- •1.Поняття, суть і значення міжнародного кримінального права.
- •2. Визначення міжнародного кримінального права.
- •3. Особливості міжнародного кримінального права.
- •4. Виникнення міжнародного співробітництва у боротьбі зі злочинністю.
- •11. Міжнародні злочини і злочини міжнародного характеру: порівняльний аналіз. Кодифікація міжнародних злочинів.
- •12. Роль міжнародних організацій у боротьбі з міжнародною злочинністю.
- •13. Оон і боротьба з міжнародною злочинністю.
- •14. Поняття, суть та системи принципів міжнародного кримінального права.
- •22. Поняття, суть та особливості злочину міжнародного характеру.
- •23. Правова природа злочину міжнародного характеру.
- •24. Система злочинів міжнародного характеру.
- •25. Злочин міжнародного характеру як міжнародний стандарт співробітництва держав у боротьбі з міжнародною злочинністю.
- •26. Подвійна кримінальність злочинів міжнародного характеру.
- •27. Джерела міжнародного кримінального права.
- •28. Принцип взаємності як джерело міжнародного кримінального права.
- •30. Поняття та зміст співробітництва держав у боротьбі з міжнародною злочинністю.
- •32. Особливості співробітництва держав у боротьбі з міжнародною злочинністю в сучасних умовах.
- •33. Право на переслідування злочинця як підстава для співробітництва держав у боротьбі з міжнародною злочинністю.
- •34. Види співробітництва держав у боротьбі з міжнародною злочинністю: загальна характеристика.
- •35. Форми співробітництва держав у боротьбі з міжнародною злочинністю: загальна характеристика.
- •36. Видача (екстрадиція) злочинців та передача злочинців як форма співробітництва держав у боротьбі з міжнародною злочинністю.
- •37. Переуступка проводження у кримінальних справах як форма співробітництва держав у боротьбі з міжнародною злочинністю.
- •38. Правова допомога у кримінальних справах як форма співробітництва держав у боротьбі з міжнародною злочинністю.
- •40. Злочини міжнародного характеру, які посягають на нормальне здійснення міжнародних відносин.
- •41. Міжнародний тероризм як злочин міжнародного характеру. Склад злочину та види міжнародного тероризму.
- •42. Захоплення заручників як злочин міжнародного характеру. Склад злочину та його види.
- •43. Найманство як злочин міжнародного характеру. Склад злочину та види.
- •44. Злочини, пов’язані з безпекою ядерних матеріалів.
- •45. Злочини, пов’язані з культурними цінностями.
- •46. Злочини міжнародного характеру, які посягають на нормальне здійснення міжнародних економічних відносин.
- •52. Злочини міжнародного характеру, які посягають на особу, майнові та інші права, моральні устої суспільства тощо.
- •64. Інтерпол – міжнародна організація кримінальної поліції. Історія створення, цілі, завдання.
22. Поняття, суть та особливості злочину міжнародного характеру.
ЗМХ - міжнародний стандарт протиправної поведінки. Це універсальне, однакове для обох сторін – держав правопорушення.
Моделі протиправної поведінки яка може бути підставою для взаємодії держав:
- Злочин скоєно на території однієї де-ви, а правопорушник переховується на тер іншої.
- Злочинну поведінку розпочато на території однієї де-ви, завершено – на тер іншої.
- Злочин вчинено на території однієї держави проти громадян іншої тощо.
В усіх випадках для належного покарання особи достатньо законодавства будь-якої з сторін. І державам залишається визначити, хто з них здійснить переслідування.
Суть ЗМХ розкривається через галузевий принцип подвійної криміналізації. Сторони розглядають поведінку фізичної особи в повному її обсязі як протиправну, заборонену і карану. Склад злочину в обох випадках співпадає. Також практично співпадає і санкція. Саме за наявності таких обставин буде співпадати і переслідування. Формування ЗМХ здійснюється шляхом встановлення єдиного переліку протиправних дій, єдиної універсальної термінології та наближення санкцій в національному законодавстві. Саме це забезпечує транснаціональний характер злочину і його універсальну протиправність.
Взаємодія держав у боротьбі з міжнародною злочинністю обумовлена поважанням державного суверенітету і наслідків, які випливають з нього. Це створює для держав певні зобов’язання. Насамперед, утримуватися від поведінки яка може нанести шкоду чи мати інші негативні наслідки для інтересів іншої держави. Поряд з цим, для забезпечення співробітництва держава ініціює взаємодію визначених державних органів з відповідними органами сусідніх держав для забезпечення співробітництва тощо.
ЗМХ є відповідним міжнародним стандартом: він одноманітно розуміється і тлумачиться різними державами, викликає однакову поведінку різних суб’єктів міжнародного права, має однакові правові наслідки на території різних країн тощо.
23. Правова природа злочину міжнародного характеру.
ЗМХ – це об’єкт міжнародного права, оскільки його існування зумовлює поведінку суб’єкта міжнародного права – взаємодію держав. Ця поведінка здійснюється в двох площинах: у взаємодії з іншими державами для забезпечення ефективності боротьби з міжнародною злочинністю та дотримання міжнародних зобов’язань в межах державної території щодо попередження та запобігання вчинення правопорушення. Боротьба здійснюється шляхом імплементації міжнародних стандартів, не залежно від джерела походження: універсальних, регіональних чи двосторонніх, у національне законодавство. Саме держава в особі інституцій, які виконують її прерогативи, визначає відповідний режим співробітництва, засоби та способи його дотримання. Співробітництво у переслідуванні особи складає основу для взаємодії держав.
Взаємодія держав у боротьбі з міжнародною злочинністю обумовлена поважанням державного суверенітету і наслідків, які випливають з нього. Це створює для держав певні зобов’язання. Насамперед, утримуватися від поведінки яка може нанести шкоду чи мати інші негативні наслідки для інтересів іншої держави. Поряд з цим, для забезпечення співробітництва держава ініціює взаємодію визначених державних органів з відповідними органами сусідніх держав для забезпечення співробітництва тощо.
З наведеного видно, що злочин міжнародного характеру є відповідним міжнародним стандартом: він одноманітно розуміється і тлумачиться різними державами, викликає однакову поведінку різних суб’єктів міжнародного права, має однакові правові наслідки на території різних країн тощо.