Періодизація війни:

1. 1648р. – рік найбільших успіхів і найбільшого розмаху повстання.

2. 1649 – 1653рр. – точилася напружена боротьба між ворогуючими сторонами з перемінним успіхом.

3. 1654 – 1655рр. – війна України проти Польщі в союзі з Москвою; переможному завершенню війни стало на перешкоді перемир’я Москви з Польщею 1656р.

4. 1656 – 1657рр. – союз України з Семигородським князівством і спільні дії козаків зі шведською армією.

Отже, в середині ХУІІ ст.. відсутність власної держави, прогресуюча втрата національної еліти, церковний розкол, полонізація, окатоличення, наростаюче закріпачення селянства спонукали українців до масового народного виступу, а слабкість королівської влади, розширення впливу Запорізької Січі, втрата контролю над нею з боку Польщі робили цей виступ можливим. Народне повстання, що розпочалося 1648р., швидко переросло у визвольну війну. Боротьба, що точилася з 1648 – 1657рр., мала національно-визвольний, релігійний та соціальний характер.

2. Розгортання визвольної війни (лютий1648 – серпень1657р.)

У 40-х роках XVII століття в Україні визрівало масове невдоволення. Хвилю народного гніву очолив чигиринський сотник Богдан Хмельницький. Чи було це випадковістю? Дослідники життя і діяльності великого сина українського народу (професор Валерій Степанков та академік Валерій Смолій) доводять, що сам хід історичного розвитку виштовхував на поверхню найталановитіших і найздібніших козацьких ватажків, серед яких особливо виділялась постать Б.Хмельницького.

Приводом до повстання стала особиста кривда, завдана Б.Хмельницькому дрібним польським шляхтичем Д. Чаплинським, який зі своїми слугами зруйнував та пограбував родинний хутір Хмельницького Суботів, до смерті забив малолітнього сина та захопив дружину. Всі звертання Хмельницького до польського суду та навіть до короля закінчилися безрезультатно: Чаплинського так і не було покарано, а Б.Х. зазнав нових утисків. Не знайшовши справедливості в офіційних властей, чигиринський сотник схиляється до думки про повстання. Він тікає на Січ, де під його керівництвом козаки в січ. 1648р. вигнали урядовий гарнізон і обрали Б.Х. гетьманом. З цього моменту З. С. стала центром збирання повстанських сил, базою для розгортання визвольного руху. Так особиста драма Б.Х., яка була епізодом трагедії поневоленого українського народу, стала тією іскрою, з якої розгорілося полум’я великого повстання.

БОГДАН ХМЕЬНИЦЬКИЙ Про життя великого гетьмана до 1648 року відомо не так вже й багато. Найімовірніше 27 грудня 1595 р. (6 січня 1596 р. за новим стилем) у сім'ї дрібного шляхтича Михайла Хмельницького народився син Зіновій (більш відомий як Богдан). Освіту він здобув у Львівському єзуїтському колегіумі, де засвоїв граматику, поетику, риторику, оволодів польською і латинською мовами. В 1620 р. разом з батьком брав участь у битві під Цецорою та потрапив до турецького полону.

У 1620-1622 рр. він перебуває у полоні, з якого, як він сам пізніше згадував, "мене Господь Бог з цієї неволі визволив" (чи йшла мова про втечу, чи про викуп - вчені не знають).

Повернувшись в Україну, Богдан відновив службу в реєстровому козацькому війську. В 1630 р. брав участь у повстанні Тараса Федоровича. В 1632 р. народжується його старший син Тимош. У 1637-1638 рр. він бере участь у повстаннях Павла Бута і Якова Остряниці. В 1645 р. Хмельницький, вірогідно, перебував у Франції, де брав участь в облозі Дюнкерка (окремі дослідники заперечують це).

Ще 1646 року Хмельницький розпочав підготовку до повстання проти Речі Посполитої. У квітні цього ж року він побував у Варшаві у складі козацької делегації та був присутній на таємній нараді у короля Владислава IV. Король, який виношував плани боротьби з Туреччиною, пообіцяв збільшити козацький реєстр до 12 тисяч, вручив старшині привілей та гроші для будівництва "чайок".

Чигиринський староста претендував на хутір Хмельницького Суботів. Весною 1647 р. підстароста Чаплинський вчинив бандитський напад на Суботів. Хмельницький, переконавшись на своєму прикладі у нестримному свавіллі магнатів, вирішив підняти восени повстання. Поява Очаківської орди дещо стримувала цей намір. Зрадник викрив плани повстання, Хмельницького було заарештовано. Але йому все ж вдалось врятуватись, він був змушений шукати порятунку на Запоріжжі.

Намагаючись „якнайшвидше придушити козацьке свавілля” у самому зародку, Польща кинула проти повстанців численні війська. Козаки не тільки витримали удар, а й протягом короткого часу 1648р. тричі отримали блискучі перемоги:

• під Жовтими Водами (травень)

• під Корсунем (травень);

• під Пилявцями (вересень)