Вихідні дані для диференціації витрат методом найбільших і найменших витрат

Показники	Обсяг наданих послуг, тис.маш.-год.	Загальновиробничі витрати, тис.грн.
Найбільші витрати	51,2	646,5
Найменші витрати	25,4	486,5
Різниця	25,8	160,0

Ставка змінних загальновиробничих витрат становитеме 6,20 (160,0 : 25,8) грн./маш.-год. Щоб знайти величину постійних загальновиробничих витрат, необхідно помножити обсяг наданих послуг на ставку змінних витрат і відняти цей добуток від загальної суми загальновиробничих витрат. Постійні витрати в розрахунку на середньорічний обсяг становитимуть 363,8 тис. грн. Рівняння 7.3 за даним методом буде мати такий вигляд:

(7.5)

Метод найменших квадратів. Цей метод є найбільш точним, оскільки тут використовуються всі дані про загальні витрати і визначаються коефіцієнти а і в. Алгоритм визначення коефіцієнтів і результати розрахунків наведені в табл. 7.4.

Таблиця 7.4

Диференціація витрат за методом найменших квадратів

Місяць	Обсяг наданих послуг (х)	Загально виробничі витрати (у)
Січень	26,0	538,3	5,5	20,8	30,6	114,4
....	....	....	....	....	....	....
Грудень	39,6	608,0	8,1	48,9	65,1	396,09
Разом	378,4	6708,7	х	х	610,4	3139,28
Середні	31,5	559,1	х	х	х	х

Ставка змінних загальновиробничих витрат визначається за формулою:

(7.6)

Змінні витрати в розрахунку на середньомісячний обсяг наданих послуг становитимуть 161,9 (31,5 5,14) тис. грн. Тоді постійні витрати будуть на рівні 397,2 (559,1-161,9) тис. грн. За методом найменших квадратів рівняння 7.3 має вигляд:

(7.7)

Порівняємо рівняння (7.4, 7.5, 7.7) і визначимо прогнозний рівень загально-виробничих витрат при наданні машинами і механізмами послуг обсягом 30 тис.маш.-год.

Графічний (статистичний) метод 350 + (6,64 30,0) = 549,2 тис. грн.

Метод найбільших і найменших витрат 363,8 + (6,20 30,0) = 549,8 тис. грн.

Метод найменших квадратів 397,2 + (5,14 30,0) = 551,4 тис. грн.

З даної ілюстрації видно, що є деяка різниця між наведеними методами диференціації. Ця різниця може виявитись важливою при прийнятті того чи іншого управлінського рішення в залежності від об’єкту і мети прогнозування. Тому при диференціації витрат виробництва необхідно використовувати комплексні, взаємопов’язані методи наукового прогнозування, перевіряючи один метод іншим.

Розподіл витрат виробництва на змінні і постійні складові дозволяє здійснювати операційний аналіз.