Міністерство освіти та науки України

Харківський державний університет будівництва та архітектури

Кафедра економічної кібернетики та інформаційних технологій

Курсова робота «Автоматизоване проектування залізобетонних конструкцій стержневих систем»

З дисципліни

«Інформатика(спецкурс)»

Виконала:

Ст.гр. П-35

Олісневич В.В.

Перевірила:

Солодовник А.В.

Донева І.В.

Харків 2011р.

Вступ

Метою данної роботи є створення розрахункових схем трьохстержневих конструкцій: многопрольотної шарнірно-консольної балки, плоскої рами і плоскої трьохшарнірной арки за допомогою програмного комплексу «ЛИРА». Необхідно виконати розрахунок систем і отримати результати розрахунку, епюри продольних та поперечних зусиль та згибаючих моментів.

У данній курсовій роботі будуть приведені поняття і алгоритми розрахунку трьох різних стержневих конструкцій у ПК «ЛИРА», построєні епюри продольних и поперечних зусиль, згибаючих моментів, а також виконан загальний аналіз о напруженно-деформованного стану конструкцій.

1. Загальні відомості про програмний комплекс лира.

Для автоматизації процесу проектування й розрахунку стержневих конструкцій в будівництві використовують такі програмні комплекси (ПК), як наприклад:

• ЛІРА;

• інтегроване середовище аналізу конструкцій SCAD;

• програмний комплекс МОNОМАХ;

• програмний комплекс ROBOT та інші.

У даних методичних вказівках роглядається ПК ЛІРА 9.2, що використовується для розрахунку будівельних конструкцій.

Програмний комплекс ЛІРА – це багатофункціональний програмний комплекс для розрахунку, дослідження й проектування конструкцій різного призначення [1-17], який складається з декількох взаємопов’язаних інформаційних систем.

За функціональним призначенням в ПК "ЛІРА-Windows" виділяють наступні основні частини:

ЛИР-ВИЗОР − графічне середовище користувача;

ВХОДНОЙ ЯЗЫК − задання вхідних даних у текстовому режимі;

ЛИР-ЛИН − лінійний процесор;

ЛИРА-СТЕП − нелінійний процесор;

ЛИР-АРМ − постпроцесор конструктора залізобетонних конструкцій;

ЛИР-СТК − постпроцесор конструктора сталевих конструкцій;

ЛИТЕРА − визначення еквівалентних напружень за різними теоріями міцності;

УСТОЙЧИВОСТЬ − визначення коефіцієнтів стійкості споруд;

ФУНДАМЕНТ − збір навантажень на обрізи фундаментів;

СЕЧЕНИЕ − визначення геометричних характеристик для перерізів різного профілю.

Процесори мають вбудовану бібліотеку кінцевих елементів, розвинену систему діагностики і довідкової інформації.

Разом з ЛИР-ВИЗОР процесори утворюють розрахунковий комплекс, що виконує розрахунки на статичні й динамічні впливи, які визначають розрахункові поєднання зусиль і розрахункові поєднання навантажень.

Система ЛИР‑ ВИЗОР – це єдине графічне середовище, що має у своєму розпорядженні великий набір можливостей і функцій:

• для формування адекватних кінцево-елементних і супер-елементних моделей об'єктів, що розраховуються;

• для детального візуального аналізу і коригування створених моделей;

• для задання фізико-механічних властивостей матеріалів, зв'язків, різноманітних навантажень, характеристик різних динамічних впливів, а також взаємозв'язків між завантаженнями під час визначення їх найбільш небезпечних поєднань.

Можливості, надані за результатами розрахунку під час відображення напружено-деформованого стану об'єкта, дозволяють зробити детальний аналіз отриманих даних:

• за ізополями переміщень і напруг;

• за епюрами зусиль і прогинів;

• за мозаїками руйнування елементів;

• за головними й еквівалентними напруженнями та за багатьма іншими параметрами.

У ЛИР-ВИЗОР включена система документування, на основі якої користувач може на екрані формувати обрані ним форми таблиць, створювати будь-який вид текстової і графічної інформації, формувати креслення з усіма необхідними атрибутами (штампи, надписи, примітки) і одержувати тверді копії на будь-яких типах пристроїв виведення.

Розвинена система підказувань (help) дозволяє користувачеві працювати з програмним комплексом без частих звернень до інструкції.

Автори наводять основні прийоми роботи в ПК-ЛІРА і не ставлять перед собою задачу аналізувати отримані розв’язки задач будівельної механіки. У методичних вказівках розглядаються основні моменти використання ПК-ЛІРА тільки для розрахунків стержневих конструкцій.

Під час виконання команд користувач працює з діалоговим вікном, у якому необхідно задавати числові значення різних параметрів у відповідних вікнах або обирати один параметр із наявного набору взаємовиключних параметрів.

ЛИР-ВИЗОР містить підсистему Документатор, у якій користувач створює, компонує, виводить на роздрук креслення, призначені для документування поточної задачі, створює текстові звіти про результати розв’язання задачі.