- •Відносини україна – єс: в умовах сучасних викликів
- •Європейський Союз – Україна: межі нормативної сили
- •Ефективність нормативної сили єс щодо України
- •Умови впровадження європейських стандартів в Україні
- •Висновки
- •Зона вільної торгівлі з єс та Митний Союз з Росією, Білоруссю та Казахстаном: чи можлива інтеграція Украйни в обидва об’єднання одночасно
- •Плюси та мінуси Митного союзу з Росією, Білоруссю та Казахстаном
- •Вибір напрямку регіональної інтеграції для України
- •Вставка 1 Досвід Чилі у сфері регіональної та глобальної кооперації
- •1. Прийняти закони про державну допомогу та державні закупівлі
- •2. Збільшити рівень захисту прав інтелектуальної власності
- •3. Завершити реформи у сфері технічного регулювання та санітарних та фіто-санітарних стандартів (сфс)
- •4. Удосконалити митні процедури відповідно до Кіотської конвенції та Плану модернізації митниці єс
- •5. Поліпшити законодавство в сфері конкуренції для полегшити умови торгівлі через комерційну присутність
- •Висновки
- •Вимоги до держав-членів єс в сфері безпеки після прийняття Лісабонського Договору та перспективи України
- •Нові загальні рамки Спільної зовнішньої та безпекової політики єс
- •Спільна політика єс в сфері безпеки та оборони у європейському та трансатлантичному контексті
- •Перспективи України
- •Висновки
- •Вишеградська група: можливості та перспективи співпраці з Україною
- •Політичний вимір співпраці між Вишeгрaдською групою і Україною на багатосторонньому рівні
- •Вишeгрaдськa група і проект Східного партнерства
- •Підтримка демократії в Україні з боку Вишeгрaдськой групи
- •Висновки
- •Економічна інтеграція і кооперація України та єс: Підсумки 2010 року
- •Торгівельні відносини
- •Рух капіталу
- •Ринок праці та допуск робочої сили
- •Спільні програми в сфері енергетики та транспорту
- •Висновки
- •Європейський Союз та Україна у 2010 році: підсумки політичного діалогу
- •Концептуальні інновації
- •Політичний діалог
- •Висновки
- •Саміт Україна − єс: прагматизм, розрахунок і цінності
- •Нові умови співпраці єс з Україною
- •Результати Саміту
- •Найвагоміші досягнення Саміту
- •Східне партнерство: асиметрія очікувань і можливостей
- •Трансформація функціональної та політичної спроможності Східного партнерства в нових умовах
- •Підходи до реалізації основних напрямків Східного партнерства після зміни влади в Україні та в Польщі
- •Регіональні проекти у Східному партнерстві
- •Висновки
- •Крим у регіональному вимірі «Східного партнерства»
- •Крим як пілотний проект для нової політики єс відносно України
- •Геополітичний чинник в формуванні кримського проекту "Східного партнерства"
- •Крим і Севастополь: зсув пріоритетів у "Східному партнерстві"
- •Роль Польщі в реалізації регіонального виміру "Східного партнерства"
- •Стратегія Польщі в реалізації Східного партнерства.
- •Україна втрачає лідерство у Східному партнерстві
- •Інтереси Польщі у Східному партнерстві
- •Висновки
- •Наслідки Харківських домовленостей з Росією для реалізації євроінтеграційного курсу України
- •Історія проблеми
- •«Газова» Ялта - 2004
- •Харків-2010 – Ялта-2004: паралелі
- •Російський реванш - 2010
- •Постхарківська Україна: що далі?
- •Висновки
- •Вплив світової кризи на економічні відносини україни та єс
- •Вплив глобальної фінансовоЇ на Рух капіталу
- •Вплив фінансово-економічної кризи на Ринок праці.
- •1. Знецінення національної валюти.
- •2. Підвищення рівня інфляції.
- •3. Зростання обсягу грошової маси як фактор, що безпосередньо спричинює девальвацію та інфляцію національної валюти.
- •4. Зменшення золотовалютних резервів Національного банку України.
- •5. Збільшення зовнішнього державного боргу України.
- •6. Збільшення внутрішнього державного боргу України.
- •Криза банківського сектору України.
- •7. Незадовільний стан платіжного балансу держави.
- •8. Поступова руйнація державних фінансів.
- •Руйнація соціально-економічної сфери.
- •9. Фактичне банкрутство Пенсійного фонду України.
- •10. Падіння валового внутрішнього продукту та інших економічних показників.
- •12. Збільшення рівня безробіття.
- •Криза газового сектору України.
- •Російська економічна експансія в Україні
- •Наслідки фінансової кризи для єс на прикладі Греції
- •Криза в Греції як структурна проблема єврозони
- •Заходи з подолання грецької кризи.
- •Створення Європейського валютного фонду обумовлено необхідністю посилити фінансовий контроль в Євросоюзі.
- •Греція в південно-східній європі: політичні можливості та економічні виклики
- •Банківський сектор
- •Енергетика і транспорт
- •Економічна інтеграція і кооперація України та єс: Підсумки 2009 року
- •Торгівельні відносини
- •Рух капіталу
- •Ринок праці та допуск робочої сили
- •Спільні програми в сфері енергетики та транспорту
- •Висновки
- •Європейський союз та україна: між доконаним та недоконаним
- •Параметри зони вільної торгівлі між Україною та єс в умовах фінансово – економічної кризи
- •Перспективи економічної інтеграції України в режимі поглибленої зони вільної торгівлі
- •Наша адреса:
- •01025, М. Київ, вул. Велика Житомирська 2
- •2006 Року і завершилась підписанням 6 січня цього року відповідної угоди між урядами
- •4 Фролов. Путин сделал Украине историческое предложение. / км.Ru. – 2007. – 5 февраля
- •2006 Рік в зовнішній політиці України, як і загалом в політичному житті держави
- •27 Жовтня 2006 року, під час проведення саміту Україна-єс у Гельсінкі, було
- •2006 Році (змістові цієї угоди, її наслідкам та подальшим перспективам візового діалогу
- •22 Грудня відбувається візит в Україну президента рф в.Путіна в рамках першого
- •23 Травня 2006 року в Києві завершився процес перетворення гуам в
- •5 Київська декларація про створення Організації за демократію та економічний розвиток – гуам
- •88 Куценко к. «Переговори про вільну торгівлю з єс» Місячний економічний моніторинг України №11-2010. Www.Ier.Kiev.Ua
- •95 Нів’євський о., Кандул с., Кузнєцова а. «Чим загрожує можливість повернення квот на експорт зерна: чи є альтернатива?» - www.Ier.Com.Ua
Вибір напрямку регіональної інтеграції для України
Вищенаведений аналіз дозволяє зробити декілька важливих висновків щодо вибору майбутньої торговельної політики України.
Висновок 1: Поглиблена ЗВТ з ЄС та Митний союз з Росією, Білоруссю та Казахстаном є несумісними одне з одним.
Як показано вище, членство у Митному союзі означатиме, що вироблення торговельної політики – принаймні стосовно торгівлі товарами – буде передано наднаціональному органу, а саме Комісії Митного союзу. У такому випадку переговори щодо будь-якої ЗВТ з ЄС повинні проводитися Комісією, а не окремими державами-членами.
Враховуючи несумісність двох вищезгаданих варіантів регіональної інтеграції, постає питання: який з них має обрати Україна?
Висновок 2: Україна отримає чистий довгостроковий виграш у добробуті у випадку запровадження поглибленої ЗВТ з ЄС, тоді як участь у Митному союзі з Росією, Білоруссю та Казахстаном призведе, скоріш за все, до чистого зменшення добробуту.
Аналіз аргументів «за» та «проти» кожного з варіантів дозволяє зробити висновок, що поглиблена ЗВТ з ЄС є без сумніву вигіднішим варіантом з економічної точки зору. Більш тісні економічні зв‘язки з ЄС дозволяють отримати кращий доступ українським експортерам до багатого та густонаселеного ринку з прозорим та передбачуваним бізнес-середовищем. Крім того, запровадження поглибленої ЗВТ призведе до гармонізації регуляторного середовища в Україні, яке у свою чергу забезпечить краще бізнес-середовище, що є вкрай важливим для інвесторів та економічного розвитку в цілому.
У той же час участь у Митному союзі з Росією, Білоруссю та Казахстаном може призвести лише до короткотермінових та спірних вигід в плані отримання дешевих енергоресурсів. У довгостроковій перспективі чистим результатом може бути переорієнтація торговельних потоків та уповільнена технологічна модернізація, оскільки імпорт інвестиційних товарів стане дорожчим.
Висновок 3: Україна має бути зрозумілою та послідовною у своїй політиці регіональної інтеграції задля підтримки довіри інвесторів, оскільки невизначеність має свої альтернативні витрати для країни, які можна виміряти у втрачених інвестиціях.
Невпевненість, спричинена активним публічним обговоренням можливості участі України у Митному союзі та, відповідно, можливих змін у торгівельній політиці, є шкідливою для країни, оскільки зацікавлені в Україні інвестори не мають впевненості щодо її майбутнього регуляторного режиму і, таким чином, щодо доступу до сусідніх ринків. Отже, рекомендується зробити зрозумілим те, яку торгівельну політику проводить країна.
Висновок 4: Стратегічний інтерес України полягає у поглиблені економічних відносин з Росією, Білоруссю та Казахстаном в рамках ЗВТ.
Щодо відносин з нещодавно створеним Митним союзом, стратегічний інтерес України полягає у тому, щоб поглиблювати зв‘язки з ним в рамках зони вільної торгівлі. У своїй стратегії регіональної інтеграції Україна може використати досвід Чилі, що проводить широко диверсифіковану торгівельну політику, створивши мережу різних регіональних торгівельних угод по всьому світу.