- •1.Розрийте поняття «філософія» .Місце філософії в самопізнанні людини
- •3 Охарактеризувати основні джерела філософії
- •4. Показати взаємодію природного і соціального в людині
- •5. Показати світогляд як духовно-практичне засвоєння світу
- •6. Поянити відмінність істини від заблудження
- •7 Визначити предмет та функції філософії
- •8. Пояснити сутність людини та сенс її життя
- •9. Яке місце займає філософія в системі культури?
- •10 Проаналізувати філософське значення суспільства
- •11 Охарактеризувати філософські системи давньої Індії
- •12 Розрізнити поняття «метод,методика,методологія»Методи наукового пізнання
- •13. .Охарактеризувати філософські школи давнього Китаю
- •14. Виокремити та проаналізувати рівні і форми пізнання
- •15 Дайте загальну характеристику античній філософії
- •16. Пояснити,що таке наука про пізнання. Види пізнання
- •17. Охарактеризувати Досократичний період в антич.Філос.
- •18. Перелічити та охарактеризувати категорії матеріалистичної діалектики
- •19. .Проаналізувати філософські погляди Сократа
- •20. .Пояснити закон заперечення заперечення
- •21. Проаналізувати філософські погляди Платона
- •22. Пояснити закон єдності і боротьби протилежностей
- •23.Проаналізувати філософські погляди Аристотеля
- •24. Пояснити закон взаємного переходу кількісних змін у якісні
- •25 Дати характеристику стоїцизму,епікуреїзму,скептицизму.
- •26. Розрити поняття діалектики ,її основні принципи
- •27. Які зміни відбулися у світоогляді при преході від античності до середньовіччя
- •28.Описати ф-цї свідомості
- •29 Охарактеризувати етапи розвитку середньовічної філос..
- •30. Показати структуру свідомості
- •31.Виокремити особливості розвитку філос. Нового часу
- •32 Показати зв'язок свідомості та мови
- •33.Пояснити метод продукування знань ф.Бекона
- •34.Показати сутність свідомості, основні концепції їїпоходження
- •35.Розглянути філософські погляди одного з представників Німецької класичної філософії(на вибір)
- •36.Охарактерезувати категорії онтології простір, час.
- •38.Охаракт-ти категорії онтології: субстанція, причинність.
- •39.Пояснити суть «філософії життя» Фрідріха Ніцще.
- •40.Показати яким чином світ ділиться на сфери буття.
- •41.Охарактеризувати некласичну філософію та її напрямки (позитивізм, марксизм)
- •42.Сутність духовного життя суспільства.Поняття культура.
- •43.Коротко охарактеризувати напрями у філософії хХст.
- •44.Політична система суспільства.
- •46.Проаналізувати філософські погляди Дмитра Донцова
- •47. Проаналізувати філософські погляди представників Києво – Могилянської академії. Г. Сковорода.
- •48.Ідеалістичний та метерріалістичний підходи до розуміння суспільства.
- •49. Проаналізувати світоглядні орієнтири Острозьких просвітників.І.Вишенський.
- •50. Порівняйте філософські концепції Пвлв Русина та Юрія Дрогобича
- •51.Охарак-ти Сократичний період розвитку античної філософії.
- •52..Розрізнити поняття «свідомість», «підсвідоме», «несвідоме».
- •57. Що таке схоластика і містика? Зазначте їхні відомості.
- •58. Показати роль географічного природного середовища у житті суспільства
- •59.Проаналізувати філософські погляди Декарта та Гоббса.
- •60.Показати демографічні чинники у розвитку суспільства.
- •62.Розрізнити поняття «особистість», «індивід», «індивідуальність»
- •63. Проаналізувати філософські погляди Юма та Берклі.
- •64.Пояснити різницю між предметами та суб’єктними цінностями.
20. .Пояснити закон заперечення заперечення
З.заперечення заперечення – з. прогресивного розвитку відповідно до якого в процесі заперечення старої якості новим зберігається все з позитивне і проявляється у 2 запереченні. Отже, 2 заперечення вказує на те що якість яка була піддана запереченню у вихідному пункті ніби поновлюється на новому вищому ступені.
21. Проаналізувати філософські погляди Платона
Платон (427-347 pp. до н.е.) — перший з античних філософів, чиї пращ збереглися. Учень Сократа, Платон у 397 p. до н.е. заснував у Афінах філософську школу, відому під назвою Академія (тому що вона розташовувалася в парку, присвяченому міфічному героєві Академу). Свої праці він писав у вигляді діалогів — "Учта", Гіппій Більший", Торгій", "Держава" та ін. Платон першим увів у філософію поняття матерії, яке в нього позначає небуття, ніщо. Матерія — це те, чого не існує. Завдяки введенню даного поняття йому вдається узгодити в своїй теорії існуючу реальність з тією, яка була до неї. Вживаючи поняття "матерія", Платон утримує в свідомості принцип, відкритий Гераклітом: "З нічого може виникнути лише ніщо". Все, що існує, виникло з чогось, але саме тепер того, з чого все виникло, немає, тому ми кажемо, що воно — матерія. Цим поняттям знімається проблема пізнання того, що було: його вже немає. Ця властивість матерії перетворюватись у небуття і перешкоджає створенню світу, повністю відповідного ідеальному царству. Взаємодія матерії та ідей призводить до пошкодження, деформування ідей, до втрати конкретними речами тієї досконалості, яку мала "чиста" ідея.
Взаємодію ідеї і матерії Платон фіксував математично. Він дуже цінував філософію Піфагора, вважаючи, що піфагорейці першими усвідомили роль ідей.
Усі свої дослідження природи, суспільства, пізнання, мислення Платон підпорядковував принципові визначення міри прояву ідей в конкретних речах, де фіксація загального визначення ідеальної конструкції займала головне місце. Він шукає ідеальну державу, ідеальний метод пізнання тощо, розглядаючи реальність як прояв ідеального. Тому саме з Платона починає формуватись усвідомлена процедура здійснення послідовної дедукції.
22. Пояснити закон єдності і боротьби протилежностей
Закон єдності і боротьби протилежностей: зазначає те що будь який розвиток здійснюється в силу внутрішнього протиріччя об*єкта. Всі предмети, процеси і явища суперечливі , скл. З полярних начал (+ і -, протягування і відштовхування , жінки і чоловіки).
23.Проаналізувати філософські погляди Аристотеля
Арістотель (384-322 pp. до н.е.). У 17-річному віці прибув до Афін, став учнем Платона. Згодом він стає учителем сина македонського царя Філіпа II Александра. Його роботи — "Метафізика", "Топіка", "Етика Нікомаха", трактат "Про душу" та інші. його називають пер-шотворцем історії філософії. Найбільшу частину своїх праць він присвячує проблемам метафізики — науки про суще. Становлення Арістотеля як філософа відбувалося шляхом вирішення проблем, що виникали під час осмислення надбання його вчителя Платона. Передусім це проблема відношення матерії та ідеї. Послідовне продовження поглядів Платона призводило до виникнення суперечностей, які ставили під сумнів поділ дійсності на матеріальне та ідеальне. Зокрема, вічне, незмінне ідеальне, якому підкоряється кожна конкретна річ, не підкоряє собі матерію — небуття. В філософії Арістотеля вперше здійснюється вирізнення між дослідженням причини усього сущого як такого, що притаманне всім речам, та конкретними науками, які не досліджують загальну природу сущого. Саме останні вважають, що причини конкретних речей і усього сущого — одні й ті ж самі. Виявлення причини усього сущого наводить Арістотеля на думку, що існує форма побудови усіх інших форм. Форма, котра будує усі інші форми, називається Арістотелем "формою форм". Ця форма форм визначається як "перше двигун", незалежне від матерії існування форми, вона цілком логічно визначена "божественною формою".