28..Торговельний капітал: сутність, функції та роль у ринковій економіці.

Суть і роль торговельного капіталу

Місцем функціонування торговельного капіталу є сфера обігу. Тобто сфера, де не створюєть­ся ні вартість, ні додаткова вартість, вони лише

тут реалізуються. Звідки ж тоді торговельний підприємець отримує свій прибуток? Для того, щоб відповісти на це запитання, необхідно знати, що торговельний капітал за своїм складом неоднорідний. Він складається з двох частин: капіталу обігу, авансованого на купівлю товару, й капіталу, авансованого на обслуговування процесу продажу товару. Ця друга частина капіталу називається витратами обігу.

Склад торговельного капіталу

Як було з'ясовано вище, торговельні підприємці авансують капітал не тільки на купівлю товарів у промисловців (капітал обігу), але й на органіцію їх реалізації (витрати обігу). Витрати обігу поділяються на два види: чисті витрати обігу й додаткові.

Чисті витрати обігу - це видатки, які зумовлені процесом обігу, тобто зміною форм вартості, перетворенням грошей в товари й товарів у гроші. До таких видатків відносяться : оплата праці торговельних працівників, утримання торговельних приміщень, витрати на рекламу й адміністративно-управлінську діяльність, бухгалтерію і т.д. Працівники, зайняті безпосередньо продажем товарів, розрахунками за купівлю-продаж, не створюють нової вартості. Тому витрати на них не входять у вартість товару й повинні покриватися за рахунок прибутку торговельного підпри ємця. Останній же цей тягар намагається перекласти на спожива чів, роблячи надбавку до продажної ціни товару. Особливо це практикують монополії. Встановлюючи на свої товари монопольно високі ціни {вищі за вартість), вони тим самим перекладають на споживачів відшкодування чистих витрат.

Додаткові витрати обігу. До них відносяться витрати, пов'язані з продовженням процесу виробництва у сфері обігу. Це транспортування товарів, їх сортування, фасування, упакування й зберігання. Тобто, все те, що повинно робити (і 2 багатьох випад ках робить) виробництво, але частково передає у сферу обігу. Праця, затрачена на ці процеси, є продуктивною. Тобто, вона створює як вартість (в т.ч. і додаткову), так і споживну вартість. Тому ці витрати включаються у вартість товару й покриваються в процесі його реалізації як витрати виробництва.

29.Торговельний прибуток: сутність, джерела та механізм утворення.

З появою капіталістичних відносин з’являється торговельний капітал.

Торговельний капітал – відокремлена частина пром. капіталу,яка застосовується виключно торговими підприємцями у сфері обігу з метою реалізації товарів і отримання прибутку.

Функції торгов капіталу:

*перетворення ггрошового капіталу в рух сукупно-суспільного капіталу.

*збільшує величину капіталу в зайнятому середовищі виробництва.

Форми торговельного капіталу:

-грошово-торговельний –обіг грошей при здійсненні ними торговельних операцій.

-товарно-торговельний – капітал,який авансується на обслуговування торговельно-посередницької діяльності.

Торговельний прибуток — являє собою виражений у грошовій формі чистий дохід підприємця на вкладений капітал, що характеризує його винагороду за ризик здійснення торговельної діяльності, і представляє собою різницю між сукупним доходом і сукупними витратами в процесі здійснення цієї діяльності

Джерело та механізм утворення прибутку:

*нееквівалентний обмін

*певний перерозподіл капіталістичних формацій.