35. Поняття, типологія та функції політичних конфліктів

Конфлікт – це універсальне явище, невід’ємна складова соціальних відносин (Г. Зіммель).

Конфлікт – це аномалія суспільного життя; причина дестабілізації та дезорганізації суспільно-політичного життя (Т. Парсонс).

Конфлікт – це боротьба за цінності і соціальний статус, владу і матеріальні блага (представники теорії позитивно-функціонального конфлікту).

Політичний конфлікт – це зіткнення протилежних сил, поглядів, яке зумовлене взаємодією інтересів і цілей різних соціальних суб’єктів – народів, націй, держав, класів, соціальних груп, громадських об’єднань.

Функції конфлікту (Л. Козер, «Функції соціального конфлікту», 1956 р.):

• Надає можливість для виходу негативних емоцій;

• Люди під час конфлікту краще пізнають один одного, а взаємне пізнання може трансформувати ворожі відносини у відносини співпраці;

• Стимулює соціальні зміни, появу нових порядків, норм та відносин.

Моделі конфлікту (К. Боулдинг):

• Статична;

• Динамічна.

Типи політичних конфліктів:

• Міжнародні:

А) міждержавні конфлікти (протидіючими сторонами є держави або їх коаліції);

Б) національно-визвольні війни (одна з конфліктуючих сторін представлена державою). Такі війни можуть мати антиколоніальний чи антирасистський характер, а також можуть спрямовуватись проти урядів, які діють всупереч принципам демократії;

В) внутрішні інтернаціоналізовані конфлікти, під час яких держава підтримує одну з конфліктуючих сторін на теренах іншої держави;

• Внутрішньополітичні:

А) класові конфлікти (виникають між суспільними класами, мають антагоністичний характер і можуть набувати загальногромадянського характеру);

Б) міжпартійні конфлікти (відбуваються у рамках конституційних норм, хоча можуть набувати драматичних форм);

В) конфлікти між різними групами за лідерство в країні чи партії (як правило, офіційно не оформлені; інтереси цих груп завжди пов’язані з боротьбою зо владу);

Г) міжетнічні конфлікти, що мають чітко виражену політичну спрямованість:

а) міжособистісні;

б) етносоціальні;

в) міжетнічні (у буквальному розумінні цього слова).

- Залежно від інтересів, які обстоюються у конфлікті:

А) конфлікти ідеологій між державами з різними суспільно-політичними системами;

Б) конфлікти між державами за політичне панування у світі або у регіоні;

В) конфлікти, де сторони відстоюють власні економічні інтереси;

Г) територіальні конфлікти;

Д) релігійні конфлікти.

36. Динаміка та управління політичними конфліктами

Динаміка конфлікту – це процес, який відбувається внаслідок реакції протидіючих сторін на зовнішні стимули.

Управління конфліктами полягає не лише у їх вирішенні (улагодженні, розв’язанні, виході з нього), а й у запобіганні (попередженні та уникненні) їх, . Попередження політичних конфліктів на міжнародному рівні здійснюється завдяки діяльності міжнародних інституцій (наприклад, ЄС, ОБСЄ, ОПЕК, НАТО, ООН, Ліга арабських держав, Організація африканської єдності та ін.). Вихід з конфлікту відбувається завдяки таким стратегіям:

1. Суперництво (нав’язування іншій стороні рішення, яке задовольнить протилежну сторону);

2. Компроміс (бажання іти на поступки);

3. Пристосування (вимушені поступки, добровільна відмова від боротьби, втрата власних позицій);

4. Уникнення (ухилення від) вирішення проблеми (спроба відійти від конфлікту при найменших втратах);

5. Співробітництво (конструктивне обговорення проблеми, ставлення опонентів один до одного як до союзника, а не як до супротивника)

Вирішення конфліктів може відбуватися насильницьким або ненасильницьким (мирним) шляхами. Мирне розв’язання конфлікту вимагає насамперед його усвідомлення як певного процесу. Усвідомлення конфлікту включає такі фази:

• Формальна (створення соціальної бази, формування ідеології, висування вимог);

• Загострення розвитку конфлікту (сторони переходять до войовничої тактики, відкрито йдучи на розрив з узаконеними нормами та структурами);

• Воєнна реалізація конфлікту (можливе збройне зіткнення);

• Постреалізаційна (відбувається відбудова порядку, що існував до конфлікту);

• Постформальна (ведуться переговори та дискусії з проблем забезпечення безпеки у регіоні конфлікту);

• Розв’язання конфлікту (усуваються причини, що призвели до збройних сутичок).