2. Основні організаційні форми статистичного спостереження. Види і способи його проведення.

З точки зору організації статистичного спостереження розрізняють три основні організаційні форми спостереження: звітність, спеціально організоване статистичне спостереження та реєстри.

Звітність - Це форма спостереження, при якій кожний суб'єкт діяльності регулярно подає дані в державні органи статистики та відомства у вигляді документів (звітів) спеціально затвердженої форми. Звітність підприємств, установ та організацій є основним джерелом статистичної інформації у нашій країні. У ній передбачається система чітко регламентованих показників, які характеризують діяльність підприємств, установ та організацій. Зміст звіту, форма і термін подання встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі статистики - Державним комітетом статистики України.

Звітність як форма спостереження має свої переваги. її складають на основі даних первинного обліку, що забезпечує можливість зіставлення і контролю даних. Достовірність звітності гарантується також юридичною відповідальністю керівників підзвітних підприємств та організацій. За різними ознаками статистичну звітність поділяють на окремі види. Насамперед розрізняють типову і спеціалізовану звітність.

Типова звітність має єдину форму і зміст для всіх підприємств і організацій незалежно від форми власності та відомчого підпорядкування.

Спеціалізована звітність властива тим підприємствам чи окремим виробництвам, що мають свої специфічні властивості.

Залежно від рівня затвердження та призначення звітність поділяється на зовнішню і внутрішню.

Зовнішня затверджується та збирається органами державної статистики, міністерствами та відомствами, внутрішня - розробляється самим суб'єктом діяльності для власних оперативних, управлінських та аналітичних потреб.

За періодичністю подання звітність буває поточна (тижнева, декадна, місячна, квартальна), яка охоплює показники поточної діяльності суб'єктів, і річна, що підбиває головні підсумки фінансово-виробничої діяльності суб'єктів за рік.

Залежно від терміновості звіти можуть подаватись такими способами: поштою, телетайпом, електронною поштою.

За порядком проходження звітність поділяють на централізовану і децентралізовану. Централізована звітність проходить через систему державної статистики, де обробляється і передається відповідним органам управління. Тобто міністерства і відомства цю звітність підвідомчих підприємств не розробляють, а одержують у готовому вигляді від органів державної статистики.

Децентралізована звітність опрацьовується у відповідних міністерствах чи відомствах, а зведену інформацію подають статистичним органам.

Звітність характеризується такими властивостями, як обов'язковість, систематичність, вірогідність.

Обов'язковість - подання звітів обов'язкове для всіх зареєстрованих суб'єктів діяльності з додержанням уніфікованої форми, затвердженого переліку показників, із зазначенням реквізитів підзвітного об'єкту (назви, адреси, прізвища та підпису відповідальної особи, дати складання звіту).

Систематичність передбачає регулярне, своєчасне складання та подання звітності в затверджені терміни.

Вірогідність - дані, наведені у звітності, мають відповідати дійсності й виключати будь-які викривлення (приховування та приписки). За вірогідність поданих даних суб'єкти діяльності несуть юридичну відповідальність.

Останнім часом звітність значно спростилася за формою, скоротилась за обсягом, ступенем охоплення, переліком показників. Водночас удосконалюється методика обчислення існуючих показників згідно з міжнародними стандартами, розробляється система нових показників, адаптованих до ринкової економіки. Перехід на систему національних рахунків (СНР) потребує не лише системи статистичних показників, а й методів збирання даних, широкого застосування спеціально організованих спостережень на макро- та мікрорівні.

Спеціально організовані статистичні спостереження охоплюють ті сторони суспільного життя, які не відобразились у звітності. До них належать переписи, одноразові обліки, спеціальні обстеження, опитування.

Переписи проводяться періодично або одноразово і дають повну характеристику масового явища станом на якусь дату або певний момент часу. Класичним прикладом є перепис населення, який в більшості країн світу проводиться з інтервалом в 10 років і дає інформацію про віковий і національний склад населення, сімейний стан, джерела засобів існування, житлові умови тощо. У переписах, крім статистиків, беруть участь спеціально підготовлені реєстратори чи обліковці, які записують дані опитування в статистичні формуляри.

Обліки - суцільні спостереження масових даних, які ґрунтуються на даних огляду, опитування та документальних записів. Прикладом можуть бути облік поголів'я худоби за видами, групами і категоріями господарств, а також облік земельного фонду за видами угідь, якістю ґрунту, категоріями господарств тощо.

Спеціальні обстеження - переважно несуцільне обстеження масових явищ згідно з певною тематикою, що виходить за межі звітності. Вони можуть бути періодичними або одноразовими. Наприклад, спеціальні статистичні обстеження застосовуються для обстеження бюджетів сімей різних соціальних прошарків населення, обстеження бюджету часу населення, обстеження з питань неформальної зайнятості населення, маркетингові дослідження тощо.

Опитування - це, як правило, несуцільне спостереження з метою вивчення думок, мотивів, оцінок, що реєструються зі слів респондентів. Винятком є суцільне опитування всього населення - референдум - масове волевиявлення щодо принципових соціально-економічних та політичних питань. Опитування можуть здійснюватись у різних формах: усній (інтерв'ю), письмовій (анкетування), заочній (поштові, телефонні).

Третьою формою статистичного спостереження є статистичний реєстр - це список або перелік одиниць певного об'єкта спостереження із зазначенням необхідних ознак, який складається та оновлюється під час постійного відстежування. У теперішніх планах держстатистики передбачається складання єдиних державних реєстрів: населення, суб'єктів діяльності, домашніх господарств, земельного фонду, технологій. Так, наприклад, органи державної статистики ведуть єдиний державний реєстр підприємств і організацій України, що уявляє собою автоматизовану систему збирання, накопичення та опрацювання даних про всіх юридичних осіб, їх філії, відділення, представництва та інші відособлені структурні підрозділи, що знаходяться на території України, а також про юридичних осіб, їх філії, відділення, представництва та інші відособлені структурні підрозділи, що знаходяться за межами України і створені за участю юридичних осіб України. Цей реєстр забезпечує облік та ідентифікацію всіх зазначених вище суб'єктів, дає змогу налагодити єдиний інформаційний простір, в який входять всі суб'єкти ринку, а також він є основою для проведення державних статистичних спостережень.

Реєстр населення дозволяє нагромаджувати, зберігати та оновлювати паспортні та податкові відомості про кожного мешканця України. Такі реєстри використовуються як база даних для складання списків військовозобов'язаних, виборців, платників податків тощо.

У перспективі роль спеціально організованих статистичних спостережень буде зростати і вони посядуть належне місце в системі збору інформації про складні і різноманітні явища та процеси суспільного життя.

Види і способи спостереження

Різноманітність соціально-економічних явищ потребує застосування різних видів спостереження. Різновид спостереження визначається ознакою групування. Класифікація статистичних спостережень здійснюється за декількома критеріями.

За часом реєстрації даних статистичне спостереження поділяють на поточне, періодичне і одноразове.

Поточне спостереження полягає у систематичній реєстрації фактів по мірі їх виникнення або збирання фактів щодо безперервного процесу.

Періодичне спостереження проводиться регулярно, здебільшого через певні (як правило, рівні) проміжки часу. Прикладом можуть бути різного роду переписи, що проводяться в нашій країні з певною періодичністю: перепис населення, пере­пис обладнання, перепис виробничих площ, а також тематичне обстеження суб'єктів бізнесу.

Одноразове спостереження проводять епізодично по мірі виникнення потреби в дослідженні явища чи процесу з метою вирішення певних соціально-економічних завдань. Наприклад, маркетингове дослідження щодо адаптації товару до місцевого ринку, або вивчення думки населення щодо впровадження страхової медицини.

За способом одержання статистичних даних спостереження поділяють на безпосереднє, документальне і опитування.

Безпосередній облік фактів передбачає безпосередній огляд, перелік, вимірювання, зважування та ін. Таким чином проводять облік товарних залишків на складах, інвентаризацію майна, облік готівкової грошової маси в банках тощо. Проте більшість явищ і процесів суспільного життя не підлягають прямому вимірюванню. У таких випадках застосовуються інші два способи.

Документальний облік ґрунтується на даних різноманітних документів первинного обліку. Найбільш широкого вжитку він набув при складанні статистичної звітності. У такий спосіб визначаються всі економічні показники макро- та мікрорівнів: обсяги матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, розмір доходів, капітальних вкладень, обсяги експорту та імпорту товарів тощо.

Опитування респондентів - це таке спостереження, при якому відповіді на питання формуляра записують зі слів респондента. Опитування буває експедиційне, самореєстрація, корепондентське і анкетне.

При експедиційному опитуванні спеціально підготовлені реєстратори заповнюють формуляри спостереження і одночасно перевіряють правдивість відповідей на питання.

Самореєстрація - це опитування, при якому респонденти самі заповнюють статистичні формуляри. Працівники статистичних органів лише інструктують їх і перевіряють правильність одержаних відповідей.

Кореспондентське опитування здійснюють спеціальні дописувачі, які заповнюють формуляри згідно з інструкцією і передають відомості статистичним органам.

При анкетному опитуванні анкети респондентам вручають особисто або висилають поштою.

Опитування може проводитись також у формі інтерв'ю. Цей спосіб допускає довільність відповідей респондентів на поставлені питання, з'ясування їх думок.

За повнотою охоплення одиниць сукупності спостереження поділяють на суцільне і несуцільне. При суцільному спостереженні обстеженню і реєстрації підлягають усі без винятку елементи сукупності, а при несуцільному спостереженні обліку підлягають не всі елементи, а тільки певна їх частина.

Несуцільні спостереження поділяють на такі види: спостереження основного масиву, вибіркове, монографічне, анкетне, моніторинг.

Спостереження основного масиву охоплює переважну частину елементів сукупності, обсяг значень істотної ознаки у яких визначає розмір явища, тобто при обстеженні відкидають певну кількість одиниць, які не можуть істотно вплинути на характеристику сукупності в цілому. Наприклад, цей метод використовують при вивченні рівня цін на ринках. Працівники статистичних органів реєструють рівень цін на основні сільськогосподарські про­дукти, що реалізуються на великих ринках міста, частка торгівлі яких у загальному обсязі становить близько 70%. Цей різновид статистичного спостереження дає значну економію праці і коштів.

При вибірковому спостереженні також обстежуються не всі елементи сукупності, а тільки певна, випадково відібрана їх частина. Прикладом можуть бути вибіркові обстеження підприємств малого бізнесу, бюджетів домашніх господарств, рівня знань студентів державних і недержавних закладів освіти та ін.

Монографічне спостереження передбачає детальне обстеження лише окремих типових елементів сукупності. До цього вдаються з метою поглибленого вивчення тих сторін суспільного життя, які не були висвітлені масовим обстеженням. Прикладом може бути вивчення позитивного досвіду будь-якого суб'єкту діяльності або, навпаки, дослідження певних негативних сторін його діяльності (наприклад, банкрутство підприємства).

Анкетні спостереження розповсюджені в соціальних і демографічних дослідженнях, при вивченні громадської думки щодо різноманітних соціальних питань, таких як умови праці і відпочинку, житлові умови, організація громадського харчування тощо.

Моніторинг - це спеціально організоване систематичне спостереження за станом певного середовища. Наприклад, моніторинг рівня радіаційного забруднення на територіях, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС. В економічній сфері моніторинг застосовується при реєстрації даних валютних торгів, аукціонів.

Найбільш поширеним видом несуцільного спостереження є вибіркове спостереження, яке має певні переваги порівняно з суцільним спостереженням, оскільки обстеження за однією і тією самою програмою будь-якої частини сукупності потребує менше коштів і часу, ніж обстеження сукупності в цілому. Організація та методологія проведення вибіркового спостереження розглядається в окремій темі курсу.

Окремі види та способи спостереження можуть використовуватись у комплексі, не виключаючи один одного, залежно від підготовленості до певного методу спостереження, сучасних досягнень щодо методології та організації статистичних спостережень.

У кожному конкретному дослідженні вибір форми, виду і способу спостереження визначається характером досліджуваного явища, відповідно до вимог щодо ступеня точності показників, кадровими і фінансовими можливостями та іншими факторами.