- •2. Співвідношення держави і особи
- •3. Загальна характеристика правової держави
- •4.Поняття права та його ознаки
- •5. Функції права
- •6. Поняття законності і правопорядку
- •7.Юридична відповідальність, її види
- •8.Конституція України - основний закон держави
- •9.Народовладдя України, форми його здійснення
- •10. Поняття України як демократичної держави
- •11.Україна -соціальна держава
- •12.Принципи виборчого права
- •Громадянство України
- •Закони і підзаконні нормативні акти
- •Особисті права людини по Конституції України
- •Соціально - економічні права людини в Укр.
- •17. Політичні права і свободи,їх особливість
- •18. Поняття і структура Конституції Укр.
- •19.Система правоохоронних органів Укр.
- •20. Здійснення правосуддя судами загальної юрисдикції
- •21. Судова влада в Укр
- •22. Принципи здійснення правосуддя
- •23. Завдання здійснення правосуддя
- •24.Розгляд господарських спорів в Укр.
- •25.Система органів і посадових осіб, які вчиняють нотаріальні дії
- •26.Основні завдання та функції прокуратури
- •27. Система органів прокуратури
- •28.Завдання та функції адвокатури
- •29.Види адвокатської діяльності
- •30.Завдання та функції органів внутрішніх справ
- •31.Служба безпеки Укр.
- •32. Конституційний Суд Укр. Та його повноваження
- •33. Суб'єкти адміністративного права
- •34. Ознаки правової держави
- •35. Органи місцевого самоврядування
- •36.Центральні органи виконавчої влади
- •37. Адміністративна відповідальність
- •38. Захист особистих немайнових прав
- •39. Цивільно-правова відповідальність
- •40. Обов'язки громадян по Конституції Укр
- •41. Верховна рада України
- •42. Президент України, його повноваження
- •43. Кабінет Міністрів Укр., його компетенція
- •44.Трудовий договір, поняття, види.
- •45.Контракт, як різновидність трудового договору
- •46. Документи, необхідні для прийняття на роботу
- •47.Підстави припинення трудового договору
- •48. Звільнення з роботи за власним бажанням
- •49.Робочий час і час відпочинку
- •50. Порядок припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним договору
- •51. Матеріальна відповідальність працівників за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації
- •Види пенсій
- •53. Права та обов'язки природокористувачів
- •Державний захист сім'ї та дитинства
- •Складові частини природо- заповідного фонду
- •56.Цивільна правоздатність і дієздатність
- •Суб'єкти цивільних правовідносин
- •58. Поняття і види власності в Укр
- •59.Захист права власності
- •60. Спадкування за законом і за заповітом
- •61. Умови і порядок укладання шлюбу
- •62. Розірвання шлюбу
- •64. Права та обов'язки батьків
- •65. Права та обовязки дітей
- •66. Опіка і піклування
- •67.Державна служба : поняття, правовий статус деражавних службовців
- •68. Поняття та ознаки адміністративних правопорушень
- •69.Порядок притягання до адміністративної відповідальності
- •70.Поняття та ознаки злочину
- •71. Кримінальна відповідальність та її підстави
- •73. Кримінальне покарання та його види
- •74.Кримінальна відповідальність неповнолітніх
1. Поняття та ознаки держави
Держава – це особлива організація політичної влади у соціально неоднорідному суспільстві, яка відображає, в першу чергу, інтереси домінуючих груп цього суспільства і за допомогою якої здійснюється управління суспільством.
Держава, як особлива форма політичної влади, має ряд ознак, що відрізняють її від організації влади у додержавний період та від інших складових частин політичної системи суспільства.
Основними з таких ознак є:
- територія – відокремлена кордонами частина земної поверхні, на яку розповсюджується влада даної держави. Територія є матеріальною базою держави і основою для визнання її іншими державами;
- суверенітет – політико-правова властивість, під якою розуміють верховенство, самостійність, неподільність влади на території країни та її незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах;
- наявність апарату управління та примусу, який практично реалізовує різні функції держави;
- здатність видавати загальнообов’язкові для всього населення правові норми та забезпечувати їх виконання;
- наявність податкової системи, яка забезпечує засоби для утримання державного апарату.
Відносини держави з іншими складовими частинами політичної системи регулюються Конституцією та законами для того, щоб жодна політична чи громадська організація не стояла над державою.
2. Співвідношення держави і особи
Найхарактернішим зв'язком особи з державою є громадянство як постійний політико-правовий зв'язок, що відображається в їхніх взаємних правах і обов'язках. Іноземні громадяни й особи без громадянства, які перебувають на території України, користуються правами і виконують обов'язки, передбачені законом України, який не повинен суперечити загальновизнаним принципам міжнародного права і Конституції України. Особа виступає і як суб'єкт права. У правовій системі суспільства її місце і роль характеризуються через правовий статус, що дає можливість розглянути фактичне та юридичне становнще людини у громадянському суспільстві. Відомі різні ви-: .-вчення правового статусу особи. У найширшому значенні під правовим статусом особи розуміють її юридично закріплене становище в суспільстві. Розрізняють загальний, спеціальний (родовий) та індивідуальний правовий статус.
3. Загальна характеристика правової держави
Правова́ держа́ва — форма організації державної влади, за якої верховенство в усіх сферах життя належить правовому закону. У правовій державі всі - і державні органи, і громадяни однаковою мірою відповідальні перед законом. В ній реалізуються всі права людини; здійснюється розподіл влади на законодавчу, виконавчу, судову.
Правова держава є альтернативою авторитаризму, тоталітаризму і анархії. Правова держава передбачає поступову демократизацію суспільства, встановлення правових основ будівництва державності, дотримання правопорядку і принципу законності. Людина є вищою соціальною та політичною цінністю. Держава покликана затвердити гуманістичні начала, забезпечити і захистити свободу, честь і гідність людини.
Правова держава це держава, конституція якої являє собою правове встановлення, яке відповідає соціальній реальності даного суспільства і держави, що обмежує державну владу правом, яке виражає і закріплює природжені, невідчужувані права і свободи людини.
4.Поняття права та його ознаки
Пра́во — це система загальних загальнообов`язкових, формально-визначених правил поведінки, які встановлюються, охороняються і гарантуються державою з метою врегулювання найважливіших суспільних відносин. Як загальносоціальне явище право характеризується певною свободою і обґрунтованістю поведінки людей, тобто відповідними можливостями суб'єктів суспільного життя, що об'єктивно зумовлені розвитком суспільства, мають бути загальними і рівними для всіх однойменних суб'єктів. З таких позицій право поділяють на: а) права людини; б) права об'єднань, груп, верств; в) права нації, народу; г) права людства.
Принципи права — це аксиоматичні поняття на яких будується і функціонує правова система.
5. Функції права
Функції права — це основні напрями впливу права на свідомість і поведінку суб'єктів суспільних відносин з метою розв'язання конкретних завдань. Основна функція права полягає в тому, що воно є нормативним і загальнообов'язковим засобом врегулювання суспільних відносин, а значить функція є нормативно-регулюючою. Функції права можна класифікувати за різними підставами
За сферою правового впливу розрізняють такі функції:
економічна — регулювання економічних відносин;
політична — регулювання політичних відносин;
ідеологічна — формування суспільної свідомості шляхом правового визнання або заборони певних ідеологій;
екологічна — регулювання відносин природокористування;
культурна-виховна — регулювання відносин у сфері науки, освіти і культури.
За характером впливу на свідомість і поведінку суб'єктів суспільних відносин:
нормативно-регулююча — регламентування поведінки суб'єктів суспільних відносин;
інформаційна — доведення до відома змісту державної волі;
комунікативна — сприяння організації правовідносин між їх учасниками;
орієнтаційна — визначення ціннісних критеріїв поведінки;
виховна — вплив на формування світогляду та правосвідомості;
захисна — охорона соціальних цінностей від посягань на них.
За характером впливу:
статична — закріплення і стабілізація існуючих суспільних відносин;
динамічна — сприяння виникненню і розвитку нових суспільних відносин;
установча — первинне заснування певних соціальних інститутів;
інтегративна — системоутворюючий вплив на суспільні відносини;
охоронна — охорона суспільних відносин від небажаних на них впливів;
запобіжна — запобігання виникненню небажаних суспільних відносин.
За сферою на яку поширюються функції права:
загальноправова;
міжгалузева;
галузева;
правовий інститут;
норма права.