Методичні рекомендації

При вивченні роботи М. Бердяєва особливу увагу треба звернути на історіософські визначення та характеристики історичних процесів через призму домінування божественної та релігійної парадигм буття людини. Необхідно детально проаналізувати оцінку, зроблену автором, щодо ролі релігійних систем на формування суспільно-політичних, духовних і світоглядних традицій народів і націй.

Ключовим при аналізі концепцій М. Бердяєва повинно стати фокусування на розгляді системнозмінюючої ролі Ренесансу і Гуманізму, які змінили духовні, моральні, суспільні та політичні системи існування людини і проклали шлях до доби прогресу, що стала визначальною у приреченості людства до поразок на шляху історичного процесу.

Література:

11. Бердяев Н. Смысл истории. – М., 1990.

12. Губман б. Л. Смысл истории: Очерки современных западных концепций. – м., 1991.

13. Гумилев Л.Н. Етногенез и биосфера земли / Свод № 3. Международный альманах / Сост. Н. В. Гумилев. – М., 1994.

14. Добролюбський А.О., Мохненко С.С., Добролюбська Ю.А. Нариси історії «нової історичної науки»: Підручник. – Одеса-Херсон, 2001.

15. Орлова Т.В. Історія сучасного світу (XV-ХХІ століття): Навч. посіб. – К., 2008.

16. Тойнбі А. Дослідження історії: У 2-х т. / А. Дж. Тойнбі; пер. з англ.. В. Шовкуна. – К., 1995.

17. Хантингтон С. Столкновение цивилизаций / С. Хантингтон; пер. с англ. Т. Велимеева. – М., 2006.

18. Яковенко н. Вступ до історії. – к., 2007.

19. Ясперс к. Смысл и назначение истории. – м., 1994. Екзаменаційні питання

1. Соціальна цінність історичних знань.

2. Поняття історії та її предмет дослідження.

3. Історична подія та її образи.

4. Теорія історії.

5. Концепції історичного розвитку у стародавні часи.

6. Еволюціоністська та цивілізаційна концепції.

7. Антропологічні й соціологічні концепції.

8. Марксистська концепція.

9. «Нова історична наука»

10. Кліометрика як альтернатива історії.

11. Предмет і Лабораторна історичного джерелознавства.

12. Поняття історичного джерела.

13. Класифікація історичних джерел.

14. Загальна характеристика понятійного апарату.

15. Об’єктивно-суб’єктивна сутність історичних термінів.

16. Сучасний стан історичного понятійного апарату в Україні.

17. Сутність історичного процесу.

18. Схема світової історії.

19. Структура світової історії за концепцією К. Ясперса «вісьового часу».

20. Структура світової історії за концепцією Е. Тоффлера «трьох хвиль».

21. Історична наука археологія.

22. Історична наука етнологія або етнографія.

23. Історична наука політична історія.

24. Історична наука економічна історія.

25. Історична антропологія.

26. Історична наука історіографія.

27. Природа історіографії та її місце у процесі історичного пізнання.

28. Методи історіографії та понятійний апарат.

29. Бібліографія як наукова дисципліна.

30. Сучасні вимоги бібліографічного оформлення.

31. Спеціальна історична дисципліна історична географія.

32. Спеціальна історична дисципліна музеєзнавство.

33. Спеціальна історична дисципліна архівознавство.

34. Спеціальна історична дисципліна хронологія.

35. Спеціальна історична дисципліна історичне краєзнавство.

36. Спеціальна історична дисципліна геральдика.

37. Спеціальні історичні дисципліни: документознавство, фалеристика, дипломатика, палеографія, філігранознавство.

38. Спеціальні історичні дисципліни: нумізматика, боністика, сфрагістика, вексилологія, медальєрика.

39. Періодизація історії.

40. Проблеми періодизації історії первісного суспільства.

41. Проблеми періодизації історії стародавнього світу.

42. Проблеми періодизації історії України.

43. Історія сучасного світу як предмет наукового аналізу.

44. Найважливіші фактори і тенденції розвитку сучасного світу.

45. Основні напрямки змін у духовній, політичній, геополітичній, ідеологічній та економічній сферах життя суспільств другої і третьої хвиль.

46. Війни в історичній ретроспективі історії сучасного світу.

47. Взаємовплив історії та сучасності: історія та ідеологія, історія та політика.

48. Поняття «історичної свідомості», його співвідношення із суспільною свідомістю.

49. Загальнонаукові емпіричні методи: експеримент, опис і спостереження.

50. Загальнонаукові теоретичні методи: аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення.

51. Загальнонаукові теоретичні методи: індукція, дедукція, систематизація і класифікація.

52. Загальноісторичні методи: порівняльний, хронологічний, генетичний, типологічний, синхроністичний та діахронічний.

53. Міждисциплінарні методи: математичний, статистичний, конкретних соціальних досліджень.

54. Спеціальноісторичні методи: метрологічний, критичний, евристичний, іконографічний, палеографічний та ін.

55. Види й жанри історичної науки.

17