- •Риси економічного розвитку
- •У міжнародних відносинах:
- •В соціальних відносинах:
- •5. Період назрівання другої світової війни
- •В економіці:
- •В політичній сфері:
- •У міжнародних відносинах:
- •Тема 1. Перша світова війна (1914-1918 рр.) початок першої світової війни
- •Німеччина
- •Велика Британія
- •Франція
- •Країни Антанти
- •Східний фронт
- •Висновки:
- •Висновки:
- •Висновки:
- •Висновки:
- •Підсумки кампанії 1917 р.
- •Закінчення війни
- •Умови перемир'я:
- •Тема 2. Облаштування повоєнного
- •1. Територіальні.
- •2. Військові.
- •3. Фінансово-економічиі.
- •4. Утворення міжнародних організацій.
- •Підсумки:
- •Висновки:
- •Мета створення Ліги Націй:
- •План Дауеса передбачав:
- •Висновки:
- •Висновки:
- •"Договір дев'яти держав"
- •Висновки:
- •Значення пакту:
- •Тема 3. Західні демократії сполучені штати америки
- •Причини:
- •Причини:
- •Висновки:
- •Причини економічної кризи:
- •Криза виявилася в:
- •Франклін Рузвельт
- •Втілення "нового курсу"
- •Висновки:
- •Висновки:
- •Велика британія
- •1923-1924 Рр. — уряд Стенлі Болдуїна)
- •Заходи уряду р. Макдональда
- •Недоліки діяльності уряду
- •Франція
- •Прояви економічної кризи:
- •Уряд "Національного блоку"
- •Уряд "Національного блоку" — союзу правих партій і частини радикалів (1926-1928 рр.)
- •Тема 4. Тоталітарні та диктаторські режими
- •Основні риси фашизму:
- •Склад Тимчасового уряду:
- •Причини двовладдя:
- •Значення Лютневої революції:
- •Негативні наслідки:
- •Висновки:
- •Україна
- •Білорусь
- •Закавказзя
- •Фінляндія
- •Прибалтика
- •Татари і башкири
- •Висновки:
- •Причини громадянської війни:
- •Утворення срср
- •Висновки:
- •Причини колективізації:
- •Висновки:
- •Висновок:
- •Відбувалася фашизація країни:
- •Висновки:
- •Причини революції:
- •Уряд здійснив низку заходів:
- •0Олітичний устрій Німеччини за Веймарською конституцією
- •Баварія
- •Причини поразки:
- •Виборці
- •Висновки:
- •Веймарська республіка
- •Висновки:
- •Висновки:
- •Висновки:
- •Висновки:
- •Висновки:
- •Висновки:
- •Причини:
- •Висновки:
- •Програма Народного фронту:
- •Тема 5. Країни центральної та східної європи
- •Висновки:
- •В галузі економіки:
- •Томаш Масарик
- •Едуард Бенеш
- •Висновки:
- •За правління м. Хорті:
- •Війна принесла Румунії:
- •Висновки:
- •Висновки:
- •Висновки:
- •Висновки:
- •28 Червня 1921 р. Було затверджено Видовданську конституцію
- •Тема 6. Країни азії, африки та латинської америки японія
- •Висновки:
- •Наслідки "Руху 4 травня":
- •Значення "Руху 4 травня":
- •Причини революції:
- •Завдання революції:
- •Особливості революції:
- •Наслідки революції:
- •Причини поразки революції:
- •Висновки:
- •Політика Реза-хана:
- •Реформи Реза-шаха Пехлеві
- •Внутрішня політика:
- •Зовнішня політика:
- •Висновки:
- •Висновки:
- •Висновки:
- •Тема 7. Розвиток культури освіта. Наука. Техніка
- •Найважливіші досягнення науки
- •Висновки:
- •Висновки:
- •Видатними кінорежисерами цього періоду були:
- •Тема 8. Міжнародні відносини
- •Висновки:
- •Висновки:
- •Висновки:
- •Переддень війни
- •Висновки:
- •Висновки:
- •Тема 1. Перша світова війна (1914-1918рр.)
- •Висновки:
- •Тема 2. Облаштування повоєнного світу
- •Тема 4. Тоталітарні та диктаторські режими
- •Тема 3. Західні демократії
- •Тема 6. Країни Азії, Африки та Латинської Америки
- •Тема 5. Країни Центральної та Східної Європи
- •Тема 8. Міжнародні відносини
ВСТУП
ГОЛОВНІ РИСИ СВІТОВОГО РОЗВИТКУ В 1914-1939 рр.
ГОЛОВНІ РИСИ ПОЛІТИЧНОГО РОЗВИТКУ
1. Перша світова війна призвела до розпаду імперій:
Австро-Угорської,
Німецької,
Османської,
Російської та появи нових незалежних держав у Європі: Австрії, Чехо-Словаччини, Угорщини, Польщі, Югославії, Фінляндії, Латвії, Литви, Естонії.
-
Встановилися тоталітарні режими (в Італії, Німеччині, СРСР).
-
Відбувалося становлення громадянського суспільства (США, Канада).
-
Розвивалися реакційні тенденції, поворот до фашизму.
-
Гостре протистояння між тоталітарними і демократичними країнами призвело до Другої світової війни.
ГОЛОВНІ РИСИ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ
-
Завершилося формування індустріального суспільства.
-
Переважав розвиток важкої промисловості.
У 1913 р. вона становила такий процент у провідних країнах світу:
Велика Британія — 70,
Німеччина — 61,
США — 63.
-
Зростали прибутки монополій.
-
Тривав вивіз капіталу за кордон.
-
Світ був поділений на економічні сфери впливу.
-
Країни розвивалися нерівномірно.
-
С" лстерігалася економічна нестабільність, періоди економічного зростання супроводжувалися падінням виробництва, економічними кризами.
З
-
Поява тенденцій до уповільнення економічного зро- стання.
-
Значно укріпилися позиції США у світовій капіталістичній економіці.
-
Знизилася питома вага Англії і Франції в капіталістичному виробництві.
-
Відбувалося прискорення економічного розвитку:
-
встановлювалася система державного регулювання економіки;
-
прискорився процес концентрації та спеціалізації виробництва,
-
у виробництво впроваджувалися новітні досягнення науки і техніки;
-
виникли нові галузі виробництва.
12. Посилювалася прибутковість виробництва, що стиму лювало вкладення капіталів у виробничу сферу.
ГОЛОВНІ РИСИ СУСПІЛЬНОГО ЖИТТЯ
-
Поглибилася соціальна диференціація.
-
Посилювалася національно-визвольна боротьба.
-
Зростала чисельність робітничого класу.
-
Зростала кількість партій і громадських організацій, зміцнилася їх роль у житті суспільства.
-
Відбувалося посилення соціально-політичних рухів:
робітничого,
соціалістичного,
антивоєнного.
6. Індустріальний розвиток змінив соціальну структуру суспільства.
Все більшу роль відігравали такі верстви населення, як буржуазія (підприємці), наймані робітники, інтелігенція.
ГОЛОВНІ РИСИ МІЖНАРОДНОГО ЖИТТЯ
-
Світ було поділено між провідними державами світу.
-
Європа позбулася позицій світового лідера.
-
Велика Британія втратила першість у світі через несвоєчасне переорієнтування на нові технології.
-
Відбувалася боротьба за територіальний поділ світу, за ринки сировини і збуту товарів.
-
Формувалися блоки держав.
-
Придушувалися національно-визвольні рухи.
-
Відбувалася гонка озброєнь.
-
Основою міжнародного життя в 30-х рр. була конфронтація і підготовка до нової світової війни.
-
Зростала напруженість у міжнародних відносинах.
ГОЛОВНІ РИСИ РОЗВИТКУ НАУКИ
-
Успішно розвивалися нові напрямки наукових досліджень — квантова механіка, генетика.
-
Прискорився процес зближення науки з виробництвом.
-
Відбулися істотні зміни в технології виробництва.
-
Зросло виробництво чавуну, сталі високої якості внаслідок широкого запровадження технологічних удосконалень Генрі Бессемера, П'єра Мартена, Сідні Томаса.
-
Швидкими темпами розвивався транспорт.
-
Розвивалися нові галузі промисловості — електротехнічна, автомобільна, авіаційна.
-
У практику широко впроваджувалися новітні досягнення науки і техніки.
ГОЛОВНІ РИСИ РОЗВИТКУ КУЛЬТУРИ
1. У мистецтві відбувалося руйнування традиційних стилів і виникнення модерністських стилів.
Модерн (від фр. — новітній, сучасний) — загальна назва напрямків і течій мистецтва і літератури початку XX ст.
-
Посилилася боротьба реалістичного і модерністського напрямків мистецтва.
-
У царині музики переважають неоромантичний і модерністський стилі.
-
У 20-30-х рр. формується масова культура.
Масова культура — культура, що зрозуміла і доступна більшості населення.
4
5
ІДЕОЛОГІЧНА СФЕРА Поширилися ідеологічні течії, які мали багато прихильників у різних країнах:
Лібералізм — це суспільно-політична течія, що об'єднувала прихильників парламентського типу правління, громадських, політичних і економічних свобод, розвитку ринку та вільного підприємництва. Консерватизм (від лат. — зберігаю, охороняю) — це суспільно-політична течія, що об'єднувала прихильників збереження старих норм і традицій, які з осторогою ставилися до всього нового, прогресивного. Націоналізм — це суспільно-політична течія, що визначала головну роль нації в суспільстві, проповідувала пріоритет і вищість загальнонаціональних інтересів. Радикалізм — це суспільно-політична течія, що об'єднувала прихильників рішучих методів боротьби у розв'язанні політичних проблем. Радикальними рухами були:
-
фашизм,
-
більшовизм.
Соціалізм — це вчення про докорінну перебудову суспільства, внаслідок якої утвердиться загальна рівність і буде ліквідована приватна власність на засоби виробництва.
Більшовизм — це суспільно-політична течія прихильників здійснення соціалістичної революції і встановлення диктатури пролетаріату.
Комунізм — це утопічне уявлення про майбутнє суспільство, яке буде безкласовим з єдиною загальнонародною власністю, соціальною рівністю, де буде здійснено основний принцип "від кожного — по здібностях, а кожному — по потребах", у якому праця на благо суспільства стане першою життєвою потребою.
ЗМІНИ В ЖИТТІ ЛЮДЕЙ
-
Прискореними темпами розвивалася урбанізація.
-
Усе населення планети в 1900 р. становило 1 млрд 600 млн чоловік, зокрема:
у Європі — 325 млн чол., Китаї — 467 млн чол., Америці — 178 млн чол.
-
Відбувалося прискорення інтелектуального розвитку.
-
Зростав освітній рівень населення.
6
5. Досягнення науки і техніки широко почали використовувати в повсякденному житті:
-
електричне освітлення,
-
трамвай,
-
автомобіль,'
-
засоби запису звуку.
6. У побуті широко використовувалися:
-
холодильники,
-
пилососи,
-
електропраски,
-
пральні машини,
-
радіоприймачі.
-
Зросла роль засобів масової інформації.
-
У 30-х рр. з'явилося звукове кіно, а згодом і виробництво кольорових фільмів.
-
Відбулася значна демократизація одягу, перехід на технології масового виробництва.
10. Розвивалися спорт і туризм.
ПЕРІОДИЗАЦІЯ СВІТОВОЇ ІСТОРІЇ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX ст.
1. ПЕРІОД ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (1914-1918 рр.)
Міжнародні кризи початку XX ст., Балканські війни, колоніальні суперечності загострили протиріччя між провідними державами світу.
Європа розділилася на два блоки держав:
Троїстий союз (Німеччина, Австро-Угорщина й Італія), утворений у 1882 р.;
Антанта (Велика Британія, Франція, Росія), створена у 1904-1907 рр.
Гонка озброєнь досягла нечуваного розмаху. Все це призвело до Першої світової війни, в яку було втягнуто 38 держав з населенням понад 1 млрд чоловік. Війна тривала 4 роки 3 місяці і 10 днів і закінчилася поразкою Німеччини та її союзників. У війні загинуло понад 10 млн осіб. Після війни сформувалася нова система міжнародних відносин, відбувся перерозподіл світу.
Воюючі країни мали значні втрати національного багатства:
Німеччина — 35%,
Австрр-Угорщина — 41%,
Франція — 31%,
Велика Британія — 15%.
7
2. ПЕРІОД ПОВОЄННОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ (1918-1923 рр.)
Перша світова війна призвела до:
-
загострення політичної боротьби;
-
загострення соціальних конфліктів (у Німеччині, Угорщині, Росії, Фінляндії та ін.);
-
прискорення процесу утворення тісного союзу між капіталістичними монополіями і державою.
Значний вплив на ситуацію в Європі мали революційні події
в Росії.
Активізувався національно-визвольний рух у Китаї, Індії.
Антиколоніальний рух послабив позиції Великої Британії,
Франції.
Це був період повоєнної нестабільності в Європі й одночасно
зміцнення позицій СІЛА.
Риси економічного розвитку
Економічна криза 1920-1921 рр. призвела до:
-
активізації крайніх правих сил (в Італії у 1922 р. прийшли до влади фашисти);
-
проведення економічних реформ у тих країнах, де були сильні демократичні традиції.
Причини економічної кризи 1920-1921 рр.:
-
Сповільнення темпів економічного розвитку внаслідок переорієнтації промисловості, яка під час Першої світової війни випускала воєнну продукцію, на випуск продукції мирного часу.
-
Зниження купівельної спроможності більшості населення, викликане наслідками Першої світової війни, а отже, звуження споживчого ринку і зростання кризи збуту продукції.
-
Демобілізовані колишні воїни поповнили лави безробітних, що призвело до загострення суперечностей у країнах Європи.
У міжнародних відносинах:
-
Були розроблені та підписані мирні договори з країнами, що зазнали поразки в Першій світовій війні.
-
Створена Версальсько-Вашингтонська система врегулювання міжнародних відносин.
3. ПЕРІОД ЕКОНОМІЧНОЇ СТАБІЛІЗАЦІЇ (1924-1929 рр.)
СтабілЬація — деяке зміцнення економічних і політичних позицій світового капіталізму.
В економіці:
-
Відбувалося економічне піднесення.
-
Успішно розвивалася промисловість.
-
У виробництво запроваджувалися нові технології і форми організації праці (конвеєрна, стандартизація).
-
Введення нової техніки, конвеєрів привело до значного підвищення продуктивності праці.
-
Розвивалися нові галузі промисловості, в тому числі хімічна, автомобільна, авіаційна, електротехнічна.
-
Збільшувався вивіз капіталу.
-
США перетворилися у центр фінансової експлуатації світу.
-
Відбувалася широка механізація виробництва, збільшення його енергоозброєності.
-
Вводилася стандартизація, масове виготовлення типових деталей з подальшим складанням на конвеєрних лініях.
-
Посилювалася концентрація виробництва.
-
Зміцнювалися позиції монополій.
-
Відбулася стабілізація кредитно-фінансової системи.
-
Зміцнення валют позитивно вплинуло на промислове виробництво і світову торгівлю.
-
Зменшилося втручання держави в економіку.
У політиці:
-
Економічне піднесення супроводжувалося зміцненням державних режимів.
-
Відбувся спад революційного руху.
-
В цей період не було значних політичних конфліктів.
В соціальних відносинах:
-
Розширення промислового виробництва привело до зменшення безробіття.
-
Знизилася соціальна напруга.
-
Підвищився життєвий рівень окремих верств населення.
-
Урядами провідних країн світу проводилася реформаторська політика:
-
підвищено зарплату,
-
зменшено робочий день,
-
введено відпуски,
-
запроваджено соціальне страхування.
9
У міжнародних відносинах:
-
Була досягнута рівновага сил.
-
Послабилися зовнішньополітичні суперечності.
-
Відбулася стабілізація міжнародного становища на основі
Версальсько-Вашингтонської системи та інших міжнародних договорів.
4. ПЕРІОД "ВЕЛИКОЇ ДЕПРЕСІЇ", КРИЗИ ЕКОНОМІКИ (1929-1933 рр.)
Світова економічна криза охопила всі капіталістичні країни.
Причини економічної кризи:
-
Посилення концентрації виробництва і централізації капіталу.
-
Стандартизація виробництва, запровадження конвеєрних систем і перехід до масового випуску товарів, що привело до значного зростання виробництва.
3. Зростання виробництва внаслідок використання досяг- "нень технічного прогресу і відставання у забезпеченні
платоспроможності населення.
4. Це вело до вузькості внутрішнього ринку, бо розширення ринку відставало від розширення виробництва.
Прояви економічної кризи:
-
Падіння промислового виробництва становило 44%.
-
Промислова криза перепліталася з аграрною. Катастрофічно впали ціни на продукцію сільського господарства, що призвело до масового розорення фермерів і селян.
-
Падіння цін на цукор, каву, пшеницю призвело до знищення цих та інших продуктів.
У 1933 р. в Чилі було знищено 225 тис. овець, в Бразилії потоплено в морі 22 млн мішків кави.
-
Відбувалася валютно-фінансова криза, крах міжнародної валютної системи, що призвело до знецінення валюти 56 країн.
-
Внаслідок валютно-фінансової кризи утворилися три зони: •
-
стерлінгова зона — Велика Британія, її домініони та колонії;
-
зона франка — Франція та її колонії;
-
зона долара — СІЛА, країни Латинської Америки.
-
Різко зменшився обсяг торгівлі (на 70%).
-
Надзвичайно знизився життєвий рівень населення.
-
Зросло безробіття (у 1932 р. в промислово розвинених країнах світу було 48 млн безробітних).
-
Зросла соціальна напруженість.
У 1929-1932 рр. у 15 найрозвиненіших країнах відбулося 19 тис. страйків, у яких брали участь 8,5 млн чоловік. Наслідки економічної кризи:
-
Економічна криза в багатьох країнах спричинила політичну кризу.
-
В багатьох країнах відбувалися відкрите насилля і політичний авантюризм (Німеччина, Італія, Японія та ін.).
-
Широко використовувався державний апарат для регулювання економіки.
-
Поглибилися міждержавні протиріччя, що призвело до нової світової війни.