2.Визначте особливості аналізу функції корисності з ординалістських позицій. Криві байдужості. Їх властивості

Умовність, абстрактність та суб’єктивність кількісного підходу до виміру корисності привели до появи у 80-х роках ХІХ ст. ординалістської (порядкової) теорії корисності. Найбільший вклад в розробку даної теорії внесли Ф.Еджуорт, В.Парето, Е.Слуцький, Р.Аллен, Дж.Хікс та ін. Вони запропонували вимірювати суб’єктивну корисність за допомогою не абсолютної (кардиналістська теорія), а відносної шкали, яка показує уподобання споживача або ранг спожитого блага (ординалістська або порядкова теорія корисності). Авторами цієї теорії було сформульовано аксіоми порядкового підходу: припущення про зрівняльність. Споживач спроможний зрівнювати та упорядковувати (ранжирування) блага. Якщо є два набори благ (А і В), то споживач може віддати перевагу А (А >В), набору В (В> А) або визнати їх рівноцінними (А≈В);припущення про транзитивність вибору. Транзитивність вибору полягає в тому, що якщо А >В і В >С, то А >С, або якщо А ≈В і В≈С, то А≈С, або якщо А>В і В≈С, то А >С; субституціональність: товари можуть заміщувати один одного у наборах;раціональність вибору.

Система переваг дає змогу моделювати оптимальний вибір споживача за порядковою функцією корисності. Згідно з нею споживач завжди може визначити, якому набору благ він віддає перевагу, але не може визначити, наскільки цей набір кращий від іншого. Для простоти ми будемо розглядати споживчі набори, що складаються лише із двох благ. Згідно з аксіомою про зрівняльність, споживач спроможний ранжирувати корисності або вважать різні набори благ рівноцінними за корисністю. По відношенню до останніх споживач у своєму виборі виявляє “байдужість”. В зв’язку з цим у теорії споживання використовується крива байдужості. Крива байдужості - це лінія, кожна точка якої являє собою набори благ (х, у), рівноцінних між собою з точки зору споживача, тобто пропонують однаковий рівень задоволення потреб споживача (рис.3.1.).

А

Y Y

В

С

U

U₁

U₂

U₃

X X

Рис.3.1. Крива байдужості Рис. 3.2. Карта кривих байдужості

Між наборами А,В та С споживач не вбачає ніякої різниці, тому що вони приносять йому однакове задоволення. Щоб описати уподобання споживача щодо всіх комбінацій наборів, ми можемо графічно зобразити набір кривих байдужості, що має назву “карта кривих байдужості” (рис. 3.2.). Карта байдужості повністю відображає всі індивідуальні уподобання споживача. Коли споживач не обмежений бюджетом, то, користуючись принципом раціональності, він обирає максимальну корисність.

Властивості кривих байдужості:

1)Криві байдужості (для нормальних, повноцінних товарів) мають спадний характер.

2)Набори на кривих, більш віддалених від початку координат, відповідають вищому ступеню споживацького задоволення, ніж ті, що лежать на менш віддалених кривих (U₃ >U₂ >U₁).

3)Криві байдужості ніколи не перетинаються згідно з принципом транзитивності.

4)Крива байдужості може бути проведена через будь-яку точку у просторі споживчих благ. Це виходить з аксіоми про зрівняльність.

5)Криві байдужості, як правило, випуклі до початку координат. Іншими словами, нахил кривої байдужості зменшується з ростом споживання будь-якого блага. Ця властивість пояснюється дією закону спадної граничної корисності.

Вибираючи між благами, споживач може відмовитися від одного блага на користь іншого. Починаючи від ринкового кошика А і просуваючись до ринкового кошика В та С, ми бачимо, що споживач готовий відмовитися від певних одиниць блага Х на користь блага Y. Чим більше Х і менше Y споживає особа, тим більше Х вона віддасть, щоб отримати додаткову кількість блага Y. Щоб визначити кількість одного товару, яким споживач пожертвує, аби придбати інший товар, використовують граничну норму заміни.

СИТУАЦИЯ ХЗ!!!

БИЛЕТ 9