- •Лекція 11: «Транспортний комплекс»
- •Роль транспорту в народному господарстві України
- •2. Особливості розміщення і функціонування різних видів транспорту
- •Роль паливно-енергетичному комплексі в народному господарстві України. Його структура.
- •2. Паливно-енергетичний баланс та перспективи його формування
- •2. Структура і сучасний стан розвитку машинобудівного комплексу
- •Лекція 13: «Хіміко-промисловий комплекс»
- •Структура і особливості розміщення підприємств хімічного комплексу.
- •Проблеми та перспективи розвитку і розміщення галузей лісопромислового комплексу
- •Металургійний комплекс План
- •1. Характеристика природно ресурсного потенціалу економічних районів.
- •2. Ресурсо-забезпечення і його значення для розвитку народного господарства країни.
2. Паливно-енергетичний баланс та перспективи його формування
Сукупність економічних показників, які характеризують обсяги, територіальне розміщення та структуру видобування, виробництва, розподілу та використання палива і енергії в країні та її областях, являє собою паливно-енергетичний баланс (ПЕБ). Паливно-енергетичний баланс складається з прибуткової та витратної частин (табл. 3.6).
У прибутковій частині балансу зафіксовані такі показники: видобуток природного палива — вугілля, газу, нафти, торфу, д-ров (природні ресурси); виробництво природних енергетичних ресурсів, які включають виробництво електро- і теплоенергії на теплових (ТЕС) і атомних електростанціях (АЕС). Крім того, до цієї частини балансу зараховують нетрадиційні природні енергетичні ресурси (енергія вітру, сонця, геотермальна, низькопотенційне тепло та ін.), а також відбір газу з підземних сховищ газу, імпорт енергоресурсів та залишок ресурсів на початок року.
Друга частина балансу (витратна) включає споживання енергетичних ресурсів і складається з таких статей витрат:
-
перетворення в інші види енергії — електро- і теплоенергію, стиснене повітря і доменне дуття;
-
виробничо-технологічні потреби, включаючи втрати під час збереження, транспортування і формування держрезерву;
-
закачка природного газу в підземні сховища газу;
-
експорт;
-
залишок у постачальників і споживачів на кінець року.
У структурі виробництва (видобутку) природного палива в Україні переважає вугілля. В 2000 р. питома вага вугілля в структурі видобутку становила 57,7 %, тоді як на нафту припадало 7,2 %, на природний газ — 26 %. Разом з тим у споживанні паливно-енергетичних ресурсів домінуюча роль належить природному газу. Питома вага природного газу в загальному споживанні паливно-енергетичних ресурсів становила 41,8 %, тоді як вугілля — лише 25,2 %, топкового мазуту — 1,5 %.
Таким чином, якщо в структурі виробництва власних енергетичних ресурсів переважає вугілля, то в структурі споживання провідна роль належить природному газу.
Паливно-енергетичний баланс і еволюція його структури характеризують не лише певний рівень використання тих чи інших енергоносіїв, а й науково-технічні, соціальні, організаційні та виробничі зрушення в промисловості, сільському господарстві, на транспорті, в побутовому обслуговуванні населення.
В Україні за останні 10 років ВВП зменшився в три рази, обсяги промислового виробництва — у два рази. Видобуток вугілля за цей самий час знизився у два рази, видобуток природного газу — у півтора раза, виробіток електроенергії скоротився майже на 125 млрд кВт • год. Використання народногосподарським комплексом паливно-енергетичних ресурсів за період 1990—2000 рр. скоротилося на 46,8 %. За рівнем споживання електроенергії на душу населення Україна відкотилася на рівень 1973 р., тоді як ще десять років тому країна за цим показником зовсім незначно поступалася таким промислово розвинутим країнам, як Німеччина, Франція, Англія та Італія.
Причиною цього стало зменшення обсягів виробництва в усіх галузях національної економіки, зниження рівня використання виробничих потужностей і відповідно збільшення питомих витрат палива й енергії, зберігання в структурі виробництва значної кількості енер-гомісткої дешевої продукції, що поглинає значну кількість паливно-енергетичних ресурсів, погіршення якості сировини і палива, що веде до підвищення розміру питомих витрат енергоресурсів, тощо.
Головне завдання розроблення і дотримання паливно-енергетичного балансу — це ефективне і надійне забезпечення потреб країни в паливі та енергії високої якості з прийнятними техніко-економіч-ними показниками, що визначають його тісний зв'язок з масштабами, структурою і темпами розвитку всього народного господарства.
Структурна перебудова виробництва і науково-технічний прогрес повинні привести до істотного зменшення питомих норм витрат енергетичних ресурсів на одиницю продукції і сприяти зменшенню обсягів їх споживання в країні.
За період 2000—2010 рр. темпи зростання валового внутрішнього продукту випереджатимуть темпи споживання паливно-енерге-тичих ресурсів. Як зазначалось, таких народногосподарських пропорцій може бути досягнуто за рахунок структурних змін в економіці, сталої динаміки зниження питомих витрат палива та енергії.
Таке співвідношення досягається за намічених обсягів власного видобутку вугілля в 2010 р. — 100,0 млн т, газу природного — 24,5 млрд м , нафти — 5,4 млн т, використання нетрадиційнних і поновлюваних видів палива і джерела енергії — 7,1 млн т у. п.
Виходячи з оцінки запасів вугілля в Україні, йому повинна належати основна роль у забезпеченні потреб народного господарства в паливі. У результаті значного вичерпання запасів нафти і газу на основних родовищах України, введення в експлуатацію переважно дрібних родовищ, а також внаслідок інших негативних чинників виникає серйозна проблема щодо збільшення обсягів видобутку цих найбільш прогресивний паливних ресурсів і, як наслідок, — необхідність їх ввезення в Україну у постійно зростаючих масштабах.
У балансі енергоносіїв кінцевого використання передбачається подальше збільшення частки переробних і облагороджених видів палива з підвищенням як якості, так і рівня переробки первинної сировини. ОсоРливо характерним щодо цього є розвиток нафтопереробки зі зростанням потужностей із вторинних процесів і скороченням споживання мазуту я* котельно-пічного палива. Зростання витрат на видобуток нафти зумовлює економічну доцільність перевищення обсягів виробництва моторного палива та інших світлих нафтопрЮДУктів за рахунок збільшення глибини переробки нафти замісти отримання цих продуктів за рахунок додаткового видобування нафти при незмінній глибині переробки.
Для забезпечення прогнозних рівнів розвитку економіки потреба в електроенергії повинна зрости в цілому по Україні до 225—230 млрд кВт У 2010 р. порівняно з 2000 р. передбачаються такі структурні зміни в електросроживанні: промисловості з 40,7 до 42,7—43,0 %, У сільському господарстві з 5,1 до 8,7—8,9 %, у будівництві від 0,5 ДО 1,2—1,3 %, у житлово-комунальному господарстві з 23 до 25 % і, навпаки, знизиться питома вага на виробничі потреби самоТ" галузі та втрати 0 електромережах.
У процесі формування територіальнрї структури паливно-енергетичного балансу особливого значення набуває запровадження енергозберігаючих заходів у дефіцитних на енергоресурси районах, а також залучення нетрадиційних джереД палива (енергії). Ці заходи створюють можливість скорочення транспортних витрат на доставку енергоресурсів з інших районів, що забезпечує суттєвий ефект, особливо для зон, які віддалені від енергетичних баз.
Економічна ефективність прогнозного паливно-енергетичного балансу полягає в повному та надійному забезпеченні економіки України паливно-енергетичними ресурсами за рахунок нарощування власного видобутку (виробництва) палива, проведення реструктуризації паливно-енергетичного комплексу під контролем держави, реалізації програм з енергозбереження, диверсифікації джерел паливозабезпечення, особливо з природного газу та нафти.