3. Порядок відшкодування шкоди
У майновому страхуванні при укладанні договору страхування не на повну вартість майна діють дві системи відшкодування збитку: система пропорційного відшкодування і система першого ризику.
При системі пропорційного страхового відшкодування страхувальникові відшкодовується не вся сума збитку, а лише стільки відсотків, на скільки застраховане майно. Наприклад, якщо застраховано майно на 60%, а не в повній вартості, то сума збитку підлягає відшкодуванню лише в межах 60%. Межа страхової відповідальності обмежений страховою сумою. Ця система є більш поширеною.
При системі першого ризику передбачається повне відшкодування збитку, але не більше страхової суми, встановленої в договорі страхування (у межах повної вартості майна). Якщо сума збитку виявилася більше страхової суми, то різниця не відшкодовується. При цьому збиток в межах страхової суми називається першим (відшкодовуються) ризиком, а понад страхову суму - другим (невідшкодовуваний) ризиком.
4. Повернене майно
Якщо страхувальник виявляє місцезнаходження втраченого майна, він зобов'язаний негайно повідомити про це страховика в письмовому вигляді. Якщо страхувальник повертає в своє володіння будь-яке втрачене раніше майно після того, як отримав відшкодування за нього в повному розмірі від вартості цього майна, то страхувальник повинен повернути відшкодування або надати майно в розпорядження страховика. Якщо страхувальник повинен надати в розпорядження страховика отримане назад майно, то він повинен передати страховику право володіння, власності та інші права, що виникають щодо цього майна.
Якщо договором страхування при отриманні страхувальником страхового відшкодування передбачений абандон, то повернене майно переходить у власність страховика.
5. Види майнового страхування
Страхування майна підприємств і організацій
Страхування будинків і будов, що належать громадянам
Страхування домашнього майна
Страхування вантажів
Страхування каско
Страхування збитків, викликаних зупинкою виробництва
Страхування космічної техніки
Страхування готівки на час перевезення
Страхування інвестицій
Страхування експортних кредитів
Страхування електронного обладнання
Лекція №6 Страхування відповідальності
Поняття страхування відповідальності.
Види страхування відповідальності.
1. Поняття страхування відповідальності.
Страхування відповідальності - галузь страхування, в якій об'єктом страхування виступає відповідальність перед третіми юридичними або фізичними особами, котрі можуть зазнати збитків внаслідок будь-якої дії чи внаслідок бездіяльності страхувальника.
Необхідність запровадження такого об'єкта в страховій справі зумовлена тим, що особа, яка завдала збитків іншим особам, за законом або за рішенням суду повинна відшкодувати їх. У зв'язку з тим, що вони в сучасних умовах можуть бути досить значними (винуватцю цих збитків не вистачить і життя, щоб "відробити" їх відшкодування), та з метою захисту інтересів тих, хто постраждав (третіх осіб), і вводиться страхування відповідальності. Законодавці не в змозі вводити обов'язкове страхування в усіх випадках, завдаючи тим самим збитків іншим особам. Тому введення обов'язкового страхування відповідальності обмежується лише випадками з екстремально високими збитками. Інші ж випадки підлягають страхуванню на добровільних засадах. Але для того, щоб страхування відповідальності можна було реалізувати, необхідні зацікавленість з боку суспільства та бажання страховика, здатного взяти на себе відповідальність за відшкодування збитків.
Необхідно зауважити, що страхові відносини при страхуванні відповідальності можуть ґрунтуватися на нормах, визначених:
законами України та постановами Верховної Ради України (наприклад, Закон України «Про транспорт»);
постановами та розпорядженнями Уряду України (наприклад, постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про порядок і умови обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»);
міжнародними конвенціями (наприклад, Варшавська конвенція 1929р.).
Отже, страхування відповідальності передбачає можливість завдання шкоди як здоров'ю, так і майну третіх осіб, яким за законом або за рішенням суду роблять відповідні виплати, що тією чи іншою мірою компенсують збитки.
Договір страхування відповідальності, укладений страхувальником і страховою компанією, захищає насамперед інтереси страхувальника від фінансових витрат, які можуть бути покладені на нього законом або судом у зв'язку з причиненими ним збитками третій особі. Отже, страхування відповідальності як явище і як послуга страхового ринку виникло передовсім з метою захисту інтересів потенційних спричинювачів збитків.
З іншого боку, система страхування відповідальності захищає інтереси третіх осіб, оскільки винна в заподіянні збитків особа може виявитись неспроможною відшкодувати спричинені нею збитки.
Страхування відповідальності має певні особливості порівняно з майновим та особистим страхуванням:
третьою стороною (третьою особою) можуть виступати будь-які, не обумовлені наперед, особи;
попередньо не встановлюються страхова сума та застрахований.
Ці особливості пов'язані з тим, що і те, й інше виявляється тільки з настанням страхового випадку - при спричиненні збитків третій особі.
Страхування відповідальності можна представити такою структурою:
страхування відповідальності власників транспортних засобів;
страхування професійної відповідальності;
страхування відповідальності підприємця;
страхування відповідальності інвестора;
страхування кредитів;
страхування депозитів тощо.
2. Види страхування відповідальності:
1. Страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів є одним із основних видів страхування відповідальності.
В Україні цей вид страхування проводиться в обов’язковій формі згідно із Законом України «Про страхування» та Положенням «Про порядок і умови проведення обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1175 від 28 вересня 1996 р.
Сутність страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів полягає в захисті майнових інтересів осіб, постраждалих у дорожньо-транспортних пригодах, які сталися з вини страхувальників.
Додатковим договом страхування, що діє на території інших – «Зелена картка». Договір «Зелена картка» має міжнародне значення і відповідно представляє систему міжнародних договорів про обов’язкове страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів.
Основним елементом системи «Зелена картка» є Національні транспортні страхові бюро.
Власники інших видів транспорту (авіаційного, морського, залізничного) також мають можливість застрахувати свою відповідальність. В Україні набуває розвитку страхування:
відповідальності повітряного перевізника і виконавця повітряних робіт щодо відшкодування збитків, заподіяних пасажирам, багажу, пошті, вантажу;
відповідальності експлуатанта повітряного судна за збитки, які можуть бути завдані ним при виконанні авіаційних робіт;
відповідальності власників водного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);
відповідальності залізничного перевізника.
2. Досить складним видом страхування відповідальності є страхування відповідальності товаровиробників за якість продукції. Такий вид страхування вельми поширений у світі і ґрунтується на нормах міжнародного права. В Україні такий вид страхування почав розвиватися недавно — після введення в дію Закону України «Про захист прав споживачів».
Страхування відповідальності товаровиробників за якість продукції в Україні проводиться в добровільній формі і захищає інтереси страхувальників-товаровиробників у разі претензій, що їх висувають споживачі за шкоду, завдану їх життю, здоров’ю, майну внаслідок використання продукції з дефектами.
Цей вид страхування має свої особливості, пов’язані із визначенням страхувальників, об’єктів страхування, страхових випадків, що складають обсяг відповідальності страховика, ліміту його відповідальності, з розрахунком страхової премії за договором страхування.
3. До специфічних видів страхування в цій галузі відносять страхування професійної відповідальності. Такий вид страхування в багатьох країнах світу здійснюється в обов’язковій формі. Наявність страхового поліса є одним з елементів, необхідних для отримання ліцензії на приватну професійну практику певними категоріями фахівців.
В Україні страхування професійної відповідальності, причому в добровільній формі, тільки набуває розвитку.
Особливість страхування професійної відповідальності полягає у тому, що страховик зобов’язується згідно з договором страхування виплатити страхувальнику компенсацію за позовом третьої сторони за шкоду, заподіяну їй страхувальником через недбалість або помилку при виконанні ним своїх професійних обов’язків.
4. Проблема відшкодування збитків, завданих природному середовищу, є особливо актуальною в наш час. Одним із засобів вирішення цієї проблеми є страхування екологічних ризиків. Воно об’єднує різні види страхування, серед яких — страхування відповідальності за забруднення довкілля. Основна мета такого страхування полягає у компенсації шкоди за позовами, висунутими третіми особами за шкоду, заподіяну їх здоров’ю та майну внаслідок забруднення довкілля з вини страхувальника.
Вивчаючи організацію проведення страхування відповідальності за забруднення довкілля, необхідно взяти до уваги, що це страхування в Україні проводиться в добровільній формі. Ринок екологічного страхування в нашій країні ще тільки починає формуватися.