- •23.Органи державного управління охороною праці.
- •24.Профспілковий та громадський контроль за додержанням законодавства.
- •25.Визначення витрат (доцільних, частково доцільних та не доцільних) на поліпшення умов та охорони праці на підприємстві.
- •26.Адміністративний нагляд та контроль за станом охорони праці.
- •27.Економічне і соціальне значення поліпшення виробничих умов та охорони праці в ринковій системі господарювання.
- •28.Капітальні вкладення і поточні витрати на поліпшення умов та охорону праці на виробництві.
- •29.Методики оцінки соціальної та економічної ефективності заходів щодо щодо вдосконалення умов і охорони праці
- •30.Структура річної економії підприємства від поліпшення безпеки праці.
25.Визначення витрат (доцільних, частково доцільних та не доцільних) на поліпшення умов та охорони праці на підприємстві.
Витрати з охорони праці також поділяються на:
доцільні витрати, спрямовані на збереження здоров’я працівників, раціональне витрачення життєвих сил та відновлення працездатності;
частково доцільні витрати, які включають видатки за пільгами і компенсаціями за несприятливі умови;
недоцільні витрати, що зумовлюють підвищення собівартості продукції, зниження її обсягу тощо.
Доцільні витрати забезпечують поліпшення умов праці, частково доцільні і недоцільні — призводять до збитків підприємства, до зниження ефективності виробництва.
В умовах недосконалості ринкових механізмів усі вказані витрати відносять на собівартість продукції, і в результаті за недбале ставлення до охорони праці на підприємствах розплачуються не їх керівники, а суспільство. Чинна система пільг та компенсацій не спонукає керівників поліпшувати умови праці, тому що ці витрати розкладаються на всіх споживачів і не впливають на економічні результати роботи підприємства. З іншого боку, штрафні санкції, а також виплати, які повинні здійснюватися підприємством у випадку незадовільної роботи з охорони праці, наявності фактів травмування працівників та профзахворювань, нині є досить значними, а тому змушують будь-якого власника (уповноваженого ним органу) серйозно замислитися, що ефективніше — зазнавати величезних збитків (які часом можуть призвести навіть до цілковитого банкрутства), не займаючись охороною праці, чи своєчасно вкласти кошти у профілактичні заходи, зберігаючи при цьому життя й здоров’я людей та не конфліктуючи із законом.
Значними є також витрати на пільги й компенсації, передбачені чинним законодавством і колективними договорами, за важкі та шкідливі умови праці (включаючи надання додаткової відпустки, видачу лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів, оплату регламентованих перерв санітарно-оздоровчого призначення, що надаються під час виконання вібронебезпечних та інших робіт, тощо). Отже, ці витрати також повинні враховуватися власником у загальній сумі економічних витрат, що мають місце на даному підприємстві через недостатню увагу до розв’язання проблем охорони праці.
26.Адміністративний нагляд та контроль за станом охорони праці.
Адміністративний нагляд у сфері охорони праці, в процесі якого здійснюється спостереження за станом об’єкта, постає як найбільш юридизований вид контролю, але водночас вузько спеціалізований за сферами спрямованості.
Контрольно-наглядова діяльність у сфері охорони праці - це особливий вид управлінської діяльності спеціальних об'єднаних в ієрархічну структуру суб'єктів (органів Держнаглядохоронпраці, центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, керівників, відповідальних працівників підприємств, організацій та установ), спрямований на забезпечення належного стану піднаглядових об'єктів для досягнення найбільш ефективним і безпечним способом поставлених цілей управління в цій сфері шляхом реалізації відповідних завдань і функцій контролю та нагляду. - в діяльності компетентних державних органів, що здійснюють контроль і нагляд в сфері охорони праці можна розрізнити три підвиди контрольно-наглядової діяльності:
1. надвідомча діяльність органів Держнаглядохоронпраці, що є функцією, частиною безпосередньо управлінської діяльності;
2. надвідомча діяльність як міжгалузеве інспектування чи нагляд органів Держнаглядохоронпраці з комплексом правоохоронних (переважно адміністративно-правоохоронних) повноважень;
3. внутрівідомча контрольно-наглядова діяльність у конкретній сфері, галузі, на конкретній території. Відповідно, механізм адміністративно-правового регулювання в сфері охорони праці являє собою систему специфічних адміністративно—правових засобів (елементів), за допомогою яких здійснюється правове регулювання (упорядкування) суспільних відносин у цій сфері.
До структури механізму адміністративно-правового регулювання в сфері охорони праці слід віднести такі елементи:
1. правові основи здійснення контрольно-наглядової діяльністю в цій сфері, тобто ті норми адміністративного права, за допомогою яких справляється вплив на суспільні відносини в сфері охорони праці у процесі здійснення контрольно-наглядової діяльності; суттєвою особливістю правових основ сфери охорон праці є те, що суспільні відносини в цій сфері охороняються переважно санкціями норм адміністративного права (безумовно, поряд з санкціями трудового, кримінального та інших галузей права);
2. адміністративно-правові відносини, що виникають при здійсненні уповноваженими державою органами контрольно-наглядової діяльності в сфері охорони праці; 3. акти реалізації та акти тлумачення норм адміністративного права, які регулюють контрольно-наглядову діяльність у сфері охорони праці.