17. Труднощі дієслівного й іменного керування. Типові помилки в мові змі.

18. Запобігання поєднанню логічно несумісних компонентів однорідного ряду в журналістських текстах.

19. Помилки у використанні та перекладі відокремлених членів речення (на матеріалах ЗМІ).

20. Функції вставних та вставлених конструкцій у журналістських текстах. Типові помилки.

21. Відхилення від нормативної форми звертань у мовленні журналістів.

22. Особливості вживання типів простого речення в жанрово-стильовій структурі журналістського мовлення.

23. Структурна побудова складносурядних речень, роль у них сполучників і порядку компонентів. Розділові знаки в них (аналіз помилок). Особливості використання в мові ЗМІ.

24. Особливості побудови складнопідрядних речень. Синоніміка сполучників у них. Пунктуаційні норми та відхилення від них. Особливості використання в мові ЗМІ.

25. Семантичні та стилістичні можливості складних безсполучникових речень. Норми й мовленнєві тенденції пунктуації в них (на матеріалах ЗМІ).

26. Специфіка вживання типів складного речення в журналістських текстах.

27. Оформлення орфографічно-пунктуаційного комплексу з прямою мовою й цитатами. Способи цитування та їх доцільність (на матеріалах ЗМІ).

28. Вживання різних видів прямої мови в текстах ЗМІ.

29. Синтаксичні, семантичні та стилістичні властивості складного синтаксичного цілого в текстах ЗМІ.

30. Типові помилки в побудові тексту та його фрагментів (на матеріалах ЗМІ).

31. Текстові засоби змістової й емоційної виразності журналістського твору.

Завдання для самоконтролю

Завдання 1. Відредагуйте словосполучення, замінюючи невластиві українській мові активні дієприкметники.

Ворогуючі сторони, постійно діюча комісія, в слідуючий раз, існуючий устрій, заспокоюючий препарат, бувший директор, вимірюючий прилад, стояча вода, бажаючий, знаюча людина, початкуючий водій, зібралися всі працюючі, хвилюючі слова, домінуючий світогляд, оточуюче середовище, правлячий клас, поступати слідуючим образом, головуючий на зборах, шокуючий випадок, переважаюча більшість, потрясаючий ефект, слідуюча остановка, підчинятися завідуючому кафедрою, наступаючий Новий рік, вітаємо вас з наступаючими святами.

Завдання 2. Перекладіть українською мовою, звертаючи особливу увагу на дієприкметникові звороти.

1. Пламя перебежало на хвою и, раздуваемое ветром, быстро разгорелось. 2. По пыльной дороге, ведущей садами, тянулись скрипучие арбы, верхом наложенные черным виноградом. 3. Вспоминается что-то сохранившееся еще с детских лет. 4. Лошади, вытянувшие черные головы, и всадники, согнувшиеся над ними, показались на мгновение на белом фоне неба.

Завдання 3. Відредагуйте речення, з’ясувавши характер помилок, пов’язаних із творенням і вживанням дієприслівників та дієприслівникових зворотів.

1. Починаючи збори, у мене спочатку була невпевненість у їхній необхідності. 2. Лише зробив усі домашні завдання, ти можеш відпочити. 3. Залишаючи приміщення, світло обов’язково повинно вимикатись. 4. Прикрашаючи ялинку, у нас був святковий настрій. 5. Звернувшись до центру «Мрія», ви зможете запросити естрадних зірок на презентації, ювілеї, інші свята. 6. Починаючи вивчати проблему, йому бачилась можливість її практичного застосування. 7. Знайомлячись з експозицією музею, екскурсоводу було поставлено відвідувачами багато запитань. 8. Вивачаючи ці зразки, були відзначені їхні переваги. 9. Сидя так близько від телевізора, псується зір. 10. Перечитуючи твої листи, мені ставало спокійніше на серці. 11. Їдучи на змагання, всім хочеться перемагати. 12. Дізнавшись про твої успіхи, мені було дуже приємно. 13. Ремонтуючи вчасно взуття, воно буде довше вам служити. 14. Познайомившись з Григорієм ближче, стало зрозуміло, яка це чудова людини. 15. Приїхавши у Чернігів, нами були відвідані майже всі музеї. 16. Послухав співачку, виникає бажання знову прийти на її концерт. 17. Розірвавши конверт, лист був одразу прочитаний. 18. Стоя біля дошки, Максим завжди розгублюється і не може добре відповідати.

Завдання 4. Відредагуйте речення, уникаючи пасивних конструкцій.

1. Нами будується Україна. 2. Це питання буде розглянуте деканатом на слідуючій неділі. 3. Поема була написана автором ще в 19 столітті. 4. Це завдання достроково виконане нашим колективом. 5. В цьому році нами побудовані три нових завода. 6. На слідуючій неділі нами буде проведена пара міроприємств. 7. Відомість була віднесена викладачем у деканат. 8. За перший учбовий семестр нами пройдено більшу частину матеріала. 9. Протоколи зборів підписуються головуючим і секретарем зборів.

Завдання 5. Складіть (або доберіть із періодичних видань) кілька речень із складними прислівниками та прислівниковими сполученнями, які пишуться разом, окремо та через дефіс (по два приклади на кожен випадок – усього 6 речень). Обґрунтуйте написання.

Завдання 6. З прийменниками між, з, над, поза складіть речення, які засвідчували б їх багатозначність.

Завдання 7. Складіть речення, в яких би подані слова виступали то самостійними частинами мови, то прийменниками.

Кінець, збоку, навпроти, шляхом, близько.

Завдання 8. Складіть декілька речень, в яких би слово як виражало різні семантико-синтаксичні відношення. Як називається таке явище?

Завдання 9. З’ясуйте, в яких реченнях і (й) виступає сполучником, а в яких – часткою.

1. Вже й мого коня кують, час нам у дорогу. 2. Хочеться самому жити й любити, бажаєш кожному щастя. 3. Певно, в цьому і є та найважча провина моя. 4. І відчула: доросле й маля, І вода і трава, і земля – Все любов’ю тобі промовля. 5. Де ти, фантазіє, там радощі й весна. 6. Як не буде птахів, то і людське серце стане черствим. 7. Пішла б і в неволю, аби доля прийшла. 8. Де рідний край, там і під ялиною рай.

Завдання 10. Прочитайте речення. Знайдіть частки, що походять від інших частин мови. Які стилістичні відтінки вони вносять у висловлювання?

1. В тридев’ятому царстві, в одному государстві жив собі селянин. 2. Один Тимко згадав про старого і розшукав його межи підводами. 3. А рак усе лізе та лізе… - Оце, - каже, - як я міцно спав! 4. - Хто властиво позволив собі змістифікувати вас таким нечуваним способом? 5. Хоч був тато грізний, а просто дуже нас жалував. 6. Коли геть за північ почувся гомін. 7. Хоч би на мить, і то вже варто труду! 8. Отут і кажи, що не напущено на чоловіка.

Завдання 11. Проаналізуйте емоційні вигуки в такій послідовності: однозначний чи багатозначний, яку емоцію виражає (рідість, сум, здивування, наказ, заклик тощо).

1. Тут чисто, ясно, весело, ох, як весело. 2. Ой чого ти почорніло, Зеленеє поле? 3. Ой люлі, люлі, моя дитино, вдень і вночі. 4. Ой, упали ж та впали криваві роси. 5. Ах, ця мудрість! Десяток слів. 6. Ай, бабусечко! Що там розказувать! 7. О, яка краса, друже мій, радій! 8. Гей, береза біла срібнокорая! 9. Ой, лишенько! Іще не починала? Ой, мій упадоньку! Що ж ти робила? 10. Дівчина придивлялася до Лялі: «А-а, це ви? Ви теж тут?» 11. Овва! Значить тепер прудкіший зробився. 12. О, скільки дум, пісень-огнів! 13. Гей, шуміть, вітри крилаті, в пшеницях густих. 14. Ух ти, як зуби вишкірив. 15. О, моно Лізо, Моно Лізо, Ви усміхніться ще хоч раз.

Завдання 12. Складіть по два речення зі словами давай, саме, рівно, щоб в одному з речень слово виступало повнозначною частиною мови, а в другому – часткою.

Завдання 13. Проаналізуйте текст щодо правильності вживання службових частин мови. Визначте можливість заміни прийменників і сполучників синонімами.

Вибагливих київських меломанів важко чимось здивувати. Однак концерт квартету саксофоністів, котрий відбувся у Малому залі консерваторії, заворожив серця аудиторії. Із мистецтвом цього колективу мали можливість познайомитись слухачі Львова та Одеси, Тернополя та Дрогобича, Москви та Будапешта та багатьох інших міст. Попри свій порівняно «молодий» вік квартет вже встиг вибороти нагороди у кількох конкурсах, а також фестивалях. Колектив має постійний успіх між слухачів насамперед із-зі високого професіоналізму. Саме це дозволило виконавцям зняти всі обмеження стосовно репертуару, допомогти слухачам подолати ілюзію, котра складалась у нашій країні на протязі десятиліть стосовно того, що саксофон інструмент не наш і що допустити його можна лише в ресторан. Слухачі мали можливість поцінувати мистецтво виконавців не тільки в сучасному джазовому, але й у класичному репертуарі. Виконання захоплювало відчуттям стилю та м’яким вокальним інтонуванням (бо цей давній інструмент по можливостях звуковідтворення щонайближче стоїть к людському голосу), а також глибоким проникненням до внутрішнього світу композиторів. На протязі концерту звучали твори українських, а також і зарубіжних композиторів. На честь 150-річчя виникнення саксофона квартет записав платівку.

Завдання 14. У словосполученнях, що подаються нижче, визначте тип граматичного зв’язку (узгодження, керування, прилягання). Підкресліть залежне слово.

Колоски жита, високий берег, голоси лісу, далеко до села, зустрілися біля моря, читаю вірші, вийшла в садок, весело співали, деже холодно, вкрай засмучений, думає сидячи, сидячи коло столу, стоїть задумавшись, минаючи села, завантажені зерном, ідучи стежкою, співають ідучи, пішов поза хатою, бігла через місток, дивиться спідлоба, пятий день, прочитаний лист, моя донька, зів’яле листя, виконуючий обовязки.

Завдання 15. Визначте, які з наведених прикладів не є словосполученнями, а являють собою: а) граматичну основу; б) сполучення повнозначних слів із службовими; в) складні форми слів; г) однорідні члени речення; д) фразеологізм; е) лексикалізоване сполучення слів.

Працювати сумлінно, вишивати гладдю, шанувати батьків, сад цвіте, щось далеке, дівчина-студентка, буду вчитися, хочу вчитися, батько з донькою, байдики бити, повернутися додому, батьки й діти, інженерно-технічні працівники, надзвичайно охайні, неозначена форма дієслова, конспект студента, студентський квиток, книга написана, Кривий Ріг, бути досвідченими, ні пари з уст, дехто з нас; далеко, але цікаво; на море чи в гори, мрія про щастя, хотів би допомогти, у кінці травня, студент першого курсу.

Завдання 16. Введіть подані слова в речення так, щоб в одному випадку вони були членами речення, в іншому – вставними словами. Зразок: Буває мить якогось потрясіння. Буває, часом сліпну від краси.

Може, звичайно, навпаки, видно, можливо, таким чином, здавалось, правда, власне, головне, до речі, на жаль, на нашу думку, на щастя, словом, очевидно.

Завдання 17. Переставте члени речення так, щоб відокремлені означення стали невідокремленими, зверніть увагу на різницю в розділових знаках, причини її.

1. Човен лежав на березі, присмоктаний мулом. 2. Батько сидів з веслом на кормі – веселий, дужий. 3. І летять, летять полки, славою повиті. 4. Мої дні течуть тепер серед степу, серед долини, налитої зеленим хлібом. 5. Улас сів на стілець, поставлений під стіною. 6. Поїзд летів, повний людського гаму. 7. Залите місяцем, відпочиває місто. 8. Десять чорних кімнат, налитих пітьмою по самі вінця. 9. Запорожці звернули в поле і незабаром зникли в глибокій балці, порослій дубами. 10. Безбарвна людина ота, яку посаду не посідала б вона, і труд її, не зігрітий теплим промінням часу, безбарвний. 11. Я пив воду, свіжу, холодну, ще повну снів, і хлюпав нею собі у лице.

Завдання 18. Визначте види односкладних речень, підкресліть головний член, укажіть його морфологічне вираження.

1. В тропіках темніє одразу, це слід було врахувати. 2. Побратаймося піснею – тою, що водить в бої, і згадаймо у пісні героїв усіх поіменно. 3. Спрямувати всю свідомість на хороше в людях, проникнутися ним у побуті, в думках, у почуттях. 4. Степанові давали останні заповіти: «Пам’ятай батька, матір шануй», «Не забувай, з якого коліна вийшов», «Бідними не гордуй, бо сам із таких». 5. Що маємо – не дбаємо, а втративши – плачем. 6. Ніколи не треба втрачати горизонту. Втратиш горизонт – голова піде обертом і не досягнеш мети. 7. Ні, більшого немає в світі щастя, як зустріч з Батьківщиною. Так само немає й муки більшої у світі, аніж розлука з рідною землею. 8. Ношу в душі слова, все життя пам’ятатиму мамині слова як гасло… 9. Як біло, як блакитне, як синьо стало довкола, а в небі на холод вставало два сонця. 10. І мені заспівати хотілось лебединую пісню собі. 11. Надворі смеркало і сутеніло. 12. Моральним подвигом можна назвати те, що здійснив Котляревський в ім’я свого народу, в ім’я людської культури. 13. Як страшно людині, коли їй нема кому відчинити дверей. 14. Душі моєї не купить вам ані лавровими вінками, ні золотом, ні хлібом, ні орлом. 15. Двічі молодим не бути. 16. Розквітнуть каштани весною, а юності знов не цвісти. 17. Вечір. Зорі в небозводі. Блиск над синіми снігами. 18. Літо. Сад. Яка спекота! 19. Ні дружини, ні дітей, ні друга – Тільки гілка вишні на столі.

Завдання 19. З’ясуйте, у яких реченнях що є сполучником, а в яких – сполучним словом. Доповніть своїми прикладами.

1. Але я знав, що до народу наш голос, друзі, долетить… 2. Роби тільки те, що гідне шани, хоча б і дочекавсь догани. 3. Моя душа ніколи не забуде того дарунку, що весна дала; Весни такої не було й не буде, Як та була, що за вікном цвіла. 4. І спали люди, і не знали люди, Що відтепер святого вже нема. 5. Дорога є, а друзів тих немає, що так її любили у жітті. 6. Вірилось, що бажання уже стає дійсністю. 6. Я, що тебе любив, тобі назустріч плив. 7. І я вже знаю, що вона зуміє, Свою судьбу мережити добром.

Завдання 20. Запропонуйте синонімічні варіани поданих речень.

1. Вступаючи до медінституту, він уже знав, що буде хірургом. 2. Якщо комісією встановлена відсутність вини підприємства у виникненні нещасного випадку, то воно не сплачує штраф за нещасний випадок. 3. Намагаючись виправдати довіру споживачів, підприємство випускає на ринок нову серію побутової техніки. 4. Охоронець пройшовся гарно освітленим коридором. 5. Напередодні Великодніх свят Фонд сприяння розвитку мистецтв влаштував виставку творів народного мистецтва. 6. Голова нашої делегації розповів про заходи, які здійснюються Урядом з метою запровадження в туристичній галузі принципів сталого розвитку. 7. При відмові керівника підприємства прийняти вас на роботу за направленням центру зайнятості ви повинні повідомити про це центр зайнятості. 8. Демонстрація представлених на конкурс «Юність» фільмів відбулася в столичному будинку кіно. 9. У школі в селі Красному створено кіснату-музей Григорія Косинки. 10. Степан Іванович тримав у руках лист, який щойно одержав з ранковою поштою, і думав, що це має означати. 11. Виступаючи в радіопрограмі «Кобзар», актриса Лариса Кадирова сказала: «Коли я читаю Шевченка зі сцени, то відчуваю його слово, думки, почуття, емоції, ритм, лінію, гармонію.

Завдання 21. Напишіть невеликий журналістський твір, використовуючи безсполучникові складні речення. Дайте йому заголовок у формі риторичного питання. Які засоби зв’язку предикативних одиниць у таких реченнях ви можете назвати? Прокоментуйте використані пунктуаційні знаки.

Завдання 22. За поданими схемами доберіть із публіцистичних творів або складіть самостійно складнопідрядні речення з одним чи кількома підрядними. Встановіть різновид кожного складного речення, підкресліть сполучник чи сполучне слово, а в головній предикативній частині речення – вказівне слово (якщо воно наявне в ньому):

[], (якби). (Спол.сл. коли…), [вказ. сл. тоді];

[…іменник], (якого…), (коли…), (щоб…), (бо…);

[…вказ. сл. доти], (спол. сл. доки). [Вказ. сл. там, (спол. сл. де…),…];

[…вказ. сл. звідти], (спол. сл. звідки…). (Спол. хоч…), [проте…];

[], (щоб…). [Той, (хто…),…];

[…вказ сл.+ іменник], (спол. сл. коли…). [], (з тим щоб…).

Завдання 23 (систематизація знань про синтаксичні особливості мови ЗМІ)

Із матеріалів преси випишіть суцільний текст (приблизно на 100 слів). Підкресліть граматичну основу кожного речення, з’ясуйте їх приналежність до простого чи складного. Визначте відсоткове співвідношення: 1) простих і складних речень; 2) односкладних і двоскладних речень; 3) частотніть використання односкладних речень різних типів. Установіть кількісне співвідношення повних і неповних речень. Зробіть висновок про вживання різних моделей речень у мові ЗМІ, їх стилістичну та комунікативну функції (пов’яжіть це із жанровими та тематичними особливостями журналістських матеріалів).