- •33) Образотворче мистецтво України XVIII ст.
- •34) Література XVIII ст.
- •35) Музика та театр українського бароко.
- •36)Руйнація українських освітніх традицій у XVIII - XIX ст
- •37) У українська церква у XVII - кінця X v111 ст.
- •38) Вплив модернізації на розвиток української культури в XIX ст.
- •39) Література та національне відродження (XVIII - перша полов. XIX ст.)
- •40) Українське театральне мистецтво XIX ст.
- •41) Українська музика XIX ст,
- •42) Особливості українського живопису першої половини XIX ст.
- •43) Літературна та художня твор чість т. Шевченка.
- •44) Діяльність наукових та просвітніх товариств другої половини XIX ст.
- •45) Розвиток науки в Україні у XIX ст
- •46) Жанри української літератури другої половини XIX ст.
- •47) Досягнення українських архітекторів та скульпторів другої полов. Хіх ст.
- •48) Український живопис другої половини XIX ст.
- •53) Радянська українізація та культурна революція.
- •54) Досягнення освіти та науки в Україні в 20-ті роки XX ст.
- •55)Реалізм та соцреалізм в українському живопису.
- •56) Український мистецький авангард та його доля.
- •57)Утвердження «соціалістичного реалізму». «Розстріляне відродження».
- •58) Лесь Курбас та його театр "Березіль".
- •59)Стан української кінематографії. О. Довженко.
- •Втрати культурних цінностей урср під час Другої світової війни
- •Розвиток літератури та мистецтва у повоєнний період. Ждановщина.
- •Посилення русифікації у 50-60-ті рр. 20ст. Курс на «злиття націй».
- •Науково-технічна революція та наука в Україні в 50-60-ті рр.. 20ст.
- •Вплив «відлиги» на літературну та художню творчість.
- •Монументальне та образотворче мистецтво урср.
- •Архітектура урср.
33) Образотворче мистецтво України XVIII ст.
Протягом XVII—XVIII ст. в Україні розвивалася скульптура. Автором численних іконостасів і скульптур, зокрема у Хрестоздвиженському соборі в Полтаві, у Мгарському монастирі, церкві св. Покрови в Ромнах, був Сисой Шалматов. Талановиті скульптори працювали і в Західній Україні, з-поміж яких найвидатнішим був Йоган Пінзель, автор скульптурного оформлення Святоюрського комплексу у Львові та ратуші в Бучачі.
За тих часів бурхливо розвивалася гравюра. Великої слави зажили українські художники-графіки Олександр та Леонтій Тарасовичі. У 1702 р. в Києві вийшов друком “Києво-Печерський патерик” із 40 гравюрами Леонтія Тарасевича. Неперевершеним гравером був Іван Щарський. У гравюрах цього майстра складні рослинні орнаменти поєднуються з античними, глибоко символічними сюжетами й реалістичними зображеннями. Так у графіці втілювалися закони мистецтва бароко.
Нові мистецькі принципи поступово поширювалися в іконописі. Своєрідне поєднання іконописних традицій із тогочасними художніми досягненнями спостерігалось у творчості Івана Рутковича та Йова Кондзелевича — найвидатніших іконописців козацької доби. Пензлю Рутковича належить частина ікон з іконостасів у селах Водиця-Деревяянська, Воля-Висоцька (Львівська обл.) та в с. Потеличі (Львівська обл.), а також іконостас церкви Різдва Христового у Жовкві. Йов Кондзелевич (1667 — після 1740) — автор ікон із Богородчанського іконостаса, виконаного для Манявського скиту.
Від тих часів збереглося багато безіменних іконописних шедеврів. Найчастіше народні іконописці зверталися до образу Божої Матері. На іконах козацької доби Богородицю зображено в національному українському вбранні на тлі золоченого різьбленого рослинного орнаменту. Великого поширення в Україні набула ікона Покрови. Образів Покрови збереглося чимало. У нижній частині таких ікон подавалися реалістичні зображення представників козацької старшини, кошових отаманів, гетьманів. Приміром, збереглася ікона Покрови Богородиці із зображенню Богдана Хмельницького. Ще на одному образі з-поміж козаків, які просять захисту в Богородиці, зображено останнього кошового Петра Каднишевського.
Велику популярність мав за тих часів світський портретний живопис. Портрети замовляли представники козацької старшини, власне, тому їх і називають козацькими. Чудовим зразком козацького портрета є зображення стародубського полковника Михайла Миклашевського початку XVIII ст. та знатного військового товариша Григорія Гамалії кінця XVII ст.
Надзвичайну популярність мали в Україні народні картини “Козак Мамай”. Протягом XVIII ст. зображення козака Мамая можна було побачити в кожній українській хаті. Козаків малювали олійними фарбами на полотні, стінах, дверях, віконцях, кахлях, скринях, посуді й навіть на вуликах, вважаючи символічне зображення Мамая оберегом.
Наснажене животворними визвольними ідеями XVII ст., духовне життя українців у XVIII ст. хоч і зазнавало всіляких утисків з боку держав-колонізаторів, проте залишалося розмаїтим і доволі багатим. Найкращі здобутки українських митців XVIII ст. — архітектура бароко, картини “Козак Мамай” та ікони народних майстрів не тільки не втратили своєї мистецької вартості, а й увійшли до золотої скарбниці світової культури, навіки прославивши своїх творців і народ, що їх виплекав.
В течение XVIII в. и в области образования произошел поворот на 180 градусов: ведущие учебные заведения империи находились теперь не в Украине, а в России.