Тема 4.

Абсолютні та відносні величини, їх застосування у податковій статистиці

План:

1. Поняття абсолютних величин та їх види.

2. Відносні величини, їх види та способи обчислення.

1. У результаті статистичного спостереження, зведення й групування зібраного статистичного матеріалу одержують різнобічну інформацію про досліджувані явища або процеси.

Підсумкові дані щодо досліджуваної сукупності загалом, її окремих груп і підгруп являють собою узагальнені показники. Вони можуть бути абсолютними і відносними.

Ці показники, з одного боку, невід’ємні від методу зведення й групування, а з іншого - їх узагальнене значення є початком наступної стадії статистичного дослідження - статистичного аналізу, у якому абсолютні й відносні величини відіграють визначальну роль.

Абсолютні величини - статистичні показники, що виражають розміри, обсяги отриманих податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів у властивих їм одиницях виміру. Абсолютні статистичні розміри - числа іменовані, тобто завжди можна визначити одиниці виміру, визначену розмірність.

Розрізняють два види абсолютних величин: індивідуальні й загальні (сумарні).

Індивідуальні абсолютні величини виражають розміри кількісних ознак окремих одиниць сукупності (розмір прибутку підприємства, розмір реалізованої продукції, доходи працівників), їх отримують безпосередньо у процесі статистичного спостереження за податковою діяльністю і реєструють у формулярах спостереження. Вони служать базою для розрахунку загальних абсолютних величин і утворення групувань за кількісними ознаками.

Загальні (сумарні) абсолютні величини виражають розміри, обсяги тієї або іншої ознаки всіх одиниць даної сукупності або окремих груп (число одиниць усієї сукупності або окремих її частин). Вони належать до узагальнених статистичних показників.

Загальні сумарні абсолютні величини одержують у процесі зведення та групування шляхом:

• підсумовування значень ознак окремих одиниць сукупності (загальна сума податкових платежів);

• підрахунку числа одиниць сукупності (кількість податкових платежів, зареєстрованих несплачених податків);

• спеціальних розрахунків.

Для вираження абсолютних величин податкова статистика використовує такі одиниці виміру: натуральні, вартісні, трудові, одиниці часу та ін.

Натуральні одинці виміру виражають розмір явища залежно від фізичних властивостей. Вони бувають прості, комбіновані, умовно-натуральні (тонно-км, м, м², кг, т, ц тощо).

Трудові одиниці виміру (людино-години, людино-дні) використовуються для визначення витрат праці на виконання певної роботи працівниками податкових органів.

Одинці часу застосовують при визначенні терміну погашення податкової заборгованості, строків, у які повинна вкластися особа, що сплачує податки.

Вартісні (грошові) одиниці виміру є мірою загального обсягу продукції, що складається з різних вартостей (валовий внутрішній продукт, обсяг сплачених та несплачених податкових платежів тощо).

Своєрідною одиницею виміру є одиниці сукупності явищ, речей, предметів, коли їх підраховують для визначення загальної кількості. Кожне явище, річ, випадок є одночасно і одиницею сукупності, і одиницею виміру.

Абсолютні величини мають велике наукове і практичне значення. За ними можна судити про повноту сплати податкових платежів всіма суб'єктами процесу оподаткування, несприйнятливу тенденцію до їх зменшення та ін.

Будь-які статистичні операції (розрахунок відносних, середніх індексів, побудова статистичних рядів) ґрунтуються на абсолютних величинах, і в цьому їх значущість. Тому абсолютні величини є базовими. Проте їхні аналітичні можливості обмежені. За абсолютними величинами, наприклад, важко зробити висновок про рівень непогашених податкових платежів в різних країнах, регіонах і практично неможливо відповісти на запитання, де громадяни більше ухиляються від сплати податків, а де менше, тому що країни, регіони відрізняються чисельністю платників податків, територією тощо. Аналогічно важко відповісти на запитання, в якому з податкових органів особи несвоєчасно сплачують податкові платежі.

Щоб дати відповіді на ці та інші запитання, необхідно зіставляти, порівнювати абсолютні розміри. У результаті такого порівняння отримують інший вид узагальнених показників - відносні величини.

2. Відносні величини - це статистичні показники, що виражають кількісні співвідношення між явищами або процесами оплати податкових платежів, тобто узагальнюючі показники, які є результатом ділення однієї величини на іншу.

Величина, з якою проводиться порівняння, називається основою, базою порівняння.

Відносні величини показують, у скільки разів порівнювана величина більша чи менша за базисну, або яку частку перша становить стосовно другої, а в деяких випадках — скільки одиниць певної величини припадає на одиницю базисної величини.

Крім того, вони мають велике значення в аналізі взаємозалежних показників. Абсолютна величина не завжди дає правильну характеристику, оцінку явища. Наприклад, розмір отриманих податкових платежів по різних регіонах України. На підставі цих даних не можна зробити висновок про те, де податкові платежі сплачують більш повно. Для того, щоб зробити такий висновок, необхідно розмір отриманих податкових платежів порівняти з числом їх платників, тільки потім зіставити коефіцієнти платників податків. Відносні величини абстрагують розходження абсолютних і дають змогу порівнювати такі явища, абсолютні величини яких безпосередньо непорівнянні.

Відносні величини виражаються у коефіцієнтах, відсотках, промилях, децимилях та в іменованих числах.

У податковій статистиці використовують такі види відносних величин: структури, координації, динаміки, інтенсивності, порівняння, виконання плану (договірних зобов'язань), планового завдання.

Розглянемо докладно кожен вид відносних величин.

1. Відносна величина структури характеризує склад сукупності. Обчислюється діленням кожної частини сукупності на всю сукупність і виражається у відсотках або коефіцієнтах.

Наприклад, є дані про надходження до Державного бюджету податкових платежів (значення умовні) (табл. 4.1).

Таблиця 4.1

Розмір надходжень податкових платежів до державного бюджету України у 2008 році

Показники податкових надходжень до державного бюджету	Розмір, тис.	% до підсумку
1	2	3
Усього надходжень до державного бюджету	561,7	100
У тому числі:
Податок на додану вартість	112,34	20

Продовження табл. 4.1

1	2	3
Акцизний збір	118,0	21
Податок на прибуток	101,1	18
Податок на доходи фізичних осіб	151,7	27
Інші	78,6	14

На основі наведених даних розрахуємо показники структури:

Характеристика структури сукупності податкових надходжень становить важливу частину статистичного аналізу. За її допомогою можна з'ясувати, які податки несвоєчасно сплачуються у країні, місті, районі; як розподіляються виявлені особи, що не сплачують податкові платежі, за віком, родинним станом, освітою тощо.

2. Відносна величина координації характеризує співвідношення частин досліджуваної сукупності, що показують, у скільки разів порівнювана частина явища більша або менша за частину, прийняту за базу порівняння; За допомогою відносних величин координації визначають, скільки сплачує податкових платежів юридична особа (одна) по різних галузях економіки. Обчислюється відносна величина координації діленням кожної частини сукупності на частину, прийняту за базу порівняння.

Наприклад, є такі дані про розмір сплати податкових платежів за окремими галузями економіки (табл. 4.2):

Таблиця 4.2

Розмір сплати податкових платежів за окремими галузями національної економіки в 2008 році

Галузь національної економіки	Розмір	Структура, % до підсумку	Коефіцієнт координації
Сільське господарство	3000	19,9	1
Промисловість	2070	13,7	0,7
Фінансова та банківська діяльність	10 000	66,4	3,3
Разом	15 070	100	-

Визначимо відносні показники координації. За базу порівняння візьмемо податкові платежі, які були сплачені в сфері фінансової та банківської діяльності:

10 000:3000 = 3,3

2070:3000 = 0,69.

Одержані результати свідчать про те, що в 2008 p. у сфері промисловості податкових платежів сплачено в 3,3 рази більше, ніж у сільському господарстві, у фінансовій та банківській сферах сплата податкових платежів складає 0,7 від числа в грі сільського господарства.

3. Відносна величина динаміки характеризує ступінь зміни явища в часі. Обчислюється діленням показників кожного наступного періоду на показники попереднього або початкового і виражається у відсотках, коефіцієнтах (разах).

Наприклад, є дані про надходження до бюджету податку на додану вартість за і роки (табл. 4.3):

Таблиця 4.3

Надходження до бюджету податку на додану вартість за 2005—2008 рp. (цифри умовні)

Роки	2005	2006	2007	2008
Абсолютний розмір	31308	32240	32570	31590
Темпи зростання, %
Ланцюгові	100	103,0	101,0	97,0
Базисні	100	103,0	104,0	100,9

Обчислимо ланцюгові темпи динаміки:

Визначимо базисні темпи динаміки:

Ланцюгові темпи динаміки відображають зміну показника за кожний період (рік) відносно попереднього періоду (року).

Базисні темпи динаміки показують накопичені зміни, тобто зміни за рік, два, три. Так, у 2008 р. абсолютна кількість злочинів порівняно з 2005 р. зросла на 282, або на 0,9% (100,9-100).

4. Відносні величини інтенсивності характеризують ступінь насиченості досліджуваним явищем певного середовища розвитку або проживання. Обчислюються діленням різнойменних величин і виражаються іменованими числами (коефіцієнти оподаткування підприємств, податкомісткість діяльності підприємств, податкова квота підприємства, охоплення пільговим оподаткуванням).

У податковій статистиці використовується багато показників відносної величини інтенсивності.

У податковій статистиці найпоширеніші такі:

Коефіцієнт інтенсивності сплати податків:

Коефіцієнт випадків несплати податкових платежів в 2005 р. в Україні становив 11 випадків несплати податків на 1000 громадян держави. Зареєстровано в Україні 561,7 тис. випадків несплати податків. Середньорічна чисельність населення 50 100 тис. чол.

Коефіцієнт активності платників податків:

Для об'єктивної оцінки рівня окремих груп і видів злочинів розраховують коефіцієнт насильницьких, корисливих, економічних діянь або умисних убивств, крадіжок, зґвалтувань тощо.

Відносні величини інтенсивності дають змогу об'єктивніше оцінювати причини несплати податкових платежів та їх види і порівнювати їх у часі й просторі.

5. Відносна величина порівняння характеризує співвідношення однойменних показників, що стосуються різних об'єктів. Виражається в коефіцієнтах (разах) або відсотках.

Наприклад, порівняння рівня оподаткування в Києві, Львові, Одесі або податкова квота підприємства у розрахунку на 100 тис. чол. в окремих регіонах.

6. Відносна величина виконання плану (договірних зобов'язань) характеризує співвідношення фактичних і планових рівнів показника; виражається у відсотках.

Перехід до ринкової економіки істотно підірвав роль планових завдань у господарській діяльності. Проте без планування в різних сферах діяльності жодна країна не існує. Питання в тому, як і що планувати.

Плани роботи були і будуть одним із важливих аспектів упорядкованої управлінської діяльності в органах податкової адміністрації, податкової інспекції, податкової міліції та інших фінансових (економічних) установах.

Виконання планів потребує постійного аналізу, інакше вони втрачають свою організуючу функцію.

Техніка обчислення відносної величини виконання плану така:

Наприклад, обласна податкова інспекція міста планувала отримати від державного бюджету податкових платежів на суму 24 млн. грн., а фактичного отримала товарів на 30 млн. грн. Тоді:

План виконано на 125 %.

7. Відносна величина планового завдання показує, у скільки разів плановий рівень того чи іншого показника перевищує фактичний його рівень у базисному періоді.

Обчислюється діленням планового завдання звітного (поточного) періоду на фактичний рівень показника в минулому (базисному) періоді.

Наприклад, податкова адміністрація Луганської області торік отримала податкових платежів на суму 20 млн. грн., а в звітному планує отримати 24 млн. грн.

Відносна величина планового завдання дорівнюватиме:

Податкова адміністрація в Луганській області планує збільшити надходження податкових платежів в 1,2 рази, або на 20 % порівняно з минулим роком. Отже, з викладеного можна зробити такі висновки:

• абсолютні розміри необхідні для керування і планування громадського життя;

• абсолютні розміри необхідно доповнювати відносними розмірами, що значно збагатить і поглибить аналіз досліджуваних явищ.

Контрольні питання:

1. Роль абсолютних і відносних величин в статистичному аналізі податкової діяльності.

2. Яке призначення абсолютних і відносних величин, їх види одиниця вимірювання?

3. Дайте характеристику видів відносних величин та способу їх обчислення.

4. Які відносні величини динаміки використання планового завдання податкових органів і їх взаємодія?

5. Назвіть способи обчислення абсолютних величин.

6. Що таке відносні величини, структура, яке призначення і взаємодія з показниками динаміки?

7. Що таке відносні величини координації і яка їх взаємодія з показниками дінамики?

8. Що таке відносні величини порівняння і яка їх взаємодія з показниками динаміки.

Рекомендована література:

Основна [2,4,5,6,13,14,23,26]

Додаткова [67,73,80,89]