- •Вихідні дані варіанту № 22
- •База даних досліджуваних ое
- •1. Оцінка рівня техногенних небезпек
- •1.1. Загальна методика оцінки
- •1.2. Визначення інтегрального показника потенційної небезпеки
- •2. Визначення характеристик можливих вражаючих факторів яв та їхнього впливу на ое
- •2.1. Визначення величини надмірного тиску у фронті ух
- •2.2. Визначення величини світлового імпульсу
- •2.3. Визначення очікуваної дози проникної радіації
- •2.4. Визначення масштабів та ступеня радіоактивного зараження
- •2.5. Визначення параметрів електромагнітного імпульсу
- •2.6. Аналіз параметрів вражаючих факторів яв, які діють на ое
- •3. Оцінка обстановки, яка може скластися на ое внаслідок яв
- •3.1. Оцінка можливої інженерної обстановки
- •3.2. Вибух технологічних систем із стиснутими газами.
- •3.3. Вибухи паливно-повітряних сумішей
- •3.4. Оцінка можливої пожежної обстановки на ое
- •3.5. Оцінка впливу емі на стійкість роботи електричного і електронного обладнання (еео)
- •3.6. Оцінка інженерного захисту виробничого персоналу об’єкта
- •3.6.1. Розрахунок площі основних приміщень
- •3.6.2. Розрахунок коефіцієнта захисту від дії пр сховища №2
- •3.6.3. Оцінка систем життєзабезпечення вбудованого сховища
- •Висновки
- •Список використаної літератури
3.2. Вибух технологічних систем із стиснутими газами.
Вихідні дані
№ |
Позначення |
Одиниці виміру |
Значення |
1 |
Енергія вибуху газу (тількі для пальних газів), QVГ |
кДж/кг |
0 |
2 |
Початковий тиск газу в ємності, P1 |
МПа |
8,9 |
3 |
Атмосферний тиск, Р0 |
кПа |
101,3 |
4 |
Показник адіабати газу, kг |
|
1,4 |
7 |
Щільність газу, 0 |
кг/м3 |
1,204 |
8 |
Температура при нормальних умовах, Т0 |
0С |
20 |
9 |
Сумарна маса газу в балонах М, |
кг |
325 |
10 |
Температура газу в балонах, Тr, |
°С |
19 |
11 |
Відстань від епіцентру вибуху, R |
м |
10 |
Розрахунок
Ємності (резервуари, газгольдери, балони), які містять під тиском стислі та зріджені гази (як горючі, так і не горючі) широко застосовують у промисловості й побуті.
При вибуху таких ємностей можуть виникати сильні ударні хвилі, утворитися велика кількість уламків, що приведе до серйозних руйнувань і травм.
При вибуху в енергію вибуху переходить не тільки хімічна енергія пального газу, але й потенційна енергія стислого газу.
Енергія вибуху 1 кг газу (як пального так і не пального) визначається за формулою,
де – QVГ – енергія вибуху газу, кДж/кг, Р1− початковий тиск газу в ємності, кПа; Р0 = 101,3 кПа − атмосферний тиск; kг – показник адіабати газу (kг = Ср/Сυ; де Ср − питома ємність при постійному тиску, кДж/кг·К; Сυ − питома ємність при постійному об’ємі, кДж/кг·К); ρг.– щільність газу при тиску Р1.
Щільність газу і тиск пов'язані залежністю:
,
де ; ρ0, Р0, Т0 – щільність газу, тиск, температура при нормальних умовах (прийняти Т0 = +20ºС); Qvг, kг, ρ0 – визначаються за табл. 1.1[1]
kг=1,4; p0=101.3; T0=20; Tг=19; p1=8.9;
Отже, загальна енергія вибухувизначається як:
де - маса газу в ємності, кг.
Eзаг=Е*М=197.5941*325=64203,4605 кДж
За розрахункову масу газуприймають 60% масової місткості судини при одиночному зберіганні і 90% - при груповому.
Езаг=Е*0.9*М=0.9*325*64203.4605= 57783,1145кДж
В енергію ударної хвиліпереходить тільки 60...40% загальної енергії вибуху, (для розрахунку взяти 55%) а інша енергія витрачається на утворення і розліт уламків:
Еух=0.55*Езаг=0.55*57783,1145= 35311,9033кДж
Еул=0.45*Езаг=0.45*57783,1145= 32101,7303кДж
Величину тротилового еквіваленту вибуху ємності під тиском визначають за формулою:
де ЕТНТ – енергія вибуху тротилу (ЕТНТ = 4520 кДж/кг).
Визначивши величину тротилового еквіваленту за наступними формулами, визначаємо величину надлишкового тиску () і імпульс фази стиску ():
, кПа;
, кПа·с,
де - відстань від епіцентру вибуху, м.