3) Державотворчі процеси в Україні в умовах незалежності 1991-2007р.

Державотворчим процесом називається процес формування і становлення основних інститутів влади, їх конституційне оформлення, визначення національних інтересів. Нова суспільна ситуація, що виникла в Україні після розпаду СРСР і проголошення незалежності України, поставила перед українським народом нові завдання і, перш за все:

— будівництво власної суверенної держави;

— демонтаж тоталітарних політичних структур і будівництво правової демократичної держави;

— трансформація централізованої державної економіки в багатоукладну, ринкову, орієнтовану на соціальні потреби людей;

— національне відродження й оздоровлення міжнаціональних відносин в Україні;

— встановлення рівноправних зв'язків з далекими та ближніми сусідами.

Особливостями державного будівництва в Україні є:

— становлення й утвердження незалежної держави відбувалося одночасно з завершенням процесу становлення української політичної нації, формуванням національної самосвідомості;

— тяжке соціально-економічне становище призвело до розчарування частини населення в ідеї суверенності, чим прагнуть скористатись відкриті і приховані противники незалежності.

Білет№8:

1)Охарактеризувати соціальний і економічний розвиток Галицьких та Волинських земель в XII ст. Утворення єдиної Галицько- Волинської держави.

Галицько-Волинське князівство розташовувалося в лісовій та степово-лісовій смугах. Незаймані ліси зростали не лише в Карпатах і на Поліссі, а й на обпіирах над Дністром, Сяном та Бугом. У долинах цих рік проживало численне сільське населення, яке займалося орним землеробством (сіяло жито, овес, менше ячмінь і пшеницю), тваринництвом, рибальством, бджільництвом, мисливством (шкіра й хутро диких звірів ви­користовувалися для виробництва одГаличина і Волинь поділялися на ряд князівств - земель, а останні - на волості, центрами яких були міста — городи.ягу, бойового спорядження). Особливого значення набуло видобування солі з підкарпатських соляних джерел. У містах Галицько-Волинської землі заправляла боярсько-патриціанська верхівка. З першої половини XIVст. поширюється Магдебургське право, що забезпечувало містам самоврядуванняНайбільші надходження до державної скарбниці йшли за рахунок данини з жителів міст і волостей. Збиралися також побір, татарщина, ловче. На торговельних шляхах існували митниці, де з купців збирали мито. Великі прибутки мали князі від коломийської солі. Протягом другої половини XIII - першої третини XIV ст. Галицько-Волинська держава досягла високого рівня економічної, політичної та військової могутності. Загалом, протягом другої половини XIII ст. - першої третини XIV ст. Галицько-Волинське князівство досягло значного рівня розвитку, його залежність від Орди була слабшою, ніж князівств Північно-Східної Русі.

2) Розвиток української революції у квітні-червні 1917р.

Від різних українських політичних, громадських, культурно-освітніх і професійних організацій на конгрес прибуло близько 900 делегатів. Це було небачене досі зібрання українців. У перший же день вони виступили за національно-територіальну автономію України. Делегати конгресу обрали 118 членів Центральної Ради. Головою УЦР став М.С.Грушевський, а його заступниками - В. Винниченко і С. Єфремов. У повному складі УЦР збиралася на загальні збори (Велику раду), а основна робота велась у Малій раді. У цей час провідні діячі УЦР вбачали стратегію революції у досягненні національно-територіальної автономії у складі федерації — держави, яка б об'єднувала кілька національних держав. У цьому напрямі і розвивався національно-демократичний рух в Україні весною і влітку 1917 р.Також велику роль відіграл перший універсал. Проголошення революційного за формою і змістом Універсалу викликало нове національне піднесення. Такий розвиток української революції змусив переглянути своє ставлення до Центральної Ради з боку російських революційних демократів і Тимчасового уряду