Контрольні питання

1. Назвіть види порушення пам'яті.

2. Опишіть корсаковський синдром.

3. Що характерно для прогресуючої амнезії?

4. Чи може порушення динаміки мнестичної діяльності виступати як слідство афективно-емоційної нестійкості?

5. У чому полягає порушення мотиваційного компонента пам'яті?

6. Що називається антероградної і ретроградною амнезією?

7. Розповісти про конфабуляціях і псевдоремінісценціях.

Література до теми

1. Бассин Ф. В. Проблема бессознательного. – М., 1968.

2. Бежанишвили Б. И. О психологической природе корсаковского амнестического синдрома. – Тбилиси, 1968.

3. Блейхер В. М., Крук И. В., Боков С. Н. Практическая патопсихология. – Ростов н/Д. : “Феникс”, 1996. – 448 с.

4. Бондарева Л. В. Взаимоотношения непосредственной и опосредованной памяти у больных эпилепсией. – В сб.: Психологические исследования. – Вып. 3. – М., 1971.

5. Вітенко І. С. Основи загальної і медичної психології. – К.: Вища школа, 1991. – 272 с.

6. Зейгарник Б. В. Патопсихология. – М.: Апрель Пресс, изд-во ЭКСМО-Пресс, 2000. – 576 с.

7. Петренко Л. В. Нарушение высших форм памяти. – М., 1976.

8. Рубинштейн С. Я. Экспериментальные методики патопсихологии. – М.: ЗАО Изд-во ЭКСМО-Пресс, 1999. – 448 с.

9. Сеченов И. М. Избранные произведения. – Т. 1. – М., 1952.

10. Сидоров П. И. Введение в клиническую психологию. – М.: Академический Проект, Екатеринбург: Деловая книга, 2000. – 416 с.

Тема 6 Порушення мислення

Ціль заняття: розглянути основні види патології мислення: порушення операційної сторони мислення (зниження рівня узагальнення, перекручування процесу узагальнення); порушення динаміки розумових процесів (лабільність і інертність мислення); порушення мотиваційного компонента мислення (різноплановість мислення і резонерство); порушення критичності мислення.

План

1. Клінічна і психологічна феноменологія. Психологічні механізми розладів мислення.

2. Порушення операційної сторони мислення.

3. Порушення динаміки розумових процесів.

4. Порушення мотиваційного компонента мислення.

5. Порушення критичності мислення.

Виходячи зі структури мислення, виділяють такі види патології мислення:

-порушення операційної сторони мислення;

-порушення динаміки мислення;

-порушення мотиваційного компонента мислення.

Порушення операційної сторони мислення можуть мати такі варіанти:

-зниження рівня узагальнення;

-перекручування процесу узагальнення.

Зниження рівня узагальнення виражається в тому, що в судженнях випробуваних домінують безпосередні уявлення про предмети і явища, установлюються сугубо конкретні зв'язки між предметами. Особливо наочно це можна уявити на прикладі аналізу результатів, отриманих при використанні методики класифікації предметів. Хворі при цьому удають до конкретно-ситуаційного утворення груп. Зниження рівня узагальнення виявляється і при дослідженні хворих методикою піктограм.

Перекручування узагальнення є антиподом процесу зниження узагальнення. Воно спостерігається частіше усього в хворих шизофренією. Перекручування узагальнення виражається в “відльоті” від конкретних зв'язків у надзвичайно перебільшеній формі. Якщо в хворих епілепсією рівень узагальнень характеризується конкретно-ситуативніми зв'язками, то хворі шизофренією відбивають у своїх узагальненнях лише випадкову сторону явищ, предметне утримання яких ними не враховується і спотворюється.

Особливо чітко беззмістовний характер суджень виступає при виконанні піктограм. У них хворі встановлюють лише формальні, беззмістовні або вихолощені зв'язки. Умовність виконаних малюнків може доходити до абсурду і повної схематизації.

Порушення мислення, що зустрічаються, у більшості випадків не зводяться до розпаду понять, а є динамічними порушеннями мислення. До них ставляться лабільність і інертність мислення.

Лабільність мислення - це чергування адекватних і неадекватних рішень. Рівень узагальнення в основному може не страждати, проте адекватний характер суджень може бути хитливим. Лабільність мислення може виражатися в:

-чергуванні узагальнених і конкретно-ситуаційних сполучень;

-підміні логічних зв'язків випадковими сполученнями;

освіт--утворенні однойменних груп.

Утрудненість переключення з одного засобу роботи на інший зветься інертності мислення. Зміна умов утрудняє можливості узагальнення матеріалу. Інертність зв'язків старого досвіду призводить до зниження операцій узагальнення і відволікання. При цій формі порушення мислення характерні запізнілі відповіді, коли слідовий подразник зберігає своє значення.

Порушення мотиваційного компонента мислення виражається в перекручуванні рівня узагальнення, якщо хворі спираються у своїх судженнях на нереальні ознаки і властивості предметів.

Особливо яскраво порушення мотиваційного компонента виявляється в різноплановості мислення і резонерстві.

Під різноплановістю мислення розуміється протікання суджень у різних річищах. Класифікація, виконана хворим, не має єдиного характеру.

Резонерство - це марне мудрування, непродуктивні просторікуваті міркування. Резонерство виражається в претензійно-оцінній позиції хворого і схильності до більшого узагальнення до дрібного об'єкта суджень.

При порушенні критичності мислення виявляється група помилок, пов'язана з:

-бездумним маніпулюванням предметами;

-байдужним відношенням до власних помилок.