1.2.Облік основних засобів, інших необоротних матеріальних активів і нематеріальних активів. Облік капітальних інвестицій.

Основні засади формування інформації про рух основних засобів, інших нематеріальних активів і розкриття інформації у Примітках до фінансової звітності формуються у П(С)БО 7 "Основні засоби".

Основні засоби - це засоби праці, які мають вартість і функціонують у виробництві тривалий час у своїй незмінній споживчій формі, а їхня вартість переноситься конкретною працею на вартість продукції, що виробляється, на платні послуги в міру спрацювання.

Основні засоби підприємства оцінюються: залежно від моменту проведення оцінки - за первісною чи відновленою вартістю; залежно від стану основних фондів - за повною чи залишковою вартістю.

Первісна вартість - фактична вартість на момент проведення оцінки. До неї відносять:

• сума що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків;

• суми ввізного мита;

• суми непрямих податків у зв'язку з придбанням основних засобів, які не відшкодовуються підприємству;

• інших витрат, які безпосередньо пов'язані з придбанням основних засобів і доведенням їх до стану, у якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Первісною вартістю основних засобів, що виготовляються власними силами підприємства, визнається собівартість їх виробництва, яка визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", зі змінами і доповненнями, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. № 318, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.01.2000 р. за №27/4248.

Відновна вартість - вартість відтворення основних фондів за сучасних умов виробництва. Вона враховує ті ж витрати, що й первинна вартість. Для забезпечення порівнянності вартості оцінки основних фондів періодично проводиться їхня переоцінка за відновною вартістю.

Залишкова вартість - характеризує реальну вартість основних фондів ще не перенесену на вартість виготовленої продукції. Вона є розрахунковою величиною і визначається як різниця між повною та нагромадженою сумою спрацювання основних фондів.

Необхідною умовою правильного обліку й планування відтворення основних фондів підприємств є їхня класифікація. Розрізняють об'єкти основних засобів:

1. за належністю - власні та орендовані;

2. за цільовим призначенням - виробничі та невиробничі;

3. за ступенем використання - діючі та недіючі (законсервовані).

Синтетичний облік основних засобів ведеться на рахунку 10 "Основні засоби".

За дебетом рахунка 10 "Основні засоби" відображається надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих) основних засобів, на баланс підприємства, які обліковуються за первісною вартістю. За кредитом рахунка 10 "Основні засоби" - вибуття основних засобів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації об'єкта основних засобів, сума уцінки основних засобів.

З рахунком 10 тісно пов'язаний рахунок 15 "Капітальні інвестиції" він призначений для обліку витрат при придбанні або створенні основних засобів, це пов’язано з тим, що визначення первісної вартості можу бути розтягнено у часі.

Аналітичний облік основних засобів ведеться за об'єктами основних засобів. Об'єкт основних засобів - закінчений пристрій з усіма пристосуваннями та приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством.

Облік ведеться також за видами основних засобів, місцями їх експлуатації, матеріально-відповідальними особами.

Основним документом, що оформляє поступлення основних фондів є "Акт прийому передачі основних засобів" (Додаток 6) типова форма затверджена Міністерством статистики України. Акт складається в одному примірнику на кожний об'єкт, якщо одержано декілька об'єктів однотипних основних засобів, то в такому випадку складається спільний акт. До акту додається технічний паспорт, якщо мова йде про обладнання та устаткування. На кожний об'єкт основних фондів заводиться інвентарна картка і присвоюється інвентарний номер. Інвентарна картка зберігається у картотеці і цей номер відображається у всіх документах які пов'язані з переміщенням об'єкта.

Згідно пункту 1.31 Закону України " Про оподаткування прибутку " продаж основних засобів являється господарською операцією, яка підлягає оподаткуванню і оформляється Договором купівлі-продажу. При ліквідації основних засобів складається "Акт на списання об'єктів основних засобів" . В акті дається детальний опис об'єкта, рік введення в експлуатацію, сума нарахованого зносу.

На приватному підприємстві “Дельфін БАЗ” діючими основними засобами є шість машин, які займаються перевезеннями пасажирів, гараж та офісне приміщення, проте немає причепів, рухомих контейнерів, кранів, навантажувально-розвантажувальних машин, оскільки дане підприємство не має на меті отримувати прибутки за надання подібних послуг.

Необхідною умовою відновлення засобів праці є поступове відшкодування їх вартості, яке здійснюється через амортизацію.

Методологічні засади обчислення амортизації регламентуються такими нормативними документами як П(С)БО 7 "Основні засоби" та Закону України " Про оподаткування прибутку ".

Для податкового обліку всі об'єкти основних засобів поділяють на 4 групи:

1. група - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири, місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі.

2. група - автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього, меблі, побутові, електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до нього.

3. група - будь-які інші основні фонди не включені до груп 1,2 і 4.

4. група - електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, їх програмне забезпечення, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

Сума зносу для кожної групи визначається множенням норми амортизаційних відрахувань на балансову вартість основних фондів.

Для того щоб визначити суму зносу для кожної групи треба визначити балансову вартість кожної групи на початок звітного періоду.

Класифікація методів амортизації основних засобів відповідно до П(С)БО 7:

Методи, що ґрунтуються на часі використання основних засобів

- рівномірної амортизації (прямолінійного списання);

- дигресивної амортизації (сума чисел років, зниження залишку);

- прогресивної амортизації (амортизаційного фонду, ануїтету);

Згідно стандарту 7 строк корисного використання - це строк очікуваного періоду експлуатації певного об'єкта, за допомогою якого буде виконано певний об'єм робіт і випущена певна кількість об'єктів.

Ліквідаційна вартість - сума грошових коштів, певних матеріальних цінностей, які може одержати підприємство після списання внаслідок фізичного або морального зношення певного об'єкта основних фондів.

При методі рівномірної амортизації визначаються два показники:

1. амортизаційні відрахування = амортизаційна вартість / строк корисного використання;

2. норма амортизаційних відрахувань = амортизаційні відрахування / амортизаційна вартість.

Метод суми чисел (кумулятивний).

Сума чисел років — це результат сумування порядкових номерів тих років, протягом яких функціонує об'єкт.

У разі якщо термін експлуатації об'єкта досить тривалий, суму чисел років визначають за формулою кумулятивного числа:

((п+1)*п)/2

Метод зниження або подвоєння залишку. При ньому як норма амортизаційних відрахувань використовують подвоєну ставку амортизаційних відрахувань розраховану методом прямолінійного списання.

Виробничий метод застосовується по об'єктах основних засобів, які розраховуються на певну кількість часу експлуатації або на певну кількість продукції.

Норма амортизаційних відрахувань розраховується за формулою:

Виробничий коефіцієнт = амортизаційна вартість / загальний розрахунковий обсяг виконаних робіт.

Нарахування амортизації проводиться протягом всього періоду експлуатації основного засобу. При вибутті сума нарахованого зносу списується на зменшення первісної вартості основного засобу .

На приватному підприємстві “Дельфін БАЗ” використовується податковий метод нарахування амортизації. ( Додаток 3).

Згідно П(С)БО 8 "Нематеріальні активи", нематеріальний актив — немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам. До монетарних активів відносять грошові кошти, їх еквіваленти, а також інші активи, які мають бути отримані у фіксованій, визначеній сумі грошей. Решта активів вважаються немонетарними (запаси, будівлі, устаткування).

Приватне підприємство “Дельфін БАЗ” має єдиний нематеріальний актив – це ліцензія на провадження своєї діяльності, який згідно П(С)БО 8 відноситься до інших нематеріальних активів.

Для можливості відображення нематеріального активу в обліку та звітності він повинен бути ідентифікованим, тобто відповідати таким критеріям:

1. його оцінка може бути достовірно визначена;

2. в майбутньому при його використанні очікується отримання економічних вигод.

Ідентифікований нематеріальний актив ще не є предметом цивільного (господарського) обігу, а виражається через права на його використання. Підставою для введення в обіг майнових прав є угоди про надання дозволу (ліцензії) на використання певного права від ліцензіара (власника права) до ліцензіата (користувача правом). Крім того, окремі права потребують підтвердження охоронним документом (свідоцтвом, патентом) зареєстрованим у компетентному органі. З моменту отримання права у складі відокремленого майна для здійснення підприємницької діяльності право стає нематеріальним активом.

Кожна група нематеріальних активів складається з підгруп, які містять однорідні за об'єктним складом активи. Перша група прав - права на об'єкти промислової власності .

Друга група прав - це права на об'єкти авторського та об'єкти суміжних прав. Дана група ділиться на підгрупи:

1. Сукупність прав на первинні твори.

2. Сукупність прав на похідні твори:

3. Сукупність суміжних прав (права виконавця твору, права виробника фонограм, організації мовлення).

4. Четверта група прав - права користування природними ресурсами.

Права користування природними ресурсами надаються за дозволами органів державної влади і передбачають спеціальне їх використання (тобто в наукових, промислових, культурних цілях). Залежно від статусу конкретного об'єкта (місцевого чи загальнодержавного значення) дозволи, ліцензії, державні акти надають або органи місцевого самоврядування, або органи центральної влади. Спеціальне користування природними ресурсами є платним. Дозволи мають особовий характер, тому користувач не може їх передавати третім особам.

5. П'ята група прав - це права користування майном

Для окремих видів майна законодавством вимагається документальне підтвердження прав власності на нього. Наприклад, для нерухомості вимагається протилежному випадку угоди визнаються недійсними з моменту їх укладення або вважаються неукладеними.

При оприбуткуванні нематеріального активу на підприємстві оформляється акт приймання-передачі, до якого додається копія охоронного документа, також документи, що описують сам об'єкт або порядок його використання. При отриманні підприємством "ноу-хау" також додається аудіо-відео- або письмове відображення змісту конфіденційної інформації, що є об'єктом угоди.

В бухгалтерському обліку нематеріальні активи відображають відповідно до норм П(С)БО 8 "Нематеріальні активи" та П(С)БО 19 "Об'єднання підприємств" (для гудвілу) та інших нормативних актів. Згідно із стандартом 8 придбаний (отриманий) нематеріальний актив відображається на балансі, якщо:

• його можна використовувати при виробництві товарів, наданні послуг. призначених для реалізації;

• його можна обміняти на інші нематеріальні активи;

• його можна використовувати на погашення заборгованості чи розподіляти між власниками підприємства, або використовувати у господарській діяльності, спрямованій на отримання прибутку.

Якщо нематеріальний актив отриманий в результаті розробки, то він відображається на балансі за умови, якщо у підприємства виникає намір, є технічні можливості та ресурси для доведення нематеріального активу до стану, придатного для використання чи реалізації.

Оприбуткування нематеріальних активів у складі активів підприємства здійснюється за первісною вартістю, яка визначається виходячи з таких умов їх отримання:

1.Якщо нематеріальний актив придбано, то первісна вартість включає ціну (вартість) придбання (за вирахуванням знижок), непрямі податки, які не підлягають поверненню, інші витрати, які безпосередньо пов'язанні з придбанням та доведенням нематеріального активу до стану, придатного для використання.

2.Якщо нематеріальний актив створено, первісну вартість складають прямі матеріальні витрати та витрати на оплату праці, вартість оплати юридичної реєстрації прав, амортизація патентів, ліцензій та інші витрати, безпосередньо пов'язані зі створенням та доведенням нематеріального активу до стану, придатного для використання.

3.Якщо нематеріальний актив обміняно на подібний об'єкт, то первісна вартість визначається на основі залишкової вартості переданого нематеріального активу (первісна вартість за мінусом зносу). Якщо залишкова вартість переданого об’єкта перевищує його справедливу вартість, то первісна вартість отриманого нематеріального активу дорівнюватиме справедливій вартості переданого активу. Різниця між справедливою і залишковою вартістю включається до фінансових результатів (витрат) звітного періоду.

4.Якщо нематеріальний актив обміняно на неподібний актив, то первісна вартість складається із справедливої вартості переданого нематеріального активу плюс (мінус) сума коштів (їх еквівалентів), отриманих (доплачених) в результаті обміну.

5.Якщо нематеріальний актив отриманий в результати внеску у статутний капітал або безоплатно отриманий, то первісною вартістю є справедлива вартість нематеріального активу.

В бухгалтерському обліку рух нематеріальних активів відображається на рахунку 12 "Нематеріальні активи", по дебету якого відображається придбання, отримання активів, а по кредиту - вибуття (внаслідок продажу, безоплатної передачі чи невідповідності критеріям активу).

Для обліку витрат, пов'язаних з придбанням (створенням) нематеріальних активів, використовують рахунок 154 "Придбання (створення) нематеріальних активів".

По дебету рахунка 154 збирають всі витрати, які складають первісну вартість нематеріального активу, в кореспонденції з кредитом рахунків, які відображають прямі матеріальні витрати (рахунки класу 2), а також рахунків розрахунків (66, 68, 37 тощо).

По кредиту рахунка 154 здійснюється списання в дебет 12 (по субрахунках) - на суму первісної вартості оприбуткованого об'єкта.

Як і основні засоби, в процесі використання нематеріальні активи зношуються і підлягають амортизації. Нарахування амортизації по нематеріальних активах здійснюється з місяця, наступного за місяцем, у якому він став придатним для використання, і припиняється з місяця, наступного за місяцем вибуття нематеріального активу. Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання активу виходячи з конкретних умов використання, але не більше 20 років.

Слід зазначити, що для обліку нематеріальних активів на підприємстві та нарахування амортизації по них призначена форма ВНА-1 "Відомість обліку нематеріальних активів і нарахування амортизації", затверджена наказом Мінфіну №30 від 11.02.98 р. Що ж стосується документів первинного облік руху нематеріальних активів, на підставі яких має заповнюватися форма ВНА-1, то спеціальних первинних документів для цього не передбачено. Тому як такі первинні документи можуть використовуватися первинні документи, призначені для обліку руху основних засобів.

До складу інших необоротних матеріальних активів відносять предмети, термін експлуатації яких перевищує один рік: бібліотечні фонди, малоцінні необоротні активи, природні ресурси, тимчасові не титульні споруди; предмети прокату; інвентарну тару тощо.

У бухгалтерському обліку необоротні активи відображаються за первісною вартістю.

Процес набуття підприємством інших необоротних активів та їх документальне оформлення аналогічне до оприбуткування основних засобів та малоцінних швидкозношуваних предметів.

Амортизація інших необоротних активів нараховується аналогічно до амортизації основних засобів. Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів може нараховуватися такими двома методами:

• в першому місяці використання об'єкта 50 % його вартості амортизується, а решта 50% вартості амортизується у місяці вилучення з активів;

• в першому місяці використання об'єкта амортизується 100 % його вартості.

На ПП ”Дельфін БАЗ”як і на будь-якому іншому підприємстві облік основних засобів регламентується П(С)БО 7 "Основні засоби". Синтетичний облік ведеться на активному рахунку 10 "Основні засоби" у розрізі субрахунків. По дебету цього рахунку відображається надходження основних засобів, а по кредиту - вибуття. Операцій з фінансовими інвестиціями, а також орендних операцій підприємство не проводить.