Тема 9 Вчення про договір. Деякі види договорів

План

1. Поняття та класифікація договорів.

2. Структура договору. Загальні умови дійсності договору.

3. Порядок укладання договору. Представництво.

4. Вербальні контракти.

5. Літеральні контракти.

6. Реальні контракти.

7. Безіменні контракти.

8. Пакти та їх види.

Ключові поняття: стимуляція, контракти, пакти, causa (основа договору), помилка, обман, примус, оферта, акцент, представництво, книжковий борг, син графи, хірограф, позичка, договір поклажі, консенсуальні контракти, договір найму, договір доручення, договір товариства, “одягнуті” пакти, приєднанні пакти, “голі” пакти.

Методичні вказівки

Відповідь на перше питання передбачає висвітлення розвитку договірного права в Римі, поняття договору, класифікація договорів, характеристику таких видів договорів як контракти та пакти, їх класифікацію залежно від способу їх виникнення: вербальні, літеральні, реальні, консенсуальні, безіменні.

У другому питанні слід звернути увагу на елементи договору, які у своїй сукупності складають його структуру і поділяються на дві групи: істотні та другорядні.

При висвітленні другого питання слід дослідити також умови дійсності договору, а саме: законності договору, вільного волевиявлення сторін, форми волевиявлення, правоздатності сторін, визначення предмета договору і реального виконання дій, які становлять предмет.

Відповідь на третє питання має містити визначення понять оферта, акцент, висвітлювати процес укладання договорів, визначити роль і місце представництва, його види.

Розгляд четвертого та п’ятого питання має бути зосереджений на понятті, порядку укладання вербальних, літеральних контрактів, їх юридичній природі.

Відповідаючи на шосте питання, слід визначити особливість реальних контрактів, дати характеристику таких видів цих контрактів: позики, позички, поклажа, застава.

Розглядаючи сьоме питання, слід розкрити суть консенсуальних контрактів, їх природу, зокрема таких як, договір купівлі-продажу, договір найму, договір доручення, договір товариства. Зазначити їх умови, порядок укладання, виконання.

Розгляд, висвітлення сьомого питання має ґрунтуватися на визначення безіменних контрактів, порядок їх укладання, визначення суті кондиційного позову. Зміст таких договорів як договір міни, оцінний договір.

З’ясовуючи зміст восьмого питання, слід визначити суть пактів, їх види, зокрема: “голих” пактів, “одягнутих” пактів (приєднанні пакти, преторські пакти, законні пакти).

Контрольні питання та завдання

1. Поняття та класифікація договорів: контракти і пакти.

2. Договори суворого права та основані на добросовісності.

3. Структура договору. Істотні та додаткові елементи договору.

4. Поняття законності договору.

5. Загальні умови визнання дійсності договору.

6. Укладання договору. Представництво .

7. Вербальний контракт та його види.

8. Суть договору поруки.

9. Літеральний контракт та його види.

10. Поняття та суть реальних договорів.

11. Порівняльний аналіз договорів позики і позички. Договір поклажі.

12. Поняття та основні риси договору купівлі – продажу.

13. Договір найму та його види.

14. Поняття та особливості договору доручення. Договір товариства.

15. Поняття безіменних контрактів та їх види.

16. Пакти та їх види .

Пояснити дефініції:

1. Legem enim contractus dat – дого­вір створює право.

2. Contractus ex turpi causa, vel contra bonos moms null us est – договір, укладений з дурною метою або проти доброї моралі, нікчемний.

3. Contractus legem ex conventione accipiunt – юридичною підставою договору є правочин.

Практичне завдання

Вирішіть казуси.

1.Якийсь громадянин отримав з іншого гроші за проданого тому бика. Але бик незабаром здох, обжершись зерна. Проти продавця був збуджений позов про продаж хворої тварини. Не чекаючи засідання суду, що все відкладалося, сторони уклали світову операцію. Проте коли підійшов термін засідання суду, позивач зажадав явки відповідача.

Чи правомірно він вчинив? Яким засобом захиститися відповідачеві? Як віднесеться претор до заяви позивача?

2.Якийсь громадянин неодноразово просив свого боржника про сплату довга у розмірі 100 систерціїв. Боржник кожного разу ухилявся, але одного разу сказав: "Добре, я заплачу, але спочатку дай мені клятву, що ти ніколи більше з цим не приставатимеш до мене". Кредитор присягнувся, але той боргу так і не повернув. Склалася ситуація: якщо кредитор мовчатиме - він не отримає своїх грошей, якщо він звернеться до претора - то порушить клятву.

Що б порадив в цьому випадку претор?

3.Імператор Марк Аврелій заборонив позивачам примушувати відповідачів бути до суду під час жнив або збору урожаю. Якийсь презид провінції розпорядився про виклик сторін до суду з приводу права власності на тільки що зібраний виноград, а коли вони не з'явилися, виніс ухвалу на користь позивача.

Чи правильно він поступив? Чи були у нього підстави порушити затверджене сенатом розпорядження принцепса? Чи правильно поступили сторони, не з'явившись на вимогу презида?

4. Гай, украй потребуючи грошей, продав Аппію право вимоги боргу в 100 сестерциев за половину цієї суми. Але боржник виявився неспроможним і Аппій зажадав повернути гроші, посилаючись на те, що йому був проданий безнадійний борг, а це те ж саме, що продати річ з прихованими недоліками.

Чи має рацію він?

5.Маній запропонував Тіберієві купити у нього декілька глеків хорошого вина, які йому привезуть наступного тижня з маєтку. Тіберій погодився і сплатив продавцеві частину вартості вина. Коли ж покупцеві принесли через декілька днів глеки, в них опинився оцет. Тіберій зажадав повернення, дорікнувши Манія в обмані. Продавець виправдовувався тим, що оцет – теж вино, що тільки скиснуло, і погоджувався понизити ціну. Тіберій же наполягав на визнанні договори недійсним.

Ваше рішення. Чи має значення, коли скисло вино: до або після укладення договору?

5.Клавдій не виконав свого зобов'язання перед Тітом за договором купівлі-продажу і не поставив в призначений термін зерно, із-за чого у Тіта померло з голоду декілька рабів. Покупець зажадав не тільки повернути гроші, сплачені за зерно, але і відшкодувати вартість загиблих рабів.

Чи обгрунтовані вимоги Тіта?

6. Луций уклав з Сервієм договір про продаж йому крісла. Сервій відразу передав половину вартості речі і пообіцяв наступного дня принести частину суми, що залишилася, і забрати крісло. Але вночі злодії зламали двері і викрали деякі речі Луція, зокрема крісло. Сервій зажадав повернення грошей, а Луцій, кажучи, що річ пропала не по його провині, наполягав на тому, щоб покупець доплатив частину суми, що залишилася.

Ваше рішення.

7. Аппій повертався додому з вазою. Раб, що йшов назустріч, зіткнувся з ним, і ваза розбилася. Пізніше Апій дізнався серед куплених його керівникам рабів того, хто розбив вазу, і пред'явив позов про відшкодування його вартості до колишнього пана раба.

Чи буде задоволено вимогу Апія?

Список рекомендованої літератури

1. Підопригора О.А. Римське приватне право: Підручник для студентів юрид. спец. вищих навч. закладів. Вид. 3 –є, перероб. та доп. / Підопригора О.А. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2001. –С. 176-228.

2. Дождев Д.В. Римское частное право. Учебник для вузов. / под редакцией члена-корр. РАН, професора В.С. Нерсесянца. – М.: Издательская группа ИНФРА – М НОРМА, 1996. –С. 178-223.

3. Покровский И.А. История Римского права / И.А. Покровский. – Мн.: Харвест, 2002. –С. 171-229.

4. Римское частное право: Учебник / под ред. проф. И.Б. Новицкого и проф. И.С. Перетерского. – М.: Юрист, 1994. –С. 173-229.

5. Гарсиа Гарридо М.Х. Римское частное право: Казусы, иски, институты. М.: 2005. –С. 89-114.

6. Макарчук В.С. Римське приватне право: Навчальний посібник / Макарчук В.С. – К.: Атіка, 2007. –С. 179-225.