- •Лекція 2. Історія та основні етапи розвитку інформаційних і комунікаційних технологій
- •2.2. Роль і значення інформаційних революцій у появі та розвитку наукового знання про соціальне явище „міжнародна інформація”.
- •1. Сутність і характерні риси історичного, формаційного і цивілізаційного теоретико-методологічних підходів до визначення етапів історичного розвитку людської цивілізації
- •2. Міжобщинні господарські зв’язки в доісторичні часи
- •2.1. Роль і значення інформаційних революцій у появі та розвитку наукового знання про соціальне явище „міжнародна інформація”
- •2.1.1. Наслідком подібних перетворень було надбання людським суспільством нової якості, а саме:
- •2.1.2. Загальна характеристика етапів розвитку якісних зміни в іт.
- •1) Ознака поділу – вид завдань і процесів обробки інформації:
- •2) Ознака поділу – проблеми, що стоять на шляху інформатизації суспільства:
- •3) Ознака поділу – перевага, яку приносить комп’ютерна технологія:
- •4) Ознака поділу – види інструментарію технології:
- •2.2. Міжнародна інформація і міжнародна інформаційна діяльність: основні поняття як лексичні елементи мови наукової галузі та навчальної дисципліни „Міжнародна інформація”
- •2.3. Функції міжнародної інформації
4) Ознака поділу – види інструментарію технології:
1-й етап (до другої половини XIX ст.) – „ручна” інформаційна технологія, інструментарій якої складали: перо, чорнильниця, книга. Комунікації здійснювалися ручним способом шляхом переправлення через пошту листів, пакетів, депеш. Основна мета технології – представлення інформації в потрібній формі.
2-й етап (з кінця XIX ст.) – „механічна” технологія, інструментарій якої складали: пишуща машинка, телефон, телеграф, диктофон, оснащена більш довершеними засобами доставки пошта. Основна мета технології – представлення інформації в потрібній формі зручнішими засобами.
3-й етап (40 – 60-і рр. XX ст.) – „електрична” технологія, інструментарій якої складали: великі ЕОМ і відповідне програмне забезпечення, електричні пишущі машинки, ксерокси, портативні диктофони.
Змінюється мета технології. Акцент в інформаційній технології починає переміщатися з форми представлення інформації на формування її змісту.
4-й етап (з початку 70-х рр. ХХ ст.) – „електронна" технологія, основним інструментарієм якої стають великі ЕОМ і створювані на їх базі автоматизовані системи управління (АСУ) та інформаційно-пошукові системи (ІПС), оснащені широким спектром базових і спеціалізованих програмних комплексів. Центр тяжіння технології ще більш зміщується на формування змістовної сторони інформації для управлінського середовища різних сфер суспільного життя, особливо на організацію аналітичної роботи. Безліч об’єктивних і суб’єктивних чинників не дозволили вирішити завдання, котрі були поставлені новою концепцією інформаційної технології. Проте, був набутий досвід формування змістовної сторони управлінської інформації і підготовлена професійна, психологічна та соціальна база для переходу на новий етап розвитку технологій.
5-й етап (з середини 80-х рр. ХХ ст.) – „комп’ютерная” („новітня”) технологія, основним інструментарієм якої є персональний комп’ютер з широким спектром стандартних програмних продуктів різного призначення. На цьому етапі відбувається процес персоналізації АСУ, який виявляється у створенні систем підтримки ухвалення рішень певними фахівцями. Подібні системи мають вбудовані елементи аналізу та інтелекту для різних рівнів управління, реалізуються на персональному комп’ютері та використовуються телекомунікації. У зв’язку з переходом на мікропроцесорну базу істотним змінам піддаються й технічні засоби побутового, культурного та інших призначень. Починають широко використовуватися в різних областях глобальні та локальні комп’ютерні мережі.
Більш цілісне уявлення про характер впливу наслідків інформаційних революцій на етапи розвитку технологій в галузі обробки, зберігання та передачі інформації та зміну поколінь електронно-обчислювальних машин (ЕОМ) дає наступна хронологія:
1-е покоління (з початку 50-х рр. ХХ ст.). Елементна база – електронні лампи. ЕОМ відрізнялися: 1) великими габаритами, 2) великим споживанням енергії, 3) малою швидкодією, 4) низькою надійністю, 5) програмуванням в кодах.
2-е покоління (з кінця 50-х рр. ХХ ст.). Елементна база – напівпровідникові елементи. В ЕОМ – покращали в порівнянні з попереднього покоління всі технічні характеристики. Для програмування використовуються алгоритмічні мови.
3-е покоління (з початку 60-х рр. ХХ ст.). Елементна база – інтегральні схеми, багатошаровий друкарський монтаж. В ЕОМ – 1) різке зменшення габаритів, 2) підвищення їх надійності, 3) збільшення продуктивності, 4) забезпечений доступ з віддалених терміналів.
4-е покоління (з середини 70-х рр. ХХ ст.). Елементна база – мікропроцесори, великі інтегральні схеми. В ЕОМ – 1) покращилися технічні характеристики; 2) налагоджений масовий випуск персональних комп’ютерів; 4) став домінувати розвиток в напрямку створення могутніх багатопроцесорних обчислювальні системи з високою виробничою потужністю, створення дешевих мікро-ЕОМ.
5-е покоління (з середини 80-х рр. ХХ ст.): 1) повсюдне застосування комп’ютерних інформаційних технологій; 2) впровадження у всі сфери комп’ютерних мереж та їх об’єднання; 3)використання розподіленої обробки та зберігання інформаційних даних; 4) розпочалася розробка інтелектуальних комп’ютерів, котра поки що не увінчалася успіхом.