Тема 12. Облік виробничих запасів

1. Поняття про запаси, критерії їх визнання

2. Оцінка виробничих запасів

3. Облік руху виробничих запасів та його документальне оформлення

4. Організація складського обліку

5. Інвентаризація виробничих запасів

12.1 Поняття про запаси, критерії їх визнання

Запаси - є оборотними активами підприємства, які викорис­товуються переважно в одному операційному циклі діяльності підприємств або в період до одного року. Виробничі запаси складають основу виготовлюваної продукції (сировина і основні матеріа­ли), сприяють процесу її виготовлення або покращують влас­тивості готової продукції.

Методологічні засади формування інформації про виз­нання, оцінку запасів, їх розкриття у фінансовій звітності виз­начено у П(С)БО 9 ˮЗапасиˮ.

За П(С) БО 9 запаси - це активи, які:

- утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності (товари, готова продукція);

- перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва (незавершене виробництво);

- утримуються для споживання під час виробництва продукції та надання послуг, а також для управління підприємством (сировина, основні і допоміжні матеріали, малоцінні ташвидкозношувані предмети).

До окремих груп запасів підприємства згідно зі стандартом відносять:

- виробничі запаси - сировина і основні матеріали, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування та адміністративних потреб;

- незавершене виробництво - це продукція (робота, послуги), що не пройшли всіх стадій обробки на даному підприємстві;

- готову продукцію - предмети, обробка яких завершена на даному підприємстві, відповідають визначеним стандартам і технічним вимогам та призначені для продажу;

- товари - матеріальні цінності, придбані підприємством з метою подальшого продажу;

- малоцінні та швидкозношувані предмети - це засоби праці, що використовуються в процесі виробництва чи для адміністративних цілей не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більший одного року;

- молодняк тварин і тварини на відгодівлі, якщо вони оцінюються за нижчою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації запасів.

Норми П(С)БО 9 ˮЗапасиˮ не поширюються на такі за­паси:

- незавершені роботи за будівельними контрактами, включаючи контракти з надання послуг, що безпосередньо пов'язані з ними;

- фінансові активи (цінні папери, що утримуються з метою продажу тощо);

- молодняк тварин і тварини на відгодівлі, продукцію сільського і лісового господарства, корисні копалини, якщо вони оцінюються за чистою вартістю реалізації відповідно до інших положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Одиницею обліку запасів є їх однорідна група або вид. Деталізацію об'єктів обліку запасів підприємство здійснює самостійно, виходячи з управлінських потреб та витрат на ведення обліку. Як правило, облік запасів ведеться за їх видами, які відрізняються від інших видів хоча б однією ознакою (розмі­ром, кольором та ін.). У окремих випадках, коли деталізація за видами не важлива, декілька видів запасів для цілей обліку можуть об'єднати в групи (особливо в умовах ведення обліку вручну).

Запаси визнаються підприємством за таких умов:

- існує імовірність того, що підприємство отримає в май­бутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням;

- їх вартість може бути достовірно визначена.

Як правило, підприємство включає до складу запасів на дату балансу лише фактично отримані цінності і списує зі скла­ду запасів фактично відвантажені. Однак в окремих випадках за умовами договорів поставки у складі запасів можуть рахува­тись і такі, що вже відвантажені з підприємства (право влас­ності на які в нього залишилось) і такі, що повинні надійти, якщо підприємству-покупцю перейшло право власності на них, тобто товари в дорозі.

Перехід права власності на товари в дорозі і пов'язані з ним ризики та вигоди визначається умовами постачання. Перелік умов постачання наводиться у Міжнародних правилах інтерп­ретації комерційних термінів ˮІНКОТЕРМСˮ, якими корис­туються у багатьох країнах світу, в тому числі і в Україні. Найбільш поширені з них - FCA, EXW, FOB та ін.

FCA (франко-перевізник) означає, що продавець постав­ляє товар покупцеві, який буде і перевізником у визначене в угоді місце. Моментом переходу права власності буде отриман­ня покупцем товару та документів на нього у визначеному в угоді місці. Подальші витрати на доставку товару здійснюються за рахунок покупця.

EXW (франко-завод) - покупець отримує товар безпо­середньо на підприємстві виробника разом з документами.

Момент передачі-отримання товару означає для продавця (ви­робника) факт передачі власності та всіх ризиків та вигод, по­в'язаних з цим правом; для покупця - факт отримання товарів у власність. Перевезення товару від виробника (продавця) до покупця здійснюється за рахунок покупця.

FOB (франко-борт, порт відвантаження зазначені) - мо­ментом передачі права власності продавця вважається перехід товару поза поручні судна в порту відвантаження. Всі подальші витрати з перевезення товару несе покупець.

Не вважається передачею фактичне відвантаження запасів зі складу підприємства за договорами посередництва. Можливі такі форми здійснення посередницьких операцій, що визначаються умо­вами укладених договорів: комісії, консигнації, схову, довір­чого управління, та ін.

Угоди комісії чи консигнації передбачають, що власник (ко­мітент або консигнант) передає свій товар торговельному аген­ту (комісіонерові або консигнаторові) для реалізації. Така пе­редача товару не вважається його вибуттям зі складу підприємства власника, хоча фактично він знаходиться в аген­та, який приймає на себе відповідальність за його збереження. В агента такі запаси обліковуються на позабалансовому рахунку 02 ˮАктиви на відповідальному зберіганніˮ, субрахунок 024 ˮТовари, прийняті на комісіюˮ. Після реалізації товару агент передає виручені кошти власникові за вирахуванням комісій­них, що найчастіше складають обумовлений відсоток від суми реалізації. Підприємство-власник запасів буде визнавати змен­шення товарів лише після фактичного продажу агентом покуп­цям.

Якщо підприємство фактично отримало запаси, але не отримало документів постачальника на ці запаси, то воно може визнати їх за балансом за таких умов:

· їх постачання передбачене раніше укладеними угодами;

· кількість і якість отриманих запасів задовольняє покупця;

· покупець може здійснити їх достовірну оцінку запасів.

Отже, підприємство включає до складу залишків запасів:

· власні запаси, що знаходяться на складах, магазинах, у виробничих цехах, які повністю ним контролюються;

· власні запаси, що знаходяться на складах, контроль над якими обмежений;

· запаси в дорозі, за якими, за умовами укладених договорів підприємству перейшло право власності;

· невідфактуровані поставки.

Не включаються до складу запасів: матеріали, прийняті на переробку; матеріальні цінності, прийняті на відповідальне зберігання; товари на комісії; матеріальні цінності, отримані за договорами схову; матеріальні цінності, отримані в довірче управління; попередня оплата за матеріальні цінності.