- •Затверджено Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладі к (Лист № 1/11-1808 від 06.05.03)
- •Бібліотека
- •Після вивчення цієї теми ви будете знати і розуміти:
- •1.1. Предмет фінансової науки
- •1.2. Історичний характер фінансів, їх генезис
- •1.3. Сутність і відмінні ознаки фінансів
- •1.4. Функції фінансів
- •1.5. Призначення та роль фінансів
- •1.5. Призначення та роль фінансів
- •Розділ 2. Фінансова система
- •2.1. Принципи побудови та структурні компоненти фінансової системи
- •2.2. Організаційні основи функціонування фінансової системи
- •3.1. Фінансова політика як важлива складова економічної політики держави
- •3.2. Фінансовий механізм і його елементи
- •3.2.1. Фінансове планування
- •Фінансовий контроль
- •За джерелом інформації
- •За цільовою спрямованістю контрольних дій
- •За місцем здійснення контролю
- •3.2.4. Правові засади організації фінансових відносин
- •4.3. Фінансові ресурси підприємств, їх склад і джерела формування
- •4.4. Особливості фінансів підприємств різних форм власності та видів діяльності
- •5.1. Сутність і призначення державних фінансів
- •6.1. Сутність і функції податків
- •7.4. Бюджетні права державних та місцевих органів влади і управління
- •1 Після вивчення цієї теми ви будете знати і розуміти:
- •8.1. Сутність, джерела формування і класифікація доходів бюджету
- •8.4. Бюджетний дефіцит і його вплив на розвиток економіки
- •9.1. Місцеві фінанси в економічній системі
- •9.2. Місцеві бюджети - фінансова основа місцевого самоврядування
- •II рівень
- •9.3. Збалансування місцевих бюджетів
- •10.1. Призначення і роль державних централізованих цільових фондів
- •10.2. Фонди державного соціального страхування
- •10.2.1. Пенсійний фонд
- •10.2.2. Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
- •10.2.3. Фонд соціального страхування на випадок безробіття
- •10.2.4. Фонд соціального страхування від нещасних випадків
- •10.2.5. Фонд захисту інвалідів
- •11.1. Економічна сутність і роль державного
- •11.2. Форми державного кредиту
- •11.3. Класифікація державних позик і джерела їх погашення
- •11.4. Державний борг, його формування і обслуговування
- •13.1. Призначення і структура фінансового ринку
- •14.2. Міжнародні фінансові організації і міжнародні фінансові інституції
1.5. Призначення та роль фінансів
Фінанси, як ніяка інша економічна категорія (ціна, кредит, заробітна плата тощо) дають змогу пристосувати (трансформувати) потреби виробництва до потреб споживання. Без фінансів неможливо забезпечувати індивідуальний і суспільний кругообіг виробничих фондів на розширеній основі, регулювати галузеву і територіальну структуру економіки, запроваджувати науково-технічні досягнення, стимулювати інвестиційну діяльність і задовольняти різноманітні суспільні потреби.
Виникнення фінансових відносин, як і їх відмирання, є об'єктивними процесами, що не пов'язані з діяльністю держави. Держава може лише впливати на .розвиток фінансових відносин: вводити чи відміняти конкретні види платежів, змінювати форми використання фінансових ресурсів і т. п.
У повсякденній господарській діяльності важлива не сама по собі категорія фінансів, а конкретні форми прояву фінансових відносин, види яких установлюються державою. Визначаючи організаційні форми прояву категорії фінанси, держава використовує останні як активний інструмент управління економікою.
Як економічний інструмент господарювання фінанси здатні кількісно і якісно впливати на суспільне виробництво. Кількісний вплив характеризується обсягом і пропонуванням мобілізованих, розподілених і використаних фінансових ресурсів.
Якісний вплив виявляється в інтересах учасників відтворювального процесу через форми організації фінансових відносин (у який спосіб формуються фінансов^е^рси,^^яких .
17 (БІБЛІОТЕКА
7ЕО - 1 Оріхівсслого
позабюджетних фондів), потім стадія використання цих фондів - направлення коштів на розвиток пріоритетних галузей народного господарства, соціально-культурні заходи, управління, оборону, виплату пенсій тощо. Звідси виникають відносини вторинного перерозподілу.
Кінцевим результатом перерозподільного циклу є теу що одна частина перерозподілених грошових ресурсів через механізм бюджетного фінансування знову переходить у сферу матеріального виробництва, щоб почати новий цикл первинного розподілу з наступним перерозподілом, інша частина перерозподілених грошових ресурсів переходить у сферу споживання (освіта, охорона здоров'я, культура, оборона, держу правління тощо).
Таким чином, беручи активну участь у розподілі і перерозподілі створеної вартості фінанси сприяють трансформації пропорцій, що виникли під час її первинного розподілу, в пропорції кінцевого використання.
Поряд з розподільною фінанси виконують контрольну функцію, сутність якої проявляється в контролі за розподілом ВВП між відповідними грошовими фондами і каналами розподілу та їх цільовим використанням.
Основу контрольної функції фінансів становить рух фінансових ресурсів, який відбувається у фондовій і нефондовій формах. Через кількісний вираз фінансових ресурсів фінанси здатні кількісно відображати вартісні пропорції, що формуються в суспільстві, і контролювати їх. Саме завдяки контрольній функції фінансів суспільство контролює повноту і своєчасність забезпечення фінансовими ресурсами різних суб'єктів господарювання, включаючи державу, економне й ефективне використання коштів. Головною контролюючою пропорцією є співвідношення між фондами нагромадження і споживання.
Контрольна функція^діє не ізольовано, вона тісно пов'язана зрозподільноюлУ практичній діяльності контрольна функція проявляється у фінансовому контролі.
Деякі економісти стверджують, що фінансам притаманні й інші функції: оперативна, регулююча, стимулююча, перерозподільна, відтворювальна, формування грошових фондів, використання грошових фондів, стабілізаційна функція, а також виробнича.
Не применшуючи значення таких підходів, можна стверджувати, що фінанси держави відіграють важливу роль у розширеному відтворенні саме завдяки розподільній функції.
Фінанси, породжені розподільним процесом, тобто економічними відносинами, пов'язані з розподілом і перерозподілом вартості суспільного продукту, використовуються на всіх стадіях його руху: виробництва, розподілу, обміну і споживання.