Тема 3 Системи вимірів в поліграфії

• Метрична

• Типогрфська

Системи вимірів

У поліграфії діють дві системи виміру: метрична і типографська. Метрична

система застосовується для виміру лінійних (метр, сантиметр, міліметр),

вагових (тонна,

кілограм, грам) і об'ємних (кубічний метр, літр, кубічний сантиметр) показників.

Типографська система (або типометрія) застосовується для виміру лінійних

показників

друкарських форм (головним чином у складальному виробництві).

Основна одиниця типографської системи(називається системою Дидо, по імені

її укладача),-пункт,

рівний у метричній системі 0,376 мм.

Більш великою одиницею є квадрат, рівний 48 пунктам, або 18,0432

(приблизно 18 мм).

Частки квадрата пишуться в простих дробах (наприклад, '/а кв, але не 0,5 кв.).

У практику роботи користуються наступними одиницями типографської

системи:

1/2 кв. = 24 п. (пункту)

терція == 1/3 кв. = 16 п.

цицеро = 1/4 кв. = 12 п.

корпус =10 п.

боргес = 9 п.

петит = 1/6 кв. = 8 п.

нонпарель ==1/8 кв. = 6 п.

У практичній роботі застосовують спеціальну вимірювальну

линейку-строкомер із розподілами в типографських одиницях.

Хоча введення метричної системи для складальних матеріалів було б дуже

корисним, але

для цього необхідно в промисловості замінити всі запаси шрифтів, що зажадає

величезних капітальних витрат.

8. Формати видань і одиниці виміру продукції

Форматом видання називається розмір книжкового блока, журналу, брошури,

виражений у сантиметрах по ширині і висоті. Формат видання залежить від

формату паперу і частки паперового

Формат паперу - це стандартний розмір листа по длине і ширині, виражений

у сантиметрах,

як це показано в попередньому параграфі.

Формат паперу, см

Площа листа,см*

Коефіцієнт перекладу

60х90 5400 1 60х84 5040 0,93 70х90 6300 1,17 75Х90 6750 1,25 70х100 7000 1,29 70Х108 7560 1,40 84х108 9072 1,68

Тема 4 Верстка тексту:

• Лівий флаг

• Правий флаг

• Центральна верстка

• Повна або блочна верстка

Верстка на відміну від набору не може бути чітко регламентованою і до кінця автоматизованою. У про­цесі формування зовнішнього вигля­ду друкованого видання верстка не­се ознаки стилю і в комплексі з іншими прийомами визначає ступінь дизайнерської проробки тексту. При всьому розмаїтті прийомів верстки головні способи організації тексту у межах абзацу або полоси легко виз­начити як такі:

• Верстка під лівий флаг. В ній кожний рядок починається з чіткого лівого вертикального краю і дозволяє справа рядку закінчуватися приблизно до умовно визначеної межі.

• Верстка під правий флаг, навпа­ки, має зліва рваний край і бага­то пустот. За чіткою вертикаллю організоване закінчення рядків. Такий спосіб верстки виключає застосування перенесень.

• Верстка флаг на обидва боки ви­користовується для спеціальних текстів — титрів фільмів, адрес­них і телефонних довідників, прайс-листів і має, як правило, чітко визначений центр. Можна застосувати вирівнювання по краях з вільним за формою пус­тот центром, але такий прийом передбачає наявність інших твірних елементів композиції.

• Центральна верстка має завжди класичний, вишуканий вигляд. У ній рядок поділяється навпіл і розташовується симетрично щодо визначеної центральної осі. По краях вона має нерівний силует, але кожен рядок закінчується на однаковій відстані від осі симетрії як справа, так і зліва.

• Повна виключна або блочна вер­стка при всьому респектабельно­му вигляді і чіткості у прямокут­ному блоці у той же час передба­чає «знущання» над набором тек­сту, безліччю перенесень, ненор­мальними міжсловесними пробілами, розрядкою всередині слів. Абзац при такій верстці ви­глядає порушником порядку, як­що він визначається традиційним відступом.

Обраний той чи інший варіант верстки бажано зберігати протягом усього видання. «Навіть погано на-1 браний текст може мати пристой-' ний вигляд, якщо його добре звер­стано», — казав британський типо-граф Стенлі Морісон. Працюючи над версткою книги або брошури, ] пам'ятайте, що полоса набору на сторінці не повинна починатися кінцевим рядком абзацу з поперед­ньої сторінки, так само як і закінчу-< ватися першим рядком абзацу. Не прикрашає полосу непарної сторінки перенесення останнього слова в останньому рядку. Цільність виданню надає незмінна система по­значення абзаців, рубрикацій, виділень.