Завдання 1

Знайдіть хибні твердження серед запропонованих.

1. Всі фінансові відносини є грошовими, але не всі грошові відносини є фінансовими.

2. Фінанси – це сукупність грошових відносин, що вини­кають у процесі створення валового внутрішнього продукту.

3. Фінанси виконують функцію загального еквівалента – товару, який слугує вимірником вартості інших товарів, робіт і послуг.

4. Історичний розвиток фінансів відбувається виключно в економічному напрямі й залежить лише від рівня економічного розвитку держави.

5. Централізовані та децентралізовані фонди грошових коштів утворюються на основі розподілу валового внутрішньо­го продукту та національного доходу.

6. Матеріальними носіями фінансових відносин є фінансові ресурси.

7. Розподільча функція фінансів здійснюється через фінан­сову систему при розподілі та перерозподілі валового внутріш­нього продукту та національного доходу.

8. Контрольна функція фінансів реалізується через конт­роль за розподілом валового внутрішнього продукту на цент­ралізовані фонди грошових коштів.

9. За рахунок податків держава утворює фонд грошових коштів, за допомогою якого розширює державний попит і спо­живання.

10. Фінанси відрізняються від грошей за змістом та функ­ціями, які вони здійснюють.

Тема 2. Фінансова система україни

2.1. Фінансова система України: поняття, структура та загальна характеристика її сфер і ланок.

2.2. Організаційні основи функціонування фінансової системи України.

2.3. Фінансовий контроль. Сутність і значення фінансового контролю.

2.1. Фінансова система України: поняття, структура та загальна характеристика її сфер і ланок.

Фінансову систему розглядають за двома категоріями: за внутрішньою структурою та організаційною будовою.

За внутрішньою структурою – це сукупність відносно відокремлених та взаємопов'язаних підсистем і ланок, які відоб­ражають специфічні форми та методи фінансових відносин.

За організаційною будовою – це сукупність фінансових органів та інституцій, які управляють грошовими потоками в економіці та характеризують систему управління фінансами у країні.

У складі фінансової системи виділяють такі підсистеми (рис. 3).

Централізовані фінанси — це підсистема фінансових відно­син щодо формування централізованих грошових фондів, які зосереджуються в інститутах державних органів влади для ви­конання державою своїх функцій, а саме: адміністративної, обо­ронної, соціально-економічної та правової. Це основна сфера перерозподілу ВВП та національного доходу. Рівень централі­зації частини національного доходу державою, з одного боку, має бути достатнім для забезпечення її певним обсягом фінансових ресурсів, а з іншого – достатнім для формування потужної фінан­сової бази підприємств для ефективного господарювання.

До цієї сфери належать: державний бюджет, місцеві бю­джети (фінанси місцевих органів влади), державні позабю­джетні цільові фонди, державний кредит, фінанси державних та муніципальних підприємств.

Фінанси підприємств та фінанси населення об'єднуються поняттям децентралізовані фінанси.

Фінансова система України

Централізовані фінанси

Децентралізовані фінанси

Фінансова інфраструктура

Місцеві бюджети

Фінанси підприємств та установ недержавної форми власності

Державні позабюджетні цільові фонди

Фінанси державних та муніципальних підприємств

Фінанси населення

Державний бюджет

Державний кредит

Фінансовий ринок

Система управління фінансами

Рис. 3. Структура фінансової системи України

До децентралізованих належать фінанси підприємств та уста­нов недержавної форми власності. Фінанси підприємств та уста­нов є базовою ланкою всієї фінансової системи, оскільки саме тут утворюється значна частина ВВП та національного доходу, яка є об'єктом розподілу через фінансові відносини. Фінанси підприємств становлять систему грошових фондів, що утворю­ються та використовуються для фінансування виробничого про­цесу, забезпечення розширеного відтворення, матеріального стимулювання та соціального забезпечення робітників.

Фінансова інфраструктура – це сукупність інститутів та елементів, які створюють сприятливі умови для функціону­вання всієї фінансової системи. До них належать: система органів управління фінансами; нормативно-законодавча база; підготовка фахівців; інфраструктура фінансового ринку (рис. 4); спеціалізоване виробництво (цінних паперів, грошових банкнот, фінансової документації). Саме фінансова інфраструктура ство­рює сприятливі умови для гармонійного функціонування всієї фінансової системи та кожної її сфери зокрема.