63.Гладке фарбування (фарбування в один колір) тканин

Текстильні матеріали, пофарбовані в один колір, називають гладкофарбованими. Гладке фарбування виконують різними методами, які можна об'єднати у дві групи: періодичні і неперервні. При застосуванні періодичного методу партія матеріалу протягом певного часу фарбується в розчині барвника в одній ванні. Відношення об'єму розчину барвника до маси забарвлюваного матеріалу називають модулем ванни і позначають 1:10, 1:30, 1:50 і т.д.

Концентрацію барвника в розчині розраховують у відсотках залежно від маси забарвлюваного матеріалу. Для отримання інтенсивних забарвлень вживають переважно 3-5 %-і розчини, для світлих - не вище 1 %-х. При неперервному методі текстильний матеріал безперервним потоком проходить через фарбувальну ванну і перебуває в розчині, як правило, не більше однієї хвилини.

Концентрацію барвника в розчині підтримують на відповідному рівні шляхом його неперервного поповнення. Цим методом фарбують переважно полотна в розправленому вигляді, іноді – пряжу і нитки. Неперервний метод більш продуктивний, ніж періодичний, але має недоліки: нерівномірність забарвлень за товщиною матеріалу, більш низька стійкість забарвлень, перевитрати барвника.

64.Класифікація трикотажних виробів

Петлі, сформовані голками та іншими петлеутворюючими пристроями і з’єднані між собою, утворюють трикотажне полотно. Порядок формування петель і їх взаємного з’єднання – трикотажне переплетення. Полотна отримують власну назву залежно від переплетення, тому в виробництві трикотажу терміни трикотажне переплетення і трикотажне полотно нерідко співпадають.

Властивості трикотажу залежать від виду переплетення. Головні переплетення є найпоширенішими. Їх поділяють на два підкласи - базові і похідні переплетення.

Базові переплетення мають досить просту структуру з однаковими за розмірами петлями: гладь, двовиворітне полотно, ланцюжок, трико, атлас, ластичний ланцюжок, ластичне трико і ластичний атлас. Структура похідних переплетень створюється за рахунок комбінації двох або більше базисних.

Найпоширеніші похідні переплетення: похідна гладь, інтерлочне полотно, похідні сукно, шарме, атлас суконний, інтерлочне трико, інтерлочний атлас тощо. Візерункові переплетення мають структуру, створену на основі базових або похідних переплетень шляхом зміни виду і розміру петель, довжини їх протяжок, порядку подавання ниток на голки, вив'язування допоміжних ниток для отримання кольорових або візерункових ефектів, зменшення розпускання, зниження розтяжності, підвищення теплозахисних властивостей тощо.

За способом утворення, трикотажні переплетення діляться на кулірні й основов’язані. І ті й інші можуть бути одинарними й подвійними.

Кулірні полотна одержують на базі одинарних кулірних переплетень, які належать до головних трикотажних переплетень. Вони мають найпростішу структуру, що складається з однакових петель. Одержують їх трикотажним і в’язальним способами, причому в процесі петлеутворення на машинах не використовують жодних додаткових пристосувань.

Подвійне кулірне переплетення одержують на трикотажних машинах із двома голечницями. До нього належать ластикові й дволастикові, або інтерлочні, переплетення.

Основов’язані полотна виробляють на основов’язальних машинах (вертілках). Найпростішим трикотажним основов’язаним полотном є трико. Це переплетення, петлі якого тільки з однобічними протяжками. При його утворенні нитка по черзі прокладається тільки на дві сусідні голки.