- •2.Види і принципи екологічної політики. Теорія зовнішніх ефектів.
- •3.Пріоритети екобезпеки. Екобезпека та екостратегія.
- •4.Критерії екобезпеки.
- •5. Зони екологічного лиха.
- •6. Типи аварійних ситуацій.
- •8.Предмет екологічного менеджменту.
- •7.Природні ресурси та природні умови,їх екологічна оцінка.
- •9. Основні принципи і елементи системи екологічного менеджменту.
- •10. Стан екологічного менеджменту в Україні.
- •12. Визначення екоменеджменту з позицій міжнародних стандартів.
- •13. Історичні корені і хронологія розвитку. Поняття іso та emas.
- •15. Мета і завдання екоменеджменту,як наукової дисципліни.
- •17. Системний підхід до екологічного менеджменту.
- •19. Перспективи розвитку екоменеджменту в Україні.
- •30. Система екологічного менеджменту на підприємствах
- •32. Екологічна оцінка господарських рішень. Принципи екологічної оцінки
- •24. Місце і роль екологічного аудиту в управлінні природокористування.
- •11. Правові та організаційні особливості проведення екологічного аудиту
- •22.Законодавчо- регулююча база екологічного менеджменту
2.Види і принципи екологічної політики. Теорія зовнішніх ефектів.
Екополітика - система заходів, пов'язаних із впливом суспільства на природу.
Екологічна політика (ЕП) буває п'яти видів:
1.Глобальна - проведення міжнародних, політичних і зовнішньоекономічних акцій з урахуванням екологічних обмежень у соціально-економічному розвитку, запасів наявних у світі природних ресурсів і їхнього розподілу між країнами.
2.Державна - соціально-економічна політика, у тому числі міжнародна, побудована на розумінні ефектів і недоліків, пов'язаних з екологічним станом території й акваторії.
3.Регіональна екополітика - політика держави стосовно регіонів, а також: екополітика, здійснювана самими регіонами.
4. Місцевий рівень - проведення локального й об'єктивного моніторингу; здійснення державного контролю за дотриманням природоохоронного законодавства; організація розробки місцевих екологічних програм і проектів.
Принципами екополітики в Законі України «Про охорону навколишнього природного середовища» (1991 р.) передбачено:
-
введення плати за погіршення якості природних ресурсів (ці платежі повинні здійснюватися за рахунок прибутку підприємств, установ і організацій);
-
введення екологічного страхування.
-
встановлення підвищених норм амортизації основних виробничих природоохоронних фондів.
Теорія зовнішніх ефектів. Глобальним і локальним екосистемам властива відносна стійкість до зовнішніх та внутрішніх впливів, пластичність, виживання в екстремальних умовах, циклічність і ритмічність процесів, збалансованість природних процесів.
Однак одні види діяльності можуть призводити до змін стану природних компонентів і впливати на результативність інших видів діяльності.
Так, промислове забруднення атмосфери викликає зниження врожайності сільськогосподарських культур; скидання забруднених вод у водойми знижує їхню рибопродуктивність.
Це наслідок зовнішніх ефектів стосовно первинних джерел забруднення.
Як правило, зовнішні ефекти не враховуються першими, але впливають на економічний результат інших суб'єктів господарювання.
3.Пріоритети екобезпеки. Екобезпека та екостратегія.
Екологічна безпека - такий стан навколишнього середовища, при якому стає неможливим погіршення екологічної обстановки і виникнення небезпеки для здоров'я людей.
Складовими елементами екобезпеки є:
-
Екологічно чиста продукція - матеріали чи продукти (харчового і технічного призначення), що не мають шкідливих домішок у концентраціях, небезпечних для природного середовища, тварин, рослин і людини (на відміну від ковбаси червоного кольору, смол у сигаретах, вживання кока-коли).
-
Екологічно чисті Грунти - які не мають у своєму складі домішок у кількості, що загрожує біоценозу ґрунту і здоров'ю людини (радіаційне забруднення ґрунтів, хімічне забруднення, поля зрошення).
-
Екологічно чисте виробництво - забезпечення такого рівня організації виробництва, при якому встановлюється відповідність екологічним вимогам, нормам і нормативам.
В умовах ринкової економіки і кризового її стану особливий інтерес викликає інтегрований підхід до формування еколого-еко-номічної політики на найближчу і більш віддалену перспективи.
Актуальним стає принцип екологічно стійкого розвитку території. Тобто, уся система територіальної організації суспільства й окремих її компонентів повинна розвиватися в напрямку екологічно стійкого стабільного простору.
Такий розвиток передбачає формування територіальної системи без збитку для задоволення потреб майбутніх поколінь.
Підприємства й організації зобов'язані дотримуватися умов екобезпеки при розміщенні, проектуванні, спорудженні й експлуатації виробництв.
Спеціальні умови екобезпеки існують для сільського господарства (збереження, застосування і використання ядохімікатів, дефоліантів, пестицидів), для військових і оборонних об'єктів.
При плануванні і забудові території повинна враховуватися екологічна ємність території.