35(38).Методика визначення потреби в матеріальних ресурсах атп

Вихідними даними для визначення потреби в матеріальних ресурсах є план експлуатації рухомого складу та план по технічному обслуговуванню та ремонту рухомого складу.

Потреба у рухомому складі Асп визначається на основі плану перевезень та продуктивності ( виробітку) рухомого складу:

,

де - облікова кількість рухомого складу і-го типу;

- обсяг перевезень автомобілями і-го типу у відповідних одиницях виміру (т, ткм, люд., пас., пас.-км, пл. км., тощо);

- виробіток автомобіля і-го типу у відповідних одиницях виміру .

Потреба в автомобільному пальному визначається на основі діючих норм його використання по усім його видам ( бензин різних марок, дизельне пальне, знижений та зжатий газ тощо). Норми можуть бути лінійними та питомими.Лінійні норми використання палива встановлені у літрах на 100 км пробігу по маркам рухомого складу. Питомі норми витрат палива у грамах на одиницю транспортної роботи (ткм, пас.-км, пл..км) використовують для укрупнених розрахунків в цілому по АТП по фактичним даним за попередній період.

Потребу в мастильних матеріалах та інших експлуатаційних матеріалах розраховують по кожному їх виду (різні мастила, консистентні змазки, обтирочні та інші матеріали). Витрати керосину встановлені у розмірі 0,5% нормальних витрат рідкого палива по масі. Витрати обтирочних матеріалів встановлюються у розмірі 25-40 кг на один обліковий автомобіль. Витрати мастильних та обтирочних матеріалів для ремонту та експлуатації станочного та іншого обладнання підприємства визначаються окремо.

Потреба в автомобільних шинах визначається на основі планованого річного пробігу по кожній марці автомобілів та діючих норм пробігу шин в залежності від їх розміру за формулою

,

де n – кількість колесна автомобілі і-ї марки без врахування запасного;

- нормативний амортизаційний пробіг шин по і-й марці автомобіля, км.

Потреба у запасних частинах та матеріалах початково визначається у гривнях по нормативам витрат по видам технічних обслуговувань та поточному ремонту по маркам рухомого складу.

36.Транзитна форма мтз,Складська форма мтз,Баланс мтз підприємства

Розрізняють транзитну та складську форми МТЗ.Транзитна форма займає значну частину в загальному обсязі постачань, вона більш економічна, має відносно високу швидкість постачань. За цієї форми МТР постачаються

споживачу безпосередньо від виробника, є можливість скоротити витрати на розвантажувальні операції та на зберігання продукції на складі.Транзитну норму визначають як мінімально припустиму загаль­ну кількість матеріалів, відвантажених постачальником на адресу споживача за одним замовленням. Ця форма постачання ефективна за постачання однорідного асортименту ресурсу та у великій кількості.

Застосування сучасної транзитної форми дає змогу зменшити величину партії поставок. Існує кілька різновидів системи своєчасності: «точно в строк», «канбан» та ін.

Складська форма постачання передбачає доставку ресурсів підприємству через посередників. За цієї форми обсяг партії та строки поставок не лімітовані, але споживачі ресурсів несуть додаткові витрати за зберігання продукції на складах посередників тощо.

Вибираючи форму постачання, підприємства повинні враховувати специфіку споживаних ресурсів, обсяги їх використання у виробництві, можливі витрати на їх доставку. Баланс МТЗ підприємства охоплює потребу в матеріалах:на виробництво продукції Р_п;упровадження нової техніки Р_н.т;ремонтно-експлуатаційні потреби Р_р.-е;утворення залишків незавершеного виробництва Р_нзв;утворення перехідних запасів Р_з.

Джерелами покриття цієї потреби можуть бути: очікувані залишки на початок планового періоду З_о;матеріали в незавершеному виробництві на початок планового періоду З_нзв;мобілізація внутрішніх ресурсів М_вн;придбання і завезення матеріалів зі сторони З_с.

Отже, матеріальний баланс можна подати в такому вигляді:

(5.8)

НаведенийбалансМТЗслугуєінструментомлогістичногоуправ­ління рухом матеріальних ресурсів на промислових підприємствах.