- •Методична розробка до теми: «Предмет охорони праці» План
- •1.1. Конституція України щодо питань охорони праці
- •1.2 Кодекс законів про працю України
- •1.3 Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"
- •1.4 Закон України «Про відпустки»
- •1.5 Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»
- •1.6 Закон України «Про пожежну безпеку»
- •1.7 Закон України «Про місцеві державні адміністрації» від 9 квітня 1999 року
- •1.8 Закон України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку»
- •2.1 Основні вимоги, принципи, поняття та терміни Закону України «Про охорону праці»
- •2.2 Права на охорону праці під час укладання трудового договору та під час роботи
- •2.3 Управління охороною праці та обов'язки роботодавця і працівника
- •2.4 Навчання з питань охорони праці
- •2.5 Органи державного нагляду за охороною праці
- •2.6 Громадський контроль
- •2.7 Відповідальності за порушення вимог законодавства щодо охорони праці
- •3. Нормативно-правові акти з охорони праці
- •Методична розробка до теми 1.2 «Державне управління охороною праці та організація охорони праці на виробництві». «Організація охорони праці на виробництві».
- •1. Основні положення організації охорони праці на виробництві.
- •2. Служба охорони праці підприємства.
- •3. Обов‘язки працівників щодо виконання вимог охорони праці.
- •4. Навчання та перевірка знань з питань охорони праці на виробництві
- •5. Інструктажі з охорони праці
- •Стажування (дублювання) та допуск працівників до роботи
- •6. Державний нагляд, відомчий I громадський контроль за охороною праці на виробнмцтві
- •Методичні рекомендації для проведення атестації робочих місць за умовами праці
- •1. Загальні положення
- •2. Організація роботи по атестації
- •3. Вивчення факторів виробничого середовища і трудового процесу
- •4. Гігієнічна оцінка умов праці
- •5. Оцінка технічного та організаційного рівня робочого місця
- •6. Атестація робочих місць
- •Серія: На допомогу викладачу з питань охорони праці
- •Для системи навчання з охорони праці
- •Атестація робочих місць за умовами праці
- •1.Загальнi положення
- •2.Органiзацiя роботи по атестацiї
- •3.Вивчення факторiв виробничого середовища I трудового процесу
- •4.Принципи та основи гiгiєнiчної класифiкацiї працi
- •5.Гiгiєнiчна оцiнка умов працi
- •6.Оцiнка технологiчного та органiзацiйного рiвня робочого мiсця
- •7.Атестацiя робочих мiсць
- •Методична розробка до теми 2.1 «Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії». «Законодавча база з питань гігієни праці».
- •6. Нормування електромагнітних випромінювань.
- •1. Санітарно-гігієнічні вимоги та їх реалізація в технологічному процесі.
- •Категорії робіт за ступенем важкості
- •Оптимальні величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочої зони виробничих приміщень
- •Допустимі величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень
- •2. Санітарно-гігієнічне нормування забруднення повітряного середовища на виробництві.
- •Гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин
- •3. Нормування та вимірювання шумів.
- •4. Нормування ультра - та інфразвуку.
- •5. Методи гігієнічної оцінки та нормативні параметри виробничої вібрації.
- •Гранично допустимі рівні локальної вібрації
- •Гранично допустимі рівні загальної вібрації категорії 3 (технологічна типу "в")
- •Значення вагових коефіцієнтів (Ki, Lki, дБ) для локальної вібрації
- •Допустимий сумарний час дії локальної вібрації в залежності від перевищення її гранично допустимого рівня
- •6. Нормування електромагнітних випромінювань.
- •Характеристика спектру електромагнітних випромінювань
- •Гранично допустимі значення егд та нгд на робочих місцях
- •Гранично допустимі рівні електромагнітних полів для населення (крім телебачення згідно дсн 239-96)
- •7. Нормування іч випромінювань
- •Припустима тривалість дії на людину теплової радіації
- •8. Нормування уф випромінювання.
- •Допустимі значення для увф
- •9. Нормування лазерного випромінювання.
- •Гранично допустимі дози при однократному впливі на очі колімірованого (прямого) лазерного випромінювання
- •Граничні дози при однократному впливі на очі і шкіру прямого чи розсіяного лазерного випромінювання
- •10. Вимоги безпеки при роботі з окг.
- •11. Нормування іонізуючих випромінювань.
- •Ліміти дози опромінювання(мЗв*рік-1)
- •Методична розробка до теми 2.2 «Забруднення повітря виробничих приміщень. Системи опалення».
- •1. Засоби індивідуального захисту.
- •2. Вентиляція виробничих приміщень. Види вентиляції.
- •3. Природна вентиляція
- •4. Механічна вентиляція
- •Методична розробка до теми 2.3 «Освітлення виробничих приміщень. Вібрація. Шум. Ультразвук та інфразвук.
- •1. Освітлення виробничих приміщень
- •2. Види виробничого освітлення
- •3. Вібрації
- •4. Виробничий шум.
- •5. Залежність рівня звукового тиску, що сприяється людиною від частоти звуку (криві рівної гучності)
- •Стандартні значення корекції рівнів звукового тиску у частотних смугах.
- •6. Ультра- та інфразвук
- •Методична розробка до теми 2.5 «Безпечність виробничого устаткування та виробничих процесів». «Електробезпека».
- •1. Електробезпека
- •2. Особливості електротравматизму. Дія електричного струму на організм людини.
- •3. Види електричних травм.
- •4. Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом.
- •Порогові значення змінного та постійного струму
- •Характеристика найбільш поширених шляхів проходження струму через тіло людини
- •6. Електрозахисні засоби та запобіжні пристосування
- •7. Організаційні та технічні заходи електробезпеки
- •8. Захист від статичної електрики
- •9. Блискавкозахист.
- •Методична розробка до теми 2.5 «Безпечність виробничого устаткування та виробничих процесів». «Пожежобезпека».
- •1. Основні поняття та значення пожежної безпеки.
- •2. Законодавча і нормативно-правова база пожежної безпеки
- •3. Небезпечні та шкідливі фактори, що пов'язані з пожежами.
- •4. Пожежовибухонебезпечні властивості речовин і матеріалів. Сутність та види горіння.
- •5. Способи і засоби гасіння пожеж.
- •6. Первинні засоби пожежогасіння.
- •7. Вогнегасники.
Характеристика спектру електромагнітних випромінювань
Назва діапазону частот |
Номер діапазону |
Діапазон частот |
Діапазон довжин хвиль |
Назва діапазону довжин хвилі |
Дуже низькі частоти, ДНЧ |
1 2 3 4 |
0,003...0,3 Гц 0,3...3,0 Гц 3...300 Гц 300 Гц...30 кГц |
107...106 км 106...104 км 104...102 км 102...10 км |
Інфра низькі Дуже низькі Промислові Звукові |
Низькі частоти, НЧ |
5 |
30...300 кГц |
10...1 км |
Довгі |
Середні частоти, СЧ |
6 |
300кгц…3МГц |
1 км...100 м |
Середні |
Високі частоти, ВЧ |
7 |
3...30 МГц |
100...10 м |
Короткі |
Дуже високі частоти, ДВЧ |
8 |
30...300 МГц |
10...1 м |
Метрові |
Ультрависокі частоти, УВЧ |
9 |
300Мгц...3ГГц |
100...10 см |
Дециметрові |
Надвисокі частоти, НВЧ |
10 |
3...30 ГГц |
10...1 см |
Сантиметрові |
Надзвичайно високі частоти, НЗВЧ |
11 |
30...300 ГГц |
10...1 мм |
Міліметрові |
Біля джерела ЕМВ виділяють ближню зону, чи зону індукції, що знаходиться на відстані , і далеку зону, чи зону випромінювання, для якої . У діапазоні від низьких частот до короткохвильових випромінювань частотою <100 МГц біля генератора варто розглядати поле індукції, а робоче місце, - що знаходиться в зоні індукції. У зоні індукції електричне і магнітне поле можна вважати незалежними одно від одного. Тому нормування в цій зоні ведеться як по електричній, так і по магнітній складовій. У зоні випромінювання (хвильовій зоні), де вже сформувалася електромагнітна хвиля, що біжить, більш важливим параметром є інтенсивність, що у загальному виді визначається векторним добутком Е и Н, і для сферичних хвиль при поширенні в повітрі може бути виражена як
, Вт/м2 ,
де I – інтенсивність електромагнітного випромінювання, Вт/м2;
Рдж - потужність джерела випромінювання, Вт;
r – відстань від джерела, м.
Енергетичним показником параметрів для хвильової зони електромагнітного поля є щільність потоку енергії (ЩПЕ), Вт/м2.
Вплив електромагнітного поля на людину оцінюєтося величиною поглинутої її тілом електромагнітної енергії W,
W = ЩПЕ*Sеф,
де Sеф – ефективна поглинаюча поверхня тіла людини, м2.
Крім вищезгаданих зон (ближньої та дальньої), існує так звана ”мертва зона”, в якій поле відсутнє, але ії межі визначаються тільки експериментально.
Методика розрахунку інтенсивності опромінювання залежить від типу випромінювача і зони (ближня, дальня) в якій знаходиться робоче місце. Спочатку визначають межі зон. Далі визначають, в якій зоні знаходиться робоче місце, і для даного робочого місця розраховують параметри неспотвореного електромагнітного поля.
Напруженість неспотворених електричного (Е, В/м) і магнітного (Н, А/м) полів розраховують за формулами:
– для ближньої зони:
Ебл=І·/(2πωεr³);
Hбл= І·L/(4πr2);
де І – сила струму в провіднику (антені), А;
L – довжина провідника (антени), м;
ω – кругова частота поля, ω =2πf, f – частота поля,Гц;
ε – діелектрична проникність середовища, Ф/м;
r – відстань від джерела випромінювання до робочого місця, м;
– для дальньої зони:
Ед=/r;
Нд=/4πr;
де Р – потужність випромінювання, Вт;
σ – коефіцієнт підсилення антени.
При напрямленому випромінюванні щільність електромагнітного поля
- у ближній зоні по осі діаграми напрямленості випромінювання:
ЩПЕбл=3Рсер/S;
- у дальній зоні:
ЩПЕд=Рсерσ/(4πr2);
де Рсер - середня потужність випромінювання, Вт, Рсер=Рімпτ/Т;
Рімп - потужність випромінювання у імпульсі, Вт; t - тривалість імпульсу, с; Т - період проходження імпульсів, с;
S - площа випромінювання антени, м2.
Ці формули дійсні для розрахунку параметрів ЕМВ при розповсюдженні радіохвиль у вільному просторі, тобто неспотвореного електромагнітного поля.
В реальних умовах і, особливо, у виробничому приміщенні електромагнітне поле від джерела спотворюється так званим “полем вторинного випромінювання”, тобто електромагнітним полем, відбитим від поверхонь металевих предметів (обладнання), і недосконалих діелектриків (у т.ч. і людей). Це поле вторинного випромінювання накладається на основне поле і змінює (збільшує чи зменшує) параметри основного поля. Розрахувати параметри поля вторинного випромінювання і, тим більше, результативного поля неможливо. Наявність у приміщенні кількох джерел електромагнітного випромінювання (наприклад, комп’ютерів) також ускладнює розподіл електромагнітного полю, який може бути визначений за допомогою тільки прямих вимірювань.
Нормування електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону здійснюється згідно ГОСТ 12.1.006-84 “Електромагнітні поля радіочастот. Припустимі рівні на робочих місцях і вимоги до впровадженню контролю” та ДСН 239-96“Державних санітарних норм і правил захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань”.
Згідно з ГОСТ 12.1.006-84 нормування електромагнітних випромінювань здійснюється в діапазоні частот 60кГц – 300 ГГц. Причому у діапазоні 60 Гц – 300 МГц нормованими параметрами є напруженість електричної Е, В/м, та магнітної Н, А/м, складових поля, а у діапазоні 300 МГц – 300 ГГц нормативним параметром є щільність потоку енергії ЩПЕ,Вт/м2. Нормативною величиною є також гранично допустиме енергетичне навантаження ЕН Е, (В/м)2*год та ЕНН,(А/м)2*год:
ЕНН = (Ен )2*Т;
ЕНЕ = (Нн)2*Т;
де Ен , Нн– нормативне значення напруженості, В/м та А/м;
Т - тривалість дії на протязі робочого дня, год.
Наприклад, для діапазону 0,06 – 3,0 МГц, на робочих місцях Ен = 500 В/м, а ЕНЕ = 20000 (В/м)2*год.
Згідно з ГОСТ 12.1.006-84 на робочих місцях у діапазоні частот 60 кГц- 300МГц (частково 5- й , 6-8 -й діапазонах частот ) нормується напруженості електричної Е та магнітної Н, складових електромагнітного поля, а в діапазонах частот 300 МГц-300ГГц (діапазони 9-11) поверхнева щільність потоку енергії
Гранично допустимі значення ЕГД та НГД на робочих місцях визначають за допустимим енергетичним навантаженням та тривалістю дії.
Таблиця 10