Материалы заочникам / ZKR3

Рис. 3

12

Рис. 4

13

Рис. 5

14

Рис. 6

15

Рис. 7

16

Рис. 8

17

Після цього виконують необхідні написи, заповнюють основний напис, повністю оформлюють ескіз. Позначення та назва деталі в основному написі повинні обов’язково відповідати її позначенню та назві в специфікації складальної одиниці. Позначення матеріалу повинно містити найменування матеріалу, його марку та номер стандарту, наприклад: Сталь 45 ГОСТ 1050-88. Якщо в умовне позначення матеріалу входитьскороченепозначенняцьогоматеріалу“Ст”, “СЧ”, “Бр” таінші, топовненайменуваннянепишуть, наприклад: Ст3 ДСТУ2651-94.

Графу “Масштаб” в основному написі не заповнюють. Ескізи деталей вентиля показано на рис. 2 – 8.

1.7.Виконання складального креслення

Складальне креслення виробу повинно включати:

1)зображення складальної одиниці, яке дає повну уяву про розташування і взаємні зв’язки складових частин та дає можливість здійснити складання

йконтроль складальної одиниці;

2)розміри, знаки шорсткості поверхонь та інші параметри й вимоги, які повинно бути виконано або проконтрольовано за даним кресленням;

3)номери позицій складових частин, які входять до складальної одиниці;

4)габаритні, установчі, приєднувальні та необхідні довідкові розміри.

Послідовність виконання складального креслення

Перевірити правильність виконання ескізів і розмірів, за якими стикуються деталі.

Встановитинеобхіднуідостатнюкількістьзображень.

Встановити масштаб креслення в залежності від складності виробу та його габаритів, обрати формат паперу згідно з ГОСТ 2.301-68 (А3 або А2). Нанести рамку кресленняівиділитимісцепідосновнийнапис.

Намітити габаритні прямокутники для розміщення зображень і провести осі симетрії.

Нанестиконтуросновноїдеталі(корпуса). Намітитинеобхіднірозрізи, перерізи, додатковізображення.

Накреслитирештудеталей, бажановтійпослідовності, вякійскладаєтьсявиріб. Перевірити креслення, навести лінії видимого й невидимого контурів, заштри-

хуватирозрізиіперерізи.

Провестирозмірнійвиноснілініїтапроставитирозмірнічисла.

Нанести позиції складових частин складальної одиниці. Заповнити основний напис.

Якщо виріб має симетричну фігуру, рекомендовано в одному зображенні поєднувати половину вигляду з половиною відповідного розрізу. Кріпильні вироби, шпонки, шатуни, осі, вали, спиці, тонкі стінки типу ребер жорсткості у повздовжньомурозрізізображуютьнезаштрихованими.

У разі необхідності на кресленні вказують зображення контурів рухомих частин у крайніх положеннях.

Штриховку деталі в розрізах на різних зображеннях виконують у той же самий

18

бік, витримуючи однаковий інтервал штриховки. Штрихову суміжних деталей роблятьурізномунапрямку, абозміноювідстаніміжштрихами.

Спрощення, що припускаються на складальних кресленнях

Допускається не показувати:

9фаски, округлення, проточки, виступи, накатки;

9зазори між стержнем та отвором;

9кришки, маховики, ручки, кожухи і т. п., якщо необхідно показати закриті ними частини виробу. При цьому над зображенням роблять відповідний напис, наприклад: маховик поз. 7 не показаний.

Вироби, розташовані за гвинтовою пружиною, показаною лише перерізами витків, зображують до зони, яка умовно закриває ці вироби і визначається осьовими лініями перерізів витків.

Зварні, паяні, клеєні й т. п. вироби з однорідного матеріалу, що як складові частини входять до складу складальної одиниці, штрихують у розрізах та перерізах в один бік, вказуючи границі між деталями суцільними лініями. Допускається не вказувати ці границі, тобто можна зображувати конструкцію як монолітне тіло.

Номери позицій

На складальному кресленні всі складові частини нумерують згідно з номерами позицій, вказаними в специфікації цієї складальної одиниці. Номери позицій наносять над поличками ліній-виносок, які проводять тонкими суцільними лініями від зображень складових частин і які починаються точкою на зображенні.

Номери позицій вказують на тих зображеннях, де ця складова частина проектується як видима, в найбільш наочному вигляді, причому перевага віддається основним виглядам або розміщеним на їх місці розрізам.

Номери позицій треба розташовувати паралельно основному напису креслення поза контуром зображення, їх групують у рядок або в колонку, якщо можливо, на одній лінії. Їх проставляють на кресленні, як правило, один раз.

Розмір шрифту, яким виконують номери позицій, повинен бути на одиндва номери більший від шрифту, прийнятого на кресленні для розмірних чисел. Лінії-виноски не повинні перетинатися між собою та по можливості не повинні бути паралельними до осьових ліній та ліній штриховки розрізів і перерізів.

Можна проводити загальну лінію-виноску з вертикальним розташуванням номерів позицій для групи кріпильних деталей (наприклад, болта, гайки, шайби), що відносяться до одного місця кріплення, або групи деталей з виразним взаємозв’язком, якщо лінію-виноску від кожної складової частини провести неможливо. У цих випадках лінію-виноску відводять від закріплюваної складової частини.

19

Рис. 9

20