30. Досконала конкуренція . Недосконала конкуренція та її типи.

Доскона́ла конкуре́нція (також: досконалий ринок) — ідеалізований стан ринку, коли окремі покупці і продавці не можуть впливати на ціну.

Ознаки досконалої конкуренції :

безліч продавців і покупців;

однорідність і подільність товарів, що продається;

відсутність бар'єрів для входу або виходу з ринку;

висока мобільність чинників виробництва;

рівний і повний доступ всіх учасників до інформації (ціни товарів)

раціональність учасників

відсутність трансакційних витрат або податків.

Такий ринок завжди приходить до рівноваги. На ринку панує для однакових продуктів єдина ціна, тому що жоден покупець або продавець в зв’язку зі своїм незначним розміром не може її диктувати. Оскільки існує конкуренція між продавцями, кожен продавець намагається максимально знизити свою ціну і, сам того не прагнучи, опиняється на рівні нульового прибутку. Навіть якщо продавець хоче довгостроково "прив’язати" покупців до себе, пропонуючи їм товари за цінами нижчими ніж ринкові, він попросту збанкротує. Вважається, що серед усіх галузей економіки фондові ринки найбільше відповідають ідеалу досконалої конкуренції. Недосконала конкуренція виникає тоді, коли ринок не здатний виконувати одну або більше своїх функцій.

Фукнкції ринку х досконалою конкуренцією :

1)Координаційна функція: ринки координують попит та пропозицію, уможливлюючи їх зустріч за рахунок відповідної інфраструктури, наприклад, біржі.

2)Алокаційна функція: ринки сприяють економному урівноваженню пропозиції та попиту, а ціновий механізм – найкращому використанню ресурсів.

3)Селекційна функція: ринки дозволяють торгувати лише тим продавцям та покупцям, які виконують певні вимоги, наприклад, щодо мінімального рейтингу, ліцензії тощо.

Недосконала конкуренція — це згідно з економічною теорією така ситуація, в якій структура ринку не відповідає умовам для існування досконалої конкуренції. Розповсюдженою є наступна класифікація форм недосконалої конкуренції:

монополія, в якій існує тільки один продавець (наприклад, ринок газопостачання);

олігополія, в якій існує невелика кількість продавців (наприклад, ринок мобільних послуг);

монополістична конкуренція, в якій існує багато продавців, що виробляють схожі товари, які водночас дещо відрізняються (критерієм диференціації може бути навіть місце знаходження продавця);

монопсонія, в якій існує тільки один покупець (наприклад, ринок важкої зброї)

олігопсонія, в якій існує невелика кількість покупців

Також може існувати недосконала інформація на таких ринках, де інформація про ціни або товари є недостатньою, тобто ринкове середовище вважається непрозорим.

31. Сутність, витоки та види монополізму.

Під монополізмом розуміють активні дії монопольних структур, спрямовані на реалізацію своїх переваг у процесі взаємовідносин з іншими суб'єктами господарювання.

Конкретною формою монополізму є монополія.

Монополія у широкому розумінні означає виключне право

держави, підприємства, фізичної особи на володіння будь-чим

або на здійснення якого-небудь виду діяльності.

Під економічною монополією розуміють велике

підприємство, фірму або об'єднання (спілку), яке посідає панівне

місце на ринку і концентрує значну частину виробництва

і збуту певного виду продукції з метою одержання

монопольного прибутку.

За умовами функціонування монополізм поділяють на два типи — підприємницький, який пов'язаний із розвитком підприємств (фірм) на основі концентрації капіталу і виробництва та інституційний, який пов'язаний з нерівністю умов конкуренції, які надає держава для різних її учасників.

За характером і причинами виникнення монополії поділяють на три типи:

— монополія окремого підприємства;

Це абсолютна монополія й існує вона рідко.

— монополія як угода;

Ппродавці виступають на ринку "єдиним фронтом", зводять нанівець конкурентну боротьбу, а покупець перебуває в безальтернативних умовах.

— монополія, що ґрунтується на диференціації продукту.

Створює ринок монополістичної конкуренції.

За сферою функціонування і причиною виникнення розрізняють

- природну

виникає внаслідок об'єктивних причин. Вона існує, коли попит на певний товар чи послугу найкраще задовольняється однією або кількома фірмами. Тут конкуренція не можлива або не бажана, бо при входженні в галузі інших фірм затрати на виготовлення продукції зростуть. Має місце в таких сферах як електро-, водо-, тепло-, газопостачання, окремих сферах зв'язку і транспорту, послугах зв'язку. Їх діяльність, особливо цінова політика, регулюється держ.

- адміністративну

виникає внаслідок дії державних органів двома шляхами:

1. Надання окремим фірмам виключного права на заняття певного роду діяльності. Наприклад: на початку ХVІІ ст. голландській та англійській компаніям державою було надано право (виняткове) на торгівлю з Індією.

2. Це об'єднання державних підприємств і підпорядкування їх міністерствам. Вони виступають на ринку як єдиний господарський суб'єкт і між ними відсутня конкуренція. По суті, - це монополізована економіка, яка була в СРСР.

- економічну монополію.

Вона виникає на основі закономірного господарського розвитку, коли підприємці зуміли завоювати монополістичне становище на ринку, завдяки:

• успішному розвитку підприємства;

• базується на добровільному об'єднанні або поглинанні переможцями банкрутів. Основними організаційними формами економічних монополій є: картель, синдикат,трест, конгломерат, консорціум, концерн.