58. Капітал і процентний дохід

Капітал – виробничий фактор, або будь-який ресурс що створюється для вироб-ва більшої кіль-ті товарів та послуг. Капітал відмінний наприклад від землі тим, що він має здібність відновлення, тоді коли земельний фонд представляє собою фіксовану величину і не може бути збільшиним за короткий час. Розрізняють дві основні форми капітала : фізичний(машини, будівлі, матеріали тощо) і людський капітал (спільні та спеціальні знання , трудові навики досвід роботи тощо). Але найчастіше під капіталом (в загальному змісті цього слова) розуміють лише фіз. кап-л. Останній в свою чергу поділяеться на основний (реальні активи довгостроковоко користування такі як, будівлі, споруді, машини, обладнання, тощо) і оборотній капітал, який споживаеться з кожним циклом вир-ва (матеріали тощо) Кожен рік власник основного кап-лу відраховує окрему частину вартості його обладнання у вигляді амортизаційних відрахуваннь. Сукупний запас фізичного капіталу виступає у вигляді основних фондів фірми, які збільшуються в результаті інвестування і капіталовкладення. Інвестиції – процес створення нового капіталу, що вимагає витрат фінансових ресурсів і призводить до змін у запасах капіталу. Гроші, позичені для інвестицій, мають повернутися до вкладника з прибутком. Процент – це чистий доход, який отримує власник капіталу внаслідок його використання протягом певного проміжку часу. Альтернативною вартістю інвестицій є процентна ставка – ціна одиниці фін.ресурсів, що використовується протягом року. Підприємець купує капітальний товар з метою підвищення доходності бізнесу. При цьому він співставляє очікуваний доход від використання даного капіталу з витратами на його купівлю і експлуатацію. Подібні розрахунки мають назву дисконтування. Дисконтована вартість – сума, яку необхідно заплатити в даний момент за капітальні товари, щоб через певний строк мати бажаний доход.

59.Пропозиція заощаджень

Люди, осуществляющие сбережения, сравнивают текущее потребление сбудущим. На рис. изображены кривые безразличия для настоящего и будущего потребления.

Обычный потребитель имеет положительные временные. Это означает, что отказ от расходования одного доллара в настоящем должен принести ему более 1 долл. в будущем. Предположим, что доход индивида составляет 100 тыс. долл. в год. Если он потребляет в текущем году все 100 тыс., го его сбережения равны 0. На графике эта ситуация отражена точкой К. Допустим, наш индивид решил откладывать деньги на "черный день". Предположим, что величина этих сбережений ради будущего потребления равна 10 тыс. долл. текущего дохода. Такое ответственное решение может быть принято рациональным индивидом только в том случае, если в будущем эти 10 тис. позволят ему потреблять на сумму, превыщающую 10 тыс, например 11,5 тис. долл. Эту ситуацию отражает на графике точка L . Отказ от следующих 10 тыс. долл. дается, как правило, труднее и должен быть компромисным.

60. Визначення ринкової ставки позичкового процента за умов досконалої конкуренції

Ставка ссудного процента зависит от спроса и предложения заёмных средств. Спрос на заемные средства зависит от выгодности предпринимательских инвестиций, размеров потребительского сароса на кредит и спроса со стороны государства, организаций и учреждении;

Различают номинальную и реальную ставки ссудного процента. Номинальная ставка показывает, насколько сумма, которую заемщик возвращает, кредитору, превышает величину полученного кредита. Реальная ставка — это ставка процента, скорректированная на инфляцию,т.е.. выраженная в денежных единицах постоянной покупательной способности. Именно реальная ставка определяет принятие решений о целесообразности (или нецелесообразности) инвестиций. В условиях совершенной конкуренции существует тенденция к установлению единой ставки ссудного процента. Однако реальная конкуренция далека от совершенной. Поэтому даже в развитой рыночной, экономике существует широкий диапазон ставок.

Величина ставки процента зависит от степени риска наличием или отсутствием залога в обеспечении займа и т. д.