Міністерство освіти і науки України

ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет»

Кафедра землеустрою,

геодезії та кадастру

Реферат на тему:

«Картографічні дослідження проблем генофонду населення України та стратегія їх виникнення»

Виконав студент 2 курсу ВГБЗ 3 групи ГКЗ

Овчинніков Б.С.

Перевірила доцент Бабушкіна Р.О.

2016

Зміст

ВСТУП……………………………………………………………….. 3

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОБЛЕМНО-

ОРІЄНТОВАНОГО КАРТОГРАФУВАННЯ СТАНУ

ГЕНОФОНДУ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ………………………………….. 5

1.1.Методологічна концепція ………………………………………………. 5

1.2.Концепція проблемно-орієнтованого картографування …………….. 6

1.3.Концепція соціально-географічного та демографічного

картографування ……………………………………………………….. 7

1.4.Медико-географічна концепція ……………………………………….. 7 1.5. Концепція медико-екологічного картографування …………………. 7

1.6. Класифікаційна концепція …………………………………………….. 9

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ КАРТОГРАФУВАННЯ СТАНУ

ГЕНОФОНДУ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ………………………………… 10

РОЗДІЛ 3. ГЕОІНФОРМАЦІЙНЕ КАРТОГРАФУВАННЯ ……………. 16 ВИСНОВКИ ……………………………………………………………….. 18

ЛІТЕРАТУРА ………………………………………………………………. 19

Вступ

Вивчення проблем стану генофонду населення України є особливо актуальним в останні 20-15 років, коли однією з найболючіших і гострих проблем української держави залишається поступове зниження чисельності населення. Економічна криза кінця 80-х - початку 90-х років негативно позначилася на рівні життя населення України та його відтворенні. У 1993 р чисельність населення України досягла найвищої за всю історію українського народу позначки - 52,2 млн. людей і після цього пішла на спад, досягнувши в 2000 р майже 49,5 млн. чоловік. У 1991 році смертність в Україні перевищила народжуваність на 40 тис., а в 1992 році - на 100 тис. чоловік. Надалі 508 поліпшення ситуації не відбулося. Сучасний стан народжуваності такий, що забезпечується лише половина потрібного для відтворення населення . На сьогодні Україна вже перетнула межу зниження народжуваності, за якою відбувається незворотне руйнування демографічного потенціалу (рис.1).

Чисельність населення України з 1990 по 2015 р.р.

Дата Чисельність (тис.)

Рисунок 1 — Чисельність населення України (1990-2015 роки)

Напрями дослідження цих проблем було визначено у 1991 році, коли було задіяно Державну комплексну програму “Здоров’я населення”. Про важливість дослідження і вирішення проблем захисту генофонду населення від виродження свідчить той факт, що в травні 2003 р. відбулися Парламентські слухання на тему: “Демографічна криза в Україні, її причини та наслідки”.

Перший з розділів цієї програми (“Захист генофонду населення”) містив питання, які потрібно було опрацьовувати різним фахівцям - медикам, генетикам, гігієністам, медико-географам, картографам.

Серед завдань, орієнтованих на генетико-біологічні, медичні та санітарно-гігієнічні аспекти досліджень, було поставлене завдання наукової розробки атласу, присвяченого проблемам захисту генофонду населення України. По закінченні проектів, що ввійшли в програму 1991-1996 рр., дослідження продовжуються і тепер.

Вивчення стану генофонду населення досі не входило до сфери проблемно-орієнтованого картографування так само, як стан генофонду населення не був об’єктом картографічних досліджень. Виходячи з розуміння важливості вирішення сучасних проблем захисту генофонду населення України, можна вважати актуальними картографічні дослідження стану генофонду населення взагалі, й в Україні зокрема. Для вирішення проблем захисту генофонду населення першочерговим питанням є визначення чинників, що становлять загрозу генофондові, форм і видів порушень генофонду, які породжують необхідність його захисту. Саме тому постало питання розробки теоретико-методичних положень картографування стану генофонду населення України.