35

Міністерство освіти і науки молоді та спорту прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника

Юридичний інститут

Реферат

з безпеки життєдіяльності людини

на тему:

«Суїцид як жахливе суспільне лихо,

проблеми запобігання та профілактики суїцидальних проявів»

Виконав:

Студент групи ПР 26

Герич Михайло

Перевірив:

Доцент кафедри ФіХТТ

Лоп’янко Михайло Антонович

м. Івано-Франківськ, 2011р.

.

Зміст

Тезаурус

Вступ

1. Історичні погляди на проблему суїциду

2. Види чинників, що впливають на явище суїциду в різних країнах та в різний час:

2.1) Релігійний чинник;

2.2) Соціальний чинник.

3. Суїцид, як соціально-психологічне явище.

4. Типи самогубних схильностей:

4.1) Маніакальний суїцид;

4.2) Меланхолійний суїцид;

4.3) Нав’язливий суїцид;

5. Відношення соціальних груп до суїциду:

5.1) Старше покоління;

5.2) Покоління середнього віку;

5.3) Молодь.

6. Самогубства серед співробітників ОВС:

6.1) Поширеність і характеристика самогубств серед співробітників ОВС;

6.2) Профілактика самогубств серед співробітників ОВС.

7. Висновок.

8. Список використаної літератури.

Тезаурус

1. Самогубство – будь-який випадок смерті, який безпосередньо або опосередковано є результатом позитивного або негативного вчинку, зробленого самим потерпілим, якщо останній знав про чекаючи його результати.

2. Суїцидальні думки (уявлення, переживання) - пасивні роздуми про відсутність цінності, значення життя («жити не варто», «щастя в житті немає», не «живеш, а існуєш»), а також уявлення, фантазії на тему своєї смерті, але не позбавлення себе життя («добре б померти», «хочеться заснути і не прокинутися»).

3. Суїцидальні замахи (спроби) - цілеспрямована операція засобами позбавлення себе життя з метою покінчити життя самогубством або з демонстративно-шантажними цілями.

4. Суїцидальна поведінка - це будь-які внутрішні або зовнішні форми психічних актів, що направляються уявленнями про позбавлення себе життя. Виявляється в двох основних формах: зовнішніх і внутрішніх. До внутрішніх форм відносять: суїцидальні думки (уявлення, переживання); суїцидальні тенденції (задуми, наміри). До зовнішніх форм - суїцидальні вияви; суїцидальні замахи (спроби).

5. Суїцидальні тенденції (задуми, наміри) - активні і серйозні роздуми, розробка плану суїциду, визначення способів здійснення самогубства, часу, місця його здійснення.

Вступ

Людське життя – це найбільша цінність суспільства і кожної нації і тому слідкувати за здоров'ям людини це обов'язок не тільки суспільства і держави але і кожного з нас зокрема. Ми повинні створювати вісі необхідні умови для того щоб забезпечити повноцінну якість життя не тільки в матеріальній площині, а насамперед фізіологічному, духовному та інтелектуальному. Саме такими питаннями займається наука БЖД людини а предметом її вивчення є (ЛЮДИНА).

Але дуже часто об'єктивними та суб'єктивних причинам ми усвідомлюємо чи не усвідомлюємо приносимо шкоду не тільки своєму здоров'ю, але і здоров'ю оточуючих нас людей.

І тому питання нанесення шкоди здоров'ю людини слід приділяти велику щоденну увагу, а також виникнення НПБ ( якщо для цього не встановлено моральних чинників боротися з усіма явищами, які руйнують наше здоров'я.

В цьому контексті предметом мого розгляду буде: « Суїцид як жахливе суспільне лихо проблеми запобігання та профілактики суїцидальних проявів».

На сьогоднішній день проблема суїциду є досить актуальною. Проблема поведінки, направленої на фізичне знищення свого організму, достатньо серйозна і вимагає серйозних роздумів про реальні причини, що штовхають людей на самогубство. При вивченні питання суїциду випливає необмежена кількість глибоких та складних питань.

Використовувати статистичні дані в даному випадку було би зайвим, адже в Україні, нажаль відсутня налагоджена процедура збору подібного роду даних і тому немає упевненості в достовірності існуючих цифр. Це не пов'язано із наміром приховати ці "неблагополучні" дані, а зі складністю кваліфікації того або іншого випадку смерті, в нашому розумінні суїциду.

Суїцид відноситься до намірів позбавлення себе життя, а при відсутності передсмертних записок, попередніх відповідних висловів або інших доказів воно інтерпретується, як нещасний випадок. Часто трапляється, що навіть реальні випадки суїциду фальсифікуються родичами або близьким оточенням, оскільки часто суїцид вчиняють особи, які «зганьбили» або ж почувають себе у чомусь винними, а родичі та оточення намагаються приховати даний випадок суїциду.

За даними світової статистики, щороку близько півмільйона людей позбавляють себе життя, тобто це близько тисячі чоловік в день, а число осіб, які намагалися позбавити себе життя, складає більше п’яти мільйонів. Число суїцидів зростає з року в рік. Особливо це помітно з того, що збільшилася частка самогубств серед молоді у віці 15-24 років.

Самовільний вихід із життя велика трагедія, і не тільки тому, що на Землі стало на одну людину менше, чи тому, що даний акт несе горе та сльози рідним та близьким, а ще й тому, що залишаються ще невияснені причини та умови, які підштовхують до самогубства.

Приблизно 25% суїцидальних вчинків здійснюють психічно хворі, 50% самогубств припадає на тих, хто відноситься до групи граничних нервово—психічних станів, та 25% подібних актів здійснюють особи, які володіють твердим мисленням, сильною волею, яких підштовхують на цей крок ситуативні обставини.

Добровільний вихід з життя — це є негативне явище з яким необхідно боротися, але воно є і явищем суто індивідуального характеру. З психологічної точки зору, самогубство — це хвороблива функція діяльності головного мозку, яка характеризується агресивною поведінкою під впливом внутрішніх або зовнішніх подразників, які виникають в результаті неадекватної оцінки отриманої інформації або ситуації.

Існує безліч визначень самогубства. Еміл Дюргейм (1897) сформулював класичне для всіх визначення: самогубство – це будь-який випадок смерті, який безпосередньо або опосередковано є результатом позитивного або негативного вчинку, зробленого самим потерпілим, якщо останній знав про очікуючі його результати.

Суїцидальна поведінка — поняття більш ширше і окрім суїциду, включає в себе суїцидальні замахи, думки спроби та прояви; це будь-які внутрішні або зовнішні форми психічних актів, що направляються уявленнями про позбавлення себе життя.

В своїй роботі, я би також хотів звернути увагу на те, що суїцид як негативне явище, поширюється і серед співробітників органів внутрішніх справ. Самогубства скоювані співробітниками органами внутрішніх справ, відносяться до категорії найтяжчих надзвичайних подій. Вони мають не тільки моральні і економічні наслідки, але і великий суспільний резонанс.

Серед мотивів, обумовлених наявністю психопатологічних розладів, переважали ідеї винності, уявного важкого захворювання, зміни самовідчуття, переслідування.

Загалом тема роботи цікава, наповнена фактами, супроводжується фотознімками і фактами з реального життя.