93. Довідково-допоміжні криміналістичні обліки, їх характеристика і можливості.

Довідково-допоміжні обліки або як їх ще називають у літературі – експертно-криміналістичні колекції і картотеки призначені для оперативного забезпечення процесів виявлення, розкриття і розслідування злочинів і зосереджені на регіональному рівні в ЕКЦ та центрі в КЦ МВС.

Сукупності індивідуальних ознак, що характеризують вищеперераховані об'єкти довідково-допоміжних обліків, сприяють встановленню цілого ряду важливих для розшуку обставин.

І. Колекції слідів знарядь зламу сприяють з'ясуванню знаряддя, котрим міг бути залишений слід на місці події; виявити і наглядно уявити аналог знаряддя злочину або інших предметів, зв'язаних з вчиненням злочину.

2. Довідкові колекції зброї та бойових припасів – сприяють визначенню за наявними зразками системи і моделі зброї із довідкової зброї використовуються під час проведення експериментальної стрільби із досліджуваної зброї, якщо аналогічні деталі в ній відсутні або несправні.

3. Натурні колекції різноманітних речовин і матеріалів використовуються для встановлення природи цих об'єктів у ході порівняльних досліджень, для класифікації об'єктів за зовнішнім виглядом, а також є джерелами еталонів для кількісних методів аналізу.

Використання в криміналістичних дослідженнях сучасних фізико-хімічних методів аналізу, таких як хроматографія, атомна і молекулярна спектроскопія, рентгенівські методи тощо є неможливим без застосування спеціальних атласів спектрів, хроматограм, рентгенограм, каталогів якісного і кількісного складу речовин та матеріалів.

Ці каталоги складаються за об'єктами експериментального дослідження.

Під час аналізу здійснюється порівняльне дослідження спектра або рентгенограми невідомої речовини і відповідно матеріалу з атласу.

94. Система та структура складових криміналістичної техніки як частини криміналістики.

Криміналістична техніка як розділ криміналістики має певну систему. До неї входять такі складові:

• основи криміналістичної техніки (загальні положення);

• відеозапис, судова фотографія та кінематографія;

• трасологія;

• судова балістика;

• техніко-криміналістичне дослідження документів;

• криміналістичне дослідження письма;

• ідентифікація людини за ознаками зовнішності (судова

габіто-логія);

• кримінальна реєстрація.

95. Поверхневі та об”ємні сліди. Методи (способи) їх виявлення та факультативної фіксації.

Об'ємні (вдавлені) сліди відображають зовнішню бу­дову слідоутворюючого об'єкта в об'ємі, тобто у всіх трьох його вимірах — за довжиною, шириною і глибиною. Вони виникають від вдавлення слідоутворюючого об'єкта у по­датливу слідосприймаючу поверхню, яка при цьому де­формується. Часто об'ємні сліди утворюються на слідо-сприймаючій поверхні (наприклад, ґрунті, деревині, плас­тиліні, замазці) в результаті натискання або удару (сліди взуття на снігу, сліди пальців рук на пластиліні та ін.). Об'ємний слід дає змогу уявити зовнішню будову та окремі елементи слідоутворюючого об'єкта. Поверхневі (площинні) сліди виникають у результаті змін, що відбуваються на поверхні слідосприймаючого об'єкта (за двома вимірами — довжиною і шириною). Оби­два об'єкти, що беруть участь у слідоутворенні, за твердіс­тю приблизно однакові. До поверхневих слідів можуть належати, наприклад, сліди пальців рук на поверхні меб­лів, сліди босих ніг на паркетній підлозі, сліди протектора транспортного засобу на асфальті.

Поверхневі сліди звичайно поділяють на два види: сліди нашарування і сліди відшарування.

Виявлення, фіксація та вилучення матеріальних слідів здійснюється час­тіше всього у ході огляду місця події. Методи та засоби виявлення й фіксації слідів залежать від виду, поверхні та матеріалу слідосприймаючого об'єкта. Засоби фіксації: протоколювання, фотографування, копіювання, моде­лювання, вилучення предмета разом зі слідом.