- •Практичне заняття № 1-2
- •Зміст та послідовність виконання завдання
- •Бур’яни класифікуються:
- •Після виконання завдання студент повинен
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Практичне заняття № 3
- •Зміст та послідовність виконання завдання Завдання 1. Ознайомитися з заходами боротьби з бур’янами:
- •Після виконання завдання студент повинен
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Практичне заняття № 4
- •Зміст та послідовність виконання завдання Завдання 1. Ознайомитись з комплексними заходами боротьби з бур’янами
- •Хід роботи Завдання 2. Вивчити правила застосування гербіцидів, техніка безпеки.
- •Завдання 3. Скласти комплексні заходи боротьби з бур’янами на умовному полі за формою, наведеної в таблиці 3, використовуючи додаток 2 та літературу.
- •Після виконання завдання студент повинен
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Практичне заняття № 5
- •Зміст та послідовність виконання завдання
- •Методика виконання
- •1. Визначаємо структуру посівних площ за групами культур та видами парів.
- •2. Встановлюємо середній розмір поля.
- •3. Встановлюємо число полів, зайнятих культурою.
- •4. Приступаємо до складання схеми чергування культур.
- •5. Встановлюємо тип і вид сівозміни.
- •Завдання 2. В господарстві степової зони Полтавщини визначена слідуючи структура посівної площі: (% від загальної, площі сівозміни):
- •Після виконання завдання студент повинен
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Практичне заняття № 6
- •Зміст та послідовність виконання завдання
- •Завдання 1. У господарстві на площі 1110 га потрібно освоїти 10-ти пільну польову сівозміну з таким чергуванням культур:
- •Хід роботи
- •Після виконання завдання студент повинен
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Практичне заняття № 7
- •Зміст та послідовність виконання завдання
- •Методика виконання
- •Хід роботи
- •Після виконання завдання студент повинен
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Практичне заняття № 8
- •Зміст та послідовність виконання завдання
- •Методика проведення заняття
- •Після виконання завдання студент повинен
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Практичне заняття № 9
- •Зміст та послідовність виконання завдання:
- •Хід роботи
- •Після виконання завдання студент повинен
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Практичне заняття № 10
- •Зміст та послідовність виконання завдань
- •Після виконання завдання студент повинен
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Практичне заняття № 11
- •Зміст та послідовність виконання завдань
- •Хід роботи
- •Після виконання завдання студент повинен
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Практичне заняття № 12
- •Зміст та послідовність виконання завдань
- •Хід роботи
- •Після виконання завдання студент повинен
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Практичне заняття № 13-14
- •Зміст та послідовність виконання завдань
- •Хід роботи Завдання 1. Розробити основні елементи зональних систем землеробства для конкретних умов господарств різних ґрунтово-кліматичних зон України. Методика виконання
- •Після виконання завдання студент повинен
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Використана та рекомендована література
Після виконання завдання студент повинен
знати :
|
уміти:
|
Завдання для самостійної роботи:
Єщенко В.О. С. 85-114,
Гудзь В.П. С. 58-133
Практичне заняття № 6
Тема заняття: Розробка планів освоєння сівозмін і ротаційних таблиць.
Мета заняття: навчитись складати плани освоєння сівозмін у ротаційні таблиці.
Робоче місце: аудиторія
Матеріально - технічне забезпечення робочого місця: Завдання викладача, робочий зошит,підручник «Практикум із землеробства» Кравченко М.С.
Правила безпеки: Не займатися сторонніми справами, ненагромаджувати робоче місце сторонніми речами, обережно поводитися з таблицями, та літературою.
Зміст та послідовність виконання завдання
Запровадження сівозмін складається з розробки (проектування), затвердження і перенесення (освоєння) проекту сівозміни на територію землекористування господарства. З проектуванням сівозміни ми з вами познайомилися на попередньому лабораторно практичному занятті. А на цьому познайомимось з освоєнням сівозміни.
Освоєння - це поступовий перехід до прийнятого чергування культур, який триває 2 і більше років. Сівозміна вважається освоєною тоді, коли в ній витримуються певні межі полів, а розміщення культур у полях після певних попередників відповідає прийнятій схемі.
Після методики виконання схеми сівозмін переносять у натуру і на основі плану переходу освоюють. План переходу являє собою таблицю, яка містить відомості про фактичне розміщення культур у кожному полі не менш як за два попередні роки та планове розміщення на період освоєння сівозміни і запроектована та затверджена сівозміна. Перехідний план повинен відповідати таким вимогам:
Забезпечувати виконання планових завдань сівби і виробництва сільськогосподарської продукції з одиниці земельної площі в роки освоєння сівозміни.
Забезпечувати підвищення урожаю усіх культур в роки переходу.
Забезпечувати як можливі короткі строки (2-3 роки) освоєння сівозміни.
Щоб правильно розмістити культури в сівозміні в роки її освоєння, треба знати історію кожного поля, зокрема розміщення культур у попередні роки, їх площу, удобрення, забур’яненість, спосіб обробітку ґрунту та ін.
Всі ці дані можна одержати з документів (книги історії полів, актів на сівбу, звітів тощо.), а також опитуванням спеціалістів, колгоспників чи робітників радгоспу. Після того як усі необхідні дані зібрано, приступають до складання перехідного плану дотримуючись таких правил:
після кращих попередників слід розміщувати провідні культури - озиму пшеницю, цукрові буряки, кукурудзу.
не можна планувати зернові культури там, де їх висівали протягом трьох років;
з першого року освоєння сівозміни у кожному полі треба висівати по одній культурі, якщо ж це неможливо, тоді треба об’єднувати такі, які б були рівноцінними.
щоб правильно розмістити культури в сівозміні в роки її освоєння, треба знати історію кожного поля, зокрема розміщення культур у попередні роки, їх площу, удобрення, забур’яненість, спосіб обробітку ґрунту та ін. Всі ці дані можна одержати з документів (книги історії полів, актів на сівбу, звітів тощо.), а також опитуванням спеціалістів, колгоспників чи робітників радгоспу. Після того як усі необхідні дані зібрано, приступають до складання перехідного плану дотримуючись таких правил: після кращих попередників слід розміщувати провідні культури - озиму пшеницю, цукрові буряки, кукурудзу. Не можна планувати зернові культури там, де їх висівали протягом трьох років;
з першого року освоєння сівозміни у кожному полі треба висівати по одній культурі; якщо ж це неможливо, тоді треба об’єднувати такі, які б були рівноцінними попередниками для наступних культур. Особливу увагу треба звертати на те, щоб у найкоротший строк набір культур у кожному полі і порядок їх чергування відповідали прийнятій сівозміні; оскільки в перехідні роки не завжди можливо розмістити всі культури після відповідних попередників, складають план спеціальних агрозаходів, який би зменшив негативний вплив попередника. До таких заходів належать внесення добрив, дотримання строків обробітку ґрунту і сівби, збільшення нормі висіву та ін.