Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
В-29 Мої задачі 1-6.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
08.12.2018
Размер:
1.46 Mб
Скачать

Задача №3

Визначити навантаження, допустиме на забивну залізобетонну палю, якщо відомі результати її статичних випро-бувань на втиснення (рис. 2.3.). Допустиме осідання будівлі, під яку проектується паля становить мм.

Таблиця 2.1

№ досліда

Fui

1

200,0

25

625

2

210,0

15

225

3

218,0

7

49

4

235,0

-10

100

5

240,0

-15

225

6

247,0

-25

484

Σ

1350

1708


Визначаємо гранично допустиме осідання палі за формулою (2.2) мм. З

графіка знаходимо, що при цьому осіданні граничні опори грунту заглибленню палі становитимуть (див. табл. 2.1)

Перевіряємо експериментальні дані на наявність грубих помилок. Визначаємо складові, які входять у вираз (1.1) .

Визначимо середньоквадратичне відхилення за формулою (1.3):

За табл. 1.1 знаходимо при . Отже, гранично допустима помилка окремого вимірювання становить

Найбільша фактична помилка становить , тому результати всіх дослідів включаються в статистичну обробку.

Визначаємо розрахункове значення несучої здатності палі за формулою (2.1) . Знаходимо складові, які входять в цю формулу: ; кН; , де - визначене з табл. 1.2 при довірчій імовірності і числі ступенів вільності ; .

Для випадку, коли зменшення несучої здатності палі погіршує умови роботи конструкції:

кН.

Визначаємо навантаження, допустиме на палю за формулою

кН,

- несучу здатність палі визначали за результатами польових випробувань статичним навантаженням.

Задача № 4

Визначити навантаження, допустиме на забивну залізобетонну палю, якщо відомі результати її динамічних випробувань.

Номер

варіанта

, мм

Марка палі

Марка молота

Маса наголовника, т

Маса підбабка,т

29

4,5

6,3

5,8

5,0

4,2

5,9

C120.30

C-1047

0,1

0,1

Для розрахунків використовуємо формулу (2.3)

Знаходимо складові, які входять в цю формулу: - паля залізобетонна; м2; - палю заглиблювали дизель-молотом; тс·м; т - загальна маса молота; т; т; - палю заглиблювали дизель-молотом. Підставляємо отримані дані у вихідну формулу. Маємо

т;

т;

т;

т;

т;

т;

Перевіряємо експериментальні дані на наявність грубих помилок. Визначаємо складові, які входять у вираз (1.1) . Допоміжні розрахунки ведемо в табличній формі (див табл. 2.7).

Таблиця 2.7

№ досліда

Fui

1

-0,64

0,41

2

14,48

209,6

3

10,8

116,64

4

4,25

18,06

5

-4,05

16,4

6

5,15

26,52

Σ

552,25

387,63

Визначимо середньоквадратичне відхи-лення за формулою (1.3):

За табл. 1.1 знаходимо при . Отже, допустима помилка вимірювання ста-новить

Найбільша фактична помилка становить , тому результати всіх дослідів включаються в статистичну обробку.

Визначаємо розрахункове значення несучої здатності палі за формулою (2.1) . Знаходимо складові, які входять в цю формулу: ; т; , де - визначене з табл. 1.2 при довірчій імовірності і числі ступенів вільності ; .

Для випадку, коли зменшення несучої здатності палі погіршує умови роботи конструкції:

т.

Визначаємо навантаження, допустиме на палю за формулою

т,

- несучу здатність палі визначали за результатами польових випробувань динамічним навантаженням.

Задача № 5

Визначити значення граничного опору забивних паль поперечним перерізом 30х30см, довжиною 6м, 8м і 10м за результатами статичного зондування зондом ІІ-го типу в пилувато-глинистих грунтах.

Для палі довжиною 6м:

Таблиця 3.1

,

м

,

кПа

,

кПа ּм

2,0

1,0

1,0

2,0

2,0

4,1

1,0

8,2

2,0

4,8

1,0

Σ

9,6

19,8


Значення граничного опору грунту заглибленню палі в точці зондування виз-начаємо за формулою (2.4)

.

Знаходимо складові, які входять в цю формулу

кПа

кПа – визначене з графіка;

- за табл. 2.2;

м2 - площа поперечного перерізу палі;

м - периметр поперечного перерізу палі;

м - величина заглиблення палі;

кПа - допоміжний розрахунок див. табл. 2.3

Таким чином, граничний опір грунту заглибленню палі в точці зондування буде

кН.

Для палі довжиною 8м:

Таблиця 3.2

,

м

,

кПа

,

кПа ּм

2,0

1,0

1,0

2,0

2,0

4,1

1,0

8,2

2,0

4,8

1,0

9,6

2,0

6,0

1,0

12,0

Σ

31,8


Значення граничного опору грунту заглибленню палі в точці зондування виз-начаємо за формулою (2.4)

.

Знаходимо складові, які входять в цю формулу

кПа

кПа – визначене з графіка;

- за табл. 2.2 (за інтерполяцією);

м2 - площа поперечного перерізу палі;

м - периметр поперечного перерізу палі;

м - величина заглиблення палі;

кПа - допоміжний розрахунок див. табл. 2.3

Таким чином, граничний опір грунту заглибленню палі в точці зондування буде

кН.

Для палі довжиною 10м:

Таблиця 3.3

,

м

,

кПа

,

кПа ּм

2,0

1,0

1,0

2,0

2,0

4,1

1,0

8,2

2,0

4,8

1,0

9,6

2,0

6,0

1,0

12,0

2,0

9,6

1,0

19,2

51,0


Значення граничного опору грунту заглибленню палі в точці зондування виз-начаємо за формулою (2.4)

.

Знаходимо складові, які входять в цю формулу

кПа

кПа – визначене з графіка;

- за табл. 2.2 (за інтерполяцією);

м2 - площа поперечного перерізу палі;

м - периметр поперечного перерізу палі;

м - величина заглиблення палі;

кПа - допоміжний розрахунок див. табл. 2.3

Таким чином, граничний опір грунту заглибленню палі в точці зондування буде

кН.

Задача № 6

Визначити стійкість укосу методом круглоциліндричних поверхонь ковзання. Висота укосу Н=9,0 м, довжина укосу Н=13 м. Характеристики грунту в укосі взяті за результатами обчислень, виконаних в задачах № 1 і № 2: кН/м3 - для випадку, коли збільшення питомої ваги погіршує умови роботи конструкції; , кПа - для випадку, коли зменшення характеристик погіршує умови роботи конструкцій.

Викреслюємо в масштабі схему укосу (рис. 3.2). Проводимо з нижньої точки укосу А вертикальний відрізок довжиною 2,5Н=2,5·9=22,5м. Подальші розрахунки ведемо в табличній формі (див. табл. 3.1).

Рис. 3.1 Розрахункова схема укосу.

Коефіцієнт стійкості укосу

Нормативний коефіцієнт стійкості

, де

- для першого класу капітальності; - в основі залягають пилувато-глинисті грунти в стабілізованому стані.

Оскільки , то стійкість укосу забезпечена.

Таблиця 3.4

№ від- сіку

hi , м

bi , м

Вага відсіку

Δ hi м

αi = arctg Δhi/ bi

Ni = Gicos αi ,

Тi = Nitg φI ,

li = bi/cos αi ,

Qi =cI li ,

Fi =Gisin αi ,

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

1,3

2,0

25,194

0,09

2,577

25,17

6,787

2,002

65,105

1,131

 

1,3

 

 

 

 

 

 

 

2

2,41

2,0

71,9

0,27

7,688

71,257

19,213

2,018

65,625

9,619

 

2,41

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

3,34

2,0

111,435

0,46

12,953

108,599

29,282

2,052

66,731

24,978

 

3,34

 

 

 

 

 

 

 

4

4,07

2,0

143,606

0,66

18,263

136,372

36,77

2,106

68,487

45,003

 

4,07

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

4,58

2,0

167,637

0,87

23,509

153,723

41,449

2,181

70,926

66,869

 

4,58

 

 

 

 

 

 

 

6

4,8

1,5

136,338

0,82

28,664

119,629

32,256

1,71

55,609

65,398

 

4,8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7

4,86

1,5

140,408

0,97

24,069

128,2

34,567

1,643

53,43

57,264

8

4,86

 

 

 

 

 

 

 

3,7

1,5

124,42

1,16

37,716

98,423

26,538

1,896

61,658

76,114

3,7

2,32

 

1,5

 

87,501

 

1,39

 

 

 

 

 

 

42,82

64,181

17,305

2,045

66,503

59,474

10

2,32

0

2,0

 

44,962

2,32

 

 

 

 

 

 

49,236

29,358

7,916

3,063

99,609

34,054

Σ

9

252,083

673,683

439,904