Визначення фосфатів в сироватці крові

ПРИНЦИП МЕТОДУ. Для виявлення фосфатів використовують їх здатність утворювати з молібденовокислим амонієм в азотнокислому середовищі при нагріванні жовту важкорозчинну комплексну сполуку – фосфорномолібденовокислий амоній.

ХІД РОБОТИ

Беруть дві пробірки: в першу наливають 1 мл сироватки крові, в другу - 1 мл стандартного розчину фосфату. Потім в обидві пробірки добавляють по 4 мл води і 5 мл розчину трихлороцтової кислоти. Через 10 хвилин центрифугують при 3000 об./хв. З обох пробірок відбирають 5 мл безбілкового фільтрату, додають по 1 мл розчину молібденовокислого амонію, 0,2 мл розчину ейконогену та по 1,8 мл води. Через 20 хвилин колориметрують проти води на ФЕКу при червоному світлофільтрі (630-690 нм).

Розрахунок проводять за формулою:

Е_досл х С_ст

Х = --------------- , де

Е_ст

Х – концентрація фосфату в сироватці крові, млмоль/л;

Е_досл – екстинція дослідної проби;

Е_ст – екстинція стандартного розчину фосфату;

С_ст – концентрація стандартного розчину.

КЛІНІКО – ДІАГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ

Гіперфосфатурія може спостерігатися при рахіті, коли порушується реабсорбція фосфору в проксимальних канальцях нирок, при гіперпараттиреозі, коли посилюється секреція фосфатів в дистальних канальцях нирок.

Гіпофосфатурія – при гіпопараттиреозі, рахіті з високим вмістом кальцію в їжі, остеопорозі, інфекційних захворюваннях, гострій атрофії печінки, акромегалії.

Література

1. Гонський я.І., Максимчук т.П. Біохімія людини. Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 736с.

2. Губський ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508с.

3. Гонський я.І., Максимчук т.П., Калинський м.І. Біохімія людини. Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 744с.

4.Скляров О.Я. Клінічна біохімія. – Київ: Здоров`я, 453с.

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри, протокол №1 від 28.08.2008р.

Зав. кафедрою проф. Ерстенюк А.М.

Заняття № 30(26)

Тема: Біохімія м'язової тканини.

Актуальність: Знання біохімічного складу м'язової тканини, молекулярних механізмів, які лежать в основі роботи м'язів, необхідні для розуміння принципів діагностики та лікування захворювань м'язів.

Навчальні цілі

Знати: біохімічний склад, особливості метаболізму і молекулярні механізми роботи м'язів.

Вміти: визначати концентрацію креатиніну і трактувати одержані дані.

Самостійна позааудиторна робота

І. В зошитах для протоколів дайте відповіді на наступні запитання:

1. Напишіть рівняння синтезу креатину, вкажіть місце синтезу.

2. Напишіть рівняння реакції синтезу креатинфосфату, вкажіть фермент і місце синтезу.

3. Напишіть рівняння реакції утворення креатиніну.

4. Добове виділення з сечею креатину – 1,2 г, креатиніну – 0,3г, .

а) обчисліть креатиніновий показник;

б) при яких патологічних станах може спостерігатись?

5. Підготуйте вихідні дані для оформлення протоколу лабораторної роботи „Визначення креатиніну в сироватці крові”.

Контрольні питання

1. Біохімічний склад м'язів, особливості серцевого м'язу.

2. Джерела енергії м'язової діяльності (креатинфосфат).

3. Особливості енергетичного обміну серцевого м'язу.

4. Молекулярні механізми скорочення і розслаблення м'язів.

5. Біохімічні зміни при захворюваннях м'язів.