- •Предмет, значення і завдання курсу
- •«Міжнародні економічні відносини»
- •План лекції
- •Тема 2.
- •Світове господарство (сг) та особливості його розвитку. Типологія країн світу і
- •Роль окремих їх угрупувань у сг і мев
- •План лекції
- •Тема 4. Еволюційні періоди формування мев План лекції
- •Тема 5 середовище розвитку мев План лекції
- •Тема 6 закони і принципи розвитку світового господарства План лекції
- •Міжнародний поділ праці (мпп)
- •Як об`єктивна основа існування мев
- •План лекції
- •Тема 8 загальні проблеми сучасних мев План лекції
- •Тема 9 міжнародна економічна інтеграція (меі) План лекції
- •Форми меі
- •За рівнями інтеграції
- •Тема 10. Міжнародні економічні організації у багатосторонньому економічному співробітництві й регулюванні мев. План лекції
- •Тема 11.
- •Міжнародна інвестиційна діяльність і
- •Виробниче співробітництво.
- •План лекції
- •Тема 12. Міжнародні науково – технічні відносини (мнтв) План лекції
- •Тема 13 міжнародна міграція робочої сили План лекції
- •Тема 14. Світова валютна система і міжнародні валютно-фінансові відносини План лекції
- •Тема 15. Міжнародні валютно-кредитні відносини і рух міжнародного капіталу. План лекції
- •Тема 16
- •Міжнародні організації з регулювання
- •Валютних відносин
- •План лекції
- •Тема 17
- •Міжнародна торгівля як головна форма мев
- •Та її регулювання
- •План лекції
- •Тема 18 мев у сфері послуг План лекції
- •Тема 19 міжнародні транспортні відносини План лекції
- •Тема 20. Проблеми інтеграції україни до системи світогосподарських зв’язків План лекції
- •Тема 21 економічна єдність світу і глобальні проблеми світового господарства і мев План лекції
- •Список літератури
- •61002, Харків, вул.. Революції, 12
- •61002, Харків, вул. Революції, 12
Тема 4. Еволюційні періоди формування мев План лекції
1. Основні періоди розвитку МЕВ.
2. Особливості сучасного етапу розвитку МЕВ.
1. Зародження та розвиток світової економіки розпочалися з ХV – XVI ст., цьому сприяли великі географічні відкриття, формування світової колоніальної системи, “революція цін”, зародження світового капіталістичного ринку, мануфактура.
Наступним етапом, який відбувався у XVII – першій половині XIX ст., було формування світового капіталістичного ринку, розвиток міжнародного поділу праці (промисловий переворот, буржуазні революції, перехід від мануфактурної до фабричної системи виробництва), розвиток світової торгівлі як головної форми МЕВ.
Період із середини ХІХ до кінця ХХ ст. був вже третім етапом і характеризувався промисловою революцією; становленням масового виробництва; посиленням взаємозалежності економік усіх країн на основі міжнародного поділу праці; становленням і розвитком форм МЕВ (міжнародна міграція факторів виробництва, світова валютно-фінансова система); розвитком НТР, інтернаціоналізацією господарського життя, економічною інтеграцією, транснаціоналізацією світового господарства та наступними кризовими явищами в МЕ:
1910-30-і рр.. – Перша світова війна, соціалістична революція, світова економічна криза (“Велика депресія”), тенденції до автаркії;
1930-40-і рр.. – Друга світова війна, створення світової соціалістичної системи господарства (новий злам структури СГ), згортання світогосподарських зв’язків в поєднанні з їх частковим відновленням;
1950-60-і рр.. – розпад світової колоніальної системи;
1990-і рр.. - розпад світової соціалістичної системи і СРСР, посилення економічної взаємодії і взаємозалежності країн.
Межа ХХ і ХХІ ст. - новий (сучасний) етап світового розвитку, пов’язаний з глобалізацією світової економіки і переходом ключових позицій в її розвитку до ТНК і ТНБ.
2. Розвиток процесу глобалізації супроводжується суперечливими наслідками.
З одного боку, розширюються можливості окремих країн щодо використання оптимального співвідношення різноманітних ресурсів. З іншого - загострюється конкурентна боротьба і поширюється прірва в рівні розвитку країн і регіонів.
Визначимо ключові суперечності глобалізаційного процесу.
1. Галузеві диспропорції, коли перевагу отримують обробна промисловість і сфера послуг з одночасною деградацією сільського господарства, вугільної промисловості та ін.
2.Територіальні диспропорції з поширенням розриву в економічному і соціальному розвитку країн і цілих регіонів.
3. Так звана “деіндустріалізація”, коли, з позитивного боку, зростає питома вага сфери послуг, енергозбереження та екологічності виробництва, а з негативного боку, спостерігається повернення до патріархальних, доіндустріальних форм виробництва внаслідок неконкурентоспроможності суб’єктів окремих країн.
Відрив фінансових потоків від реальних потреб розвитку виробництва, що веде до зростання кризи заборгованості, насамперед, країн, що розвиваються, при одночасному дефіциті необхідних інвестицій.
Зростання організованої злочинності, зокрема, світового тероризму, який спирається на транснаціональні ресурсні потоки. Крім того, виникають рухи протесту проти проявів глобалізації (заходи антиглобалістів).
Розвиток масової культури, що сприяє взаємозбагаченню культур, але одночасно здійснює шкоду національним мовам і культурним цінностям окремих країн і регіонів.
7. Традиційні євроатлантичні цінності не завжди відповідають уподобанням представників окремих країн, конфесій та етнічних груп, що провокує прояви націоналізму, ксенофобії, релігійного фундаменталізму.
Україна є учасником сучасних глобалізаційних процесів. Це полягає у наступних моментах:
наявність дипломатичних і відповідно економічних відносин більш, ніж з 190 країнами світу;
членство в багатьох міжнародних організаціях, насамперед, системи ООН, і намір вступити в СОТ і ЄС;
зростання відкритості економіки, наприклад, цифра експортної квоти перевищила 50%;
високі місця в міжнародній торгівлі озброєннями, аерокосмічною технікою, продукцією чорної металургії;
як транзитна держава Україна забезпечує значні потоки товарів і послуг через власну територію; одночасно здійснюються заходи щодо диверсифікації, насамперед, енергетичних постачань (нафтогон “Одеса-Броди”);
підвищується використання національними господарськими суб’єктами міжнародних телекомунікаційних мереж;
поширюється участь у русі міжнародних інвестицій, на світових ринках цінних паперів;
участь у багатьох міжнародних політичних, культурних, спортивних, гуманітарних подіях, що забезпечує прямий економічний ефект (надходження до бюджету, розширення бази оподаткування, залучення інвестицій у виробничі й соціальні проекти та ін.).
Головними ризиками економічної глобалізації для нашої держави є:
суперечлива залежність від коливань світової ринкової кон’юнктури;
небезпека неефективності підприємств, які не здатні конкурувати з іноземними постачальниками;
економічні втрати від виконання статутних вимог деяких міжнародних організацій;
небезпека міжнародного тероризму, нелегальної міграції, контрабанди заборонених товарів та інших наслідків лібералізації прикордонного і митного режимів;
негативний вплив масової культури на національні культурні цінності;
- додаткові проблеми, пов’язані з глобальними проблемами людства.