- •Смерть Гетьмана
- •34.Утворення Української козацької держави — Гетьманщини
- •37.Основні напрями державної політики гетьмана Івана Виговського
- •38. Козацька Україна в період гетьманування Юрія Хмельницького.
- •40. Запорозька січ у складі Гетьманщини, Гетьман Сірко
- •41. Гетьман Дорошенко у боротьбі за незалежність та територіальну цілісність Української держави
- •42. Соціально-економічний та політичний розвиток Гетьманщини.. Многогрішний Самойлович
- •43.Мічце і роль Мазепи… мазепа будівничий української культури.
- •44. Спроба відновлення держави після смерті мазепи. Пилип орлик і його конституція
- •46. К.Розумовський – останій український гетьман
- •47.Останя ліквідація гетьманства у другій половині 18 ст
- •48.Гайдамацькі рухи на Правобер укр.. Коліївщина
- •49. Адміністративно територіальний устрій та регіональний поділ укр. Земель у складі Рос та Австр імперії 18-19ст
- •50. Початок націон відродження у надддніпрян укр., роль Котляревського
- •51. Місце і роль Києво-Мофодівського товариства. Т.Шевченко
- •52. Реформи 60-70рр
- •53. Громади та їх діяльність, антонович.
- •55. Укр. Націон рух на зах зем… москвофіли народовці
- •56.Утвореня укр. Політ партій в зах укр.. Франко
- •57. Створення і діяльність партій 19-20 ст. Грушецький
- •58. Укр. В період першої російської революції
- •59. Столипінська реформа…
- •60.Україна в період Першої світової війни
- •62. Стосунки цр з Тимчасовим Урядом. І-іі універсал
- •63. Ііі універсал. Зміст соціальної економічної політики
- •64 Перша рядян.-україн. Війна, 4 універсалБрестейський мир
- •65. Державний переворот прихід гетьмана Скогопадського ….
- •67. Утворення опозиції Скоропадському, утвор Директорії , внутр. І зовн політ Петлюри
- •68. Листопадова революція. Зунр її внут і зовн політика Петрушевич
- •69. Злука унр і зунр
- •70. Встановлення влади більшовиків. Суть політики «військового комунізму»
- •72 Політика українізації та її наслідки
- •73. Індустріалізація в срср
- •74 Колективізація її наслідки
- •75 Голомор 1932-1933рр та його наслідки
- •76.Становлення тоталітарного режиму. «великий терор»
- •79.Початок радян-німецької війни. Окупаційний режим
- •80. Рух антинацистського опору в Україні…
- •81. Радянізація західноукраїнських земель після другої війни. Боротьба оун-упа… Операція «Вісла
- •82. Післявоєна відбудова..
- •83. Хрущовська відлига
- •85 Винекнення дисидентського руху
- •86. Перебудова в срср…
- •87.Формування багатопартійної системи в Україні 1990 р
- •89. Основні напрямки зовнішньої політики в роки незалежності
- •90. Конституційні традиції в україні, прийняття конституції
- •1.Трипільці найдавніші хлібороби на укр. Землях
- •2. Кочові племена Північного Причорноморя. Велика скіфія
- •2. Таври
- •5. Сармати
- •3.Антська держава
- •4. Східні словяни на передодні утвююю Соціа-екон та політ устрій
- •5. Винекнення Київського князівства та його розвиток. Теорії виникнення.
- •6. Роль князів Олега та Ігора
- •7. Князювання Ольги…
- •8. Правління Святослава
- •13 Бородьба за престол після Володимира Великого
- •14 Діяльність Ярослава Мудрого, Руська правда
- •14. Соціально-економічний розвиток та політична система к.Р. 10-11ст
- •15. Любецький з’їзд …
- •16.Відновлення могутності к держави за прав Володимира мономаха і мстислава великого
- •17. Політична роздробленість… історичне знач к.Русі
- •18. Монгольська навала…
- •19. Галицьке і Волинське князівства їх обєдн за романа митиславовиа
- •20. Роль Данила Гальцького…
- •21. Галицько-Волинська держава за наступників Данила Романовича
- •22. Входження укр.. Земель до Складу Великого князівств. Литовського
- •23. Кревська унія
- •24.Люблінська унія…
- •25. Берестейська церковна унія..
- •27. Винекнення укр. Козацтва…
- •84. Розвиток економічно та політ кризи період застою
- •30. Козацько-селянські повстання у 20-30х
- •33. Богдан Хмельницький…
- •29. Укр козацтво проти агресії туречинни і кримського ханства
62. Стосунки цр з Тимчасовим Урядом. І-іі універсал
Для переговорів з Тимчасовим урядом до Петрограда було направлено делегацію на чолі з заступниками голови УЦР. Мета цієї місії — переконати Тимчасовий уряд у доцільності надання Україні автономії. Але в умовах двовладдя в російській столиці не вдалося досягти порозуміння ні з Тимчасовим урядом, ні з Петроградською радою робітничих депутатів. Такий підсумок переговорів переконав діячів УЦР у необхідності поглиблення української революції. Ідея встановлення автономії без згоди у Петрограді стала надзвичайно популярною. Загальні збори Української Центральної Ради (3 червня 1917 р.) постановили негайно приступити до закладання підвалин автономного ладу на Україні. Через тиждень, 10 червня, УЦР оприлюднила свій І Універсал. Його зачитав на Всеукраїнському військовому з'їзді В. Винниченко. Віднині, було сказано в Універсалі, "не розриваючи з державою російською, хай народ український на своїй землі має право сам порядкувати своїм життям".
Основні положення І Універсалу УЦР:
- "Однині самі будемо творити наше життя". Розбудова України "не одділяючись від усієї Росії";
— УЦР — найвищий державний орган України;
— заклик до переобрання місцевої адміністрації, заміна її на представників прихильних до української справи;
— запросити до спільної праці національні меншини, визначивши їхні права, визнала їх вільний розвиток на території України. Висловлювалась надія, що у самостійній побудові нового життя візьмуть участь і неукраїнські народи, що проживають на Україні;
— скликання Всеукраїнських Установчих Зборів;
— тільки Всеукраїнські Українські Збори Сойм (Сейм), що будуть обрані загальним, рівним, прямим і таємним голосуванням, мають права приймати закони України;
— запровадження особливого податку на рідну справу;
— визнано необхідність розроблення закону про землю після конфіскації поміщицьких, казенних, царських, монастирських, згідно з яким право порядкувати українськими землями, право користуватися ними належало тільки народові України.
Проголошенням 10 червня 1917 р. І Універсалу УЦР, по суті, здійснила відновлення, відродження української державності, але не як самостійної, а як автономної у складі Росії.
Населення з ентузіазмом зустріло І Універсал. Продовжувалась організація національно-державної влади. Невдовзі створили Малу Раду й Генеральний Секретаріат — уряд на чолі з В. Винниченком.
Тимчасовий уряд, консервативні кола Росії засудили І Універсал, оголосивши його виявом сепаратизму. На цих позиціях стояли й загальноросійські партії, що діяли в Україні. Уряд готовий був застосувати проти Ради силу, але його бездіяльність у соціально-економічній сфері і курс на війну до переможного кінця призвели до послаблення популярності урядових партій і врешті-решт до червневої політичної кризи. Незадоволення посилив і провал наступу на Південно-Західному фронті, коли за місяць боїв російська армія втратила 150 тис. чол.
У такій ситуації конфронтація Тимчасового уряду з УЦР була недоречною. Незважаючи на негативне ставлення до національного руху, Тимчасовий уряд змушений був шукати угоди з УЦР. 29 червня 1917 р. до Києва прибула делегація міністрів Тимчасового уряду в складі О. Керенського, М. Терещенка, І. Церетелі. Після ведення напружених переговорів було вироблено основні засади компромісу. Найголовнішим для українців було те, що Тимчасовий уряд зобов'язувався визнати УЦР державним органом негайно, не чекаючи Установчих Зборів.Після цього Рада одержувала право опублікувати II Універсал. З липня 1917 р. УЦР опублікувала текст II Універсалу.
З одного боку:
— офіційно визнавалась автономія України, УЦР доручалось підготувати Закон про автономний устрій;
— УЦР отримала статус вищого органу революційної демократії, Генеральний Секретаріат — вищого органу крайового управління;
— Тимчасовий уряд погоджувався з українізацією військових підрозділів.
З іншого боку:
— Закон про автономний устрій України мали затвердити Установчі збори, а до цього УЦР зобов'язується не здійснювати самочинно автономії України;
— не уточнювалась територія, на яку поширювалась влада УЦР і Генерального Секретаріату, а також повноваження останнього;
— склад Генерального Секретаріату затверджувався Тимчасовим урядом, а УЦР поповнювалася представниками національних меншин;
— комплектування окремих військових частин виключно українцями здійснюється під контролем російського командування й військового міністра.
В Україні проти II Універсалу виступили самостійники, які організували в ніч з 4 на 5 липня 1917 р. збройний виступ, щоб примусити УЦР проголосити незалежність України, але вони були розбиті.
Загалом II Універсал не влаштовував жодну зі сторін. Головні події були ще попереду.