- •1. Предмет, об’єкт, закони і категорії соціології
- •2. Суспільство: сутність, типи, тенденції розвитку
- •3. Соціологія особистості, її об’єкт, предмет, функції і завдання
- •4. Поняття культури, основні її елементи. Предмет соціології культури
- •5. Суть економічної соціології, її теоретико-методологічні аспекти
- •6. Суспільство як цілісна система
- •7. Сутність понять «людина», «особистість», «індивідуальність», «індивід»
- •8. Субкультура. Функції культури
- •9. Економіка як соціальний інститут, його структура та функції
- •10. Основні етапи і тенденції розвитку соціологічної думки
- •11. Соціальна структура та соціальна стратифікація суспільства
- •12. Соціологічні підходи до вивчення особистості та її місця в суспільстві
- •13. Соціологічна інтерпретація релігії, її місце й роль у суспільстві
- •14. Взаємодія економічної та соціальної сфер, механізм регулювання
- •15. Соціологічна думка та соціологія в Україні
- •16. Соціальний статус та соціальна роль особистості
- •17. Соціологічна структура особистості
- •18. Релігія як соціальний інститут, рівні соціологічного аналізу. Структура релігійної організації
- •19. Релігійні організації.
- •20. Соціально-трудові відносини та процеси. Праця як соціальний базовий процес
- •21.Огюст Конт
- •22. Соціально-трудові відносини та процеси. Праця як соціальний базовий процес
- •23.Еволюціоністська соціологія г. Спенсера.
- •24.Соціальний розвиток: соціальна революція чи соціальна еволюція
- •25. Соціальна активність особистості
- •26.Релігія як компонент культурної системи
- •28.Предмет соціології політики
- •29. Сутність, предмет, об’єкт, функції соціології молоді
- •30. Історія конфліктології та основні фази теорії конфлікту
- •31. Політика як вираз соціальної взаємодії
- •32. Сутність, види та складові соціологічних досліджень
- •33. Структура і функції політики
- •34. Молодіжна проблематика у вітчизняній соціології
- •35. Динаміка соціальних конфліктів
- •36. Організація соціологічного дослідження
- •37. Взаємовідносини політики з іншими сферами суспільства
- •38. Сім’я як соціальний інститут. Функції сім’ї
- •40. Опитування як метод збору соціологічної інформації
- •42. Соціальне напруження в сімейних стосунках, шляхи подолання конфліктних ситуацій
- •43. Особистість і конфлікт
- •44. Аналіз документів і спостереження в соціології
- •48.Типологія і структура сім’ї. Проблеми сучасної сім’ї
- •49. Програма соціологічного дослідження: поняття, функції, призначення
- •50. Електоральні дослідження в соціології політики
18. Релігія як соціальний інститут, рівні соціологічного аналізу. Структура релігійної організації
Релігійна свідомість — це релігійна віра, релігійні норми, символи, ціннісні орієнтації, санкції, заборони, упередження і т.ін.
Релігійна свідомість буває масовою, груповою та індивідуальною.
Релігійна діяльність — це практично духовне освоєння світу. Розрізняють два види релігійної діяльності: позакультову та культову. Позакультова діяльність здійснюється в духовній та практичній сферах. Розробка релігійних ідей, систематизація та інтерпретація догматів теології відносяться до духовної сфери. До практичної сфери належать місіонерська діяльність релігійних індивідів (їх групи); викладання богослівських дисциплін у навчальних закладах; управлінська діяльність у системі релігійних організацій та ін.
Релігійні організації. Структура релігійної організації пов’язана з традицією та звичаєм, церковним правом або статутом. У релігійній організації складаються зв’язки координації (взаємодія по горизонталі) та субординації (підлеглість по вертикалі), діють відносини авторитарного характеру.
Функції релігії. Під функціями релігії розуміють різноманітні засоби її дії в суспільстві. У літературі виділяють 5 функцій:
1) світоглядна (певне світорозуміння — пояснення світу, місце людини в ньому і т.ін.);
2) компенсаторська (релігія виконує роль компенсатора в суспільстві, тобто релігійного “заповнення” дійсності — соціальна нерівність, наприклад, перетворюється в рівність у стражданні; роз’єднаність замінюється братерством у громаді й т.ін.);
3) комунікативна (релігія сприяє спілкуванню людей через культову та позакультову діяльність);
4) регулятивна (релігійні ідеї, цінності, стереотипи, культова діяльність і релігійні організації виступають як регулятори поведінки людей);
5) інтегративна (підсумовуючи поведінку та діяльність індивідів, об’єднуючи їхні думки, прагнення, спрямовуючи зусилля соціальних груп і інститутів, релігія якоюсь мірою сприяє стабільності в суспільстві).
Сакралізація — це процес залучення у сферу релігійного санкціонування інших форм масової (індивідуальної) свідомості, соціальних відносин, діяльності людей та інститутів.
Секуляризація — це процес, протилежний сакралізації, це, навпаки, визволення масової та індивідуальної свідомості від впливу релігійних ідей, соціальних відносин — від релігійного санкціонування, тобто вивільнення суспільного життя від впливу релігії та церкви, перехід функцій, що виконувала релігія, до інших соціальних інститутів.
Релігійна ситуація в Україні. Як свідчать соціологічні дослідження (1997 р.), майже половина дорослого населення України вважає себе віруючими, з них 3/4 — православні, 10% — греко-католіки, 8% — представники інших конфесій, 7% — “просто віруючі”.
Політика у сфері релігії. Сьогодні вплив релігії на свідомість мас у світі є досить значним, і тому політичні діячі будь-якої країни прагнуть використати конфесії для досягнення певних політичних цілей або ж нейтралізувати їх суспільний вплив з цією ж метою. Деякі конфесії також активно втручаються в політику, створюючи релігійні партії, профспілки, очолюючи національно-визвольні рухи.