3 Таблиці: “Форми тіла риб”, “Форми рота”, “Типи луски”, “Схема зовнішньої будови риб”.
3 Теоретичне обґрунтування
Розрізняють такі основні форми тіла риб:
– торпедовидна, вона характерна для риб, які здійснюють великі міграції. Це тунці, лососі, акули та ін.;
– стріловидна, риби з такою формою тіла розвивають велику швидкість на короткі відстані. Це щука, сарган, сайра;
– стрічкоподібна, таку форму тіла мають риби-шаблі, оселедцевий король;
– вугреподібна, ця форма тіло характерна для вугрів та міног;
– плоска, тіло цих риб сплющено з боків (камбали) або в спинно-черевному напрямку (скати).
– кулеподібна, таку форму тіла мають риба-куля, риба-їжак та ін.
Тіло риб складається з трьох відділів: голови, тулуба і хвоста.
Головний відділ – відстань від початку рота до кінця зябрової кришки.
Тулубовий відділ – від кінця голови до анального отвору або до початку анального плавця.
Хвостовий відділ – від початку анального плавця до кінця хвостового плавця. Відстань між кінцем анального плавця до початку хвостового називається хвостовим стеблом.
На голові у риб розрізняють отакі частини: рило, щоки, лоб. На неї знаходяться рот, очі, носові та зяброві отвори, брязкальця та органи дотику.
Розташування і будова рота залежить від характеру її живлення. Розрізняють такі типи рота:
– верхній (чехонь);
– кінцевий (окунь, судак, тунець);
нижній (акула, осетрові);
напівверхній (уклєя);
напівнижній (лящ, сазан);
видвіжний (короп);
у вигляді трубки (риба-бекас);
у вигляді присоски (міноги).
Плавці риб бувають парними та непарними. До парних відносяться грудні “Р” і черевні “У”. Непарні – спинні “Д”, анальні “А” і хвостові “С”.
Зовнішній скелет плавців костистих риб складається з промінів, які можуть бути м’якими і колючими, гіллястими і не гіллястими.
Грудні і черевні плавці виконують у риб функцію рівноваги. Черевні плавці можуть розташовуватися у риб на череві (абдомінальне положення) – коропові, оселедцеві, лососеві та ін.; за грудними плавцями, чи під ними (торакальне) – тунець, скумбрія, ставрида; на горлі (гулярне) – тріскові.
Спинні і анальні плавці виконують функцію стабілізаторів. Спинних плавців може бути один (щука, сазан); два (окунь, ставрида); три (тріска, минтай).
Хвостовий плавець надає рибам поступальний рух вперед. За формою розрізняють декілька типів хвостових плавців:
асиметричний (гетероцеркальний) – у акул, осетрових та ін.;
лжесиметричний (гомоцеркальний) – більшість костистих риб;
симетричний (дифіцеркальний) -у панцирної щуки, вугрових.
У риб виділяють три основні типи луски:
– плакоїдну – у акул, скатів;
– ганоїдну – у багатоперів, панцирної щуки;
– кісткову – у багатьох сучасних риб. Вона підрозділяється на два види: циклоїдну (коропові, щуки) і ктеноїдну (окунь, морський карась).