2. Принципи економічного аналізу.

Для реалізації змісту та завдань економічного аналізу необхідно дотримуватися певних принципів:

1. Принцип науковості вимагає, щоб методологія економічного аналізу, базуючись на діалектиці та політичний економіці, спиралась на найновіші досягнення економічних і технологічних наук.

2. Принцип об’єктивності аналітичних висновків передбачає дослідження реальних явищ і процесів у господарській діяльності, причинно-наслідкових взаємозв’язків за достовірними даними.

3. Принцип системності і комплексності вимагає розгляду всіх явищ і процесів господарської діяльності як складових частин єдиної системи, взаємопов’язаних і у комплексі.

4. Принцип конкретності і дієвості аналізу вимагає конкретної спрямованості і прив’язки до потреб економіки.

5. Принцип оперативності передбачає швидке і чітке здійснення розрахунків і негайне втілення в життя прийнятих за результатом аналізу рішень.

6. Принцип масовості передбачає залучення до аналізу не тільки працівників економічно-фінансових служб, а й інших керівників та спеціалістів.

3. Види економічного аналізу.

Класифікаційні ознаки видів економічного аналізу:

1. За часовим критерієм:

- перспективний аналіз – це аналіз результатів господарської діяльності з метою визначення їх можливих значень в майбутньому. Вихідним пунктом перспективного аналізу є визнання певної стійкості змін економічних показників від одного звітного періоду до іншого. Його важливішими завданнями є: прогнозування господарської діяльності; наукове обґрунтування перспективних планів; оцінка очікуваного виконання планів. При складанні планів перспективний аналіз виступає як основна форма передпланових досліджень економіки підприємства;

- оперативний аналіз – вид економічного аналізу, направлений на вирішення задач, які стоять перед оперативним управлінням. Оперативний аналіз на відміну від поточного наближений по часу до моменту здійснення господарської операції. Він являє собою систему щоденного вивчення виконання планових завдань з метою швидкого втручання в необхідних випадках в процес виробництва для забезпечення безперервного та ефективного функціонування господарського комплексу. Оперативний аналіз проводиться на основі даних оперативного обліку та безпосереднього спостереження за процесом виробництва;

- поточний аналіз є ретроспективним аналізом результатів здійсненої господарської діяльності, що проводиться на основі фінансової та статистичної звітності. Головним його завданням поточного аналізу є об’єктивна оцінка результатів діяльності, комплексне виявлення невикористаних резервів, мобілізація їх для підвищення економічної ефективності виробництва в майбутніх періодах. Суттєвим недоліком даного виду налізу є те, що виявлені резерви означають назавжди втрачені можливості росту ефективності виробництва, оскільки відносяться до минулого періоду. Поточний аналіз – найбільш повний аналіз господарської діяльності, що базується на результатах оперативного аналізу, та є підґрунтям для перспективного аналізу.

2. За просторовою формою:

- внутрішній економічний аналіз проводиться керівниками та спеціалістами всіх структурних рівнів для вивчення виробничих програм, ресурсозабезпечення та ресурсовикористання, витрат діяльності та собівартості продукції, технічного та соціального розвитку;

- зовнішній аналіз проводиться загальнодержавними, територіальними економічними інститутами, фінансово-кредитними установами, партнерами для оцінки інвестиційного клімату та інвестиційної привабливості, фінансового стану та ін.

3. За повнотою розглядуваних питань:

• комплексний – аналіз всієї господарської діяльності;

• локальний – аналіз окремих підрозділів підприємства;

• тематичний – аналіз окремих питань (використання ресурсів, маркетингової політики, фінансових результатів та ін.).

4. За змістом аналізу:

- фінансовий аналіз – включає аналіз фінансових результатів діяльності, фінансового стану, інвестиційний аналіз, аналіз партнерських відносин.

- управлінський аналіз – включає аналіз виробництва, реалізації, ефективності використання ресурсів, витрат підприємства.

5. За організаційною формою: централізований та децентралізований.

6. За формою досліджуваних економічних відносин: техніко-економічний, соціально-економічний, функціонально-вартісний.

7. За рівнем охоплення об’єкта: суцільний, вибірковий, внутрігосподарський, загальний, міжоб’єктний.

8. За ступенем автоматизації: проведення робіт за допомогою ЕОМ або без неї.